Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина

, Київ 09:56

«Друга світова: Україна бойкотує російські пам'ятні заходи у Берліні»

16 червня 2016, 12:38
SPIEGEL ONLINE
  • «Друга світова: Україна бойкотує російські пам’ятні заходи у Берліні»

     

    Северін Вайланд

    Напруга напередодні 75-ї річниці: у Берліні Посольство РФ планує проведення пам’ятного заходу у день німецького нападу на СРСР. З українського боку лунає різка критика – німецькі високопосадовці теж залишатимуться в стороні.

    Це було одне з найстрашніших вторгнень за всю військову історію. У ранні години 22 червня 1941 р. 3,3 млн. німецьких солдат спільно з сотнями тисяч союзників – фінів, румунів, словаків та угорців, напали на Радянський Союз.

    Лише чотири роки потому, у травні 1945 р. Друга світова війна завершилася беззаперечною капітуляцією нацистської Німеччини. Історик Г.Али сформулював тодішню політичну мету німецького керівництва:

    Цей похід німецький вермахт здійснював за допомогою заходів варварського терору проти цивільного населення; німецькі офіцери чітко наказували солдатам не дотримуватись міжнародного права в питаннях ведення війни.. Німці плюндрували країну ,спустошували все вщент ,намагаючись скоротити кількість населення з 50 до 30 млн.

    Наприкінці, згідно з історичними оцінками, загинуло близько 27 млн. громадян багатонаціонального Радянського Союзу, з них – 9 млн. військових.

     

    «Агресія проти моєї Батьківщини»

    Знадобилися десятиліття, аби 22 червня стали вшановувати і в Німеччині. Цього рок відзначатиметься 75 річниця, втім, у порівнянні з 2015 р., коли в Німеччині святкували 70-ту річницю завершення Другої світової війни у рамках численних виставок і промов, цьогорічні заходи не відрізнятимуться такою багатоманітністю.

    А ще їх затьмарюватиме політична ситуація у східній Європі.

    Так, Посол України у ФРН А.Мельник різко критикує наміри Росії провести у Берлінському соборі пам’ятний захід: він не може собі уявити, як можна «прийняти запрошення представника країни, яка упродовж двох років здійснює агресію проти моєї Батьківщини».

    Це «повне лицемірство, у підступний спосіб вести війну проти сусіда і одночасно вдавати з себе жертву, апелюючи до історичної свідомості німців», - зазначив Мельник в своєму коментарі для «Шпігель онлайн» у контексті конфлікту на Сході України.

    Що ж робитиме німецька сторона? Федеральний президент Й.Гаук, який у травні 2015 р. виступав з емоційними промовами у колишніх німецьких таборах, цього разу не робитиме заяв. Глава держави перебуватиме з візитом на південному Сході Європи і ймовірно вдасться до згадки про ці події у рамках того чи іншого виступу 22 червня, повідомили у Відомстві Федерального президента. Президент Бундестагу Ламмерт (ХДС), «як передбачається», у другій половині дня 22 червня виступить в Німецькому історичному музеї», зазначив його речник.

    У цей літній день відбудеться також низка невеликих подій з німецького боку: Моніка Грюттерс, державний міністр з питань культури відкриє виставку під відкритим небом «Постійної конференції керівників пам’ятних місць навколо Берліну» на Потсдамській площі ; колишній федеральний міністр від СДПН Е.Епплер ввечері виступить з промовою біля пам’ятного меморіалу поблизу Бранденбурзьких воріт. Організатор – спілка «Контакти-Контакти» - отримала на це від МЗС ФРН 10 тис. євро.

    На заході російського посольства у Берлінському соборі найвищою посадовою особою – представником Німеччини буде Прем’єр-міністр Саксонії, Президент Бундесрату С.Тілліх (ХДС). Він виступатиме разом з російським послом В.Грініним.

     

    Водночас,окрім України, на заходах російського посольства не буде представників Латвії, Литви, Естонії та Грузії. Ось чому ці п’ять країн не долучатимуться:

     

    -          Країни Прибалтики вважають себе після Польщі найбільшою жертвою Другої світової війни. У серпні 1939 року Естонія, Латвія та Литва були визначені сферою інтересів Радянського Союзу у рамках Пакту Гітлер-Сталін. Через кілька місяців потомку ,коли німецький рейх напав на Польщу 1 вересня 1939 р. ,розділивши державу з СРСР, радянські війська увійшли до прибалтійських країн. Лише після розпаду Радянського Союзу цим республікам вдалося стати незалежними, будучи членами НАТО, вони сьогодні належать до найбільш рішучих  критиків Росії.

    -          Грузія натомість влітку 2008 р. вдалася до 5-денної війни з Росією, після чого ця кавказька країна прагне членства в НАТО.

    -          Процес переосмислення власної історії розпочався в Україні ще до війни з російськими сепаратистами на Сході країни. Українські націоналісти, які, починаючи з початку 1930-х і до 50-х років боролися за незалежність, сьогодні кваліфікуються Росією як «фашисти». А в Україні представники цієї групи на чолі зі спірною особистістю і частково німецьким колаборантом С.Бандерою, вважаються натомість героями.

     

    Посол України А,Мельник вдається до масштабної критики на адресу російського пам’ятного заходу у Берлінському соборі: це «трюк» ,яким російська сторона «намагається відвернути увагу від власних злочинних дій в Криму і на Сході України» і намагається «спекулювати на почутті провини німецької нації», аби у такий спосіб домогтися пом’якшення санкцій ЄС.

    Крім того, «Україна ніколи не визнає монопольного права РФ на перемогу у Другій світовій війні і несправедливо привласнену собі ексклюзивну роль жертви нацистської Німеччини», - зазначив Мельник. Українці «переосмислюють свою власну історію, яку до останнього часу за нас писали у Москві».

    22 червня українці теж вшановуватимуть пам’ять жертв війни в Берліні. Однак це, за словами Посла, «не матиме на меті підігравати російській пропаганді». Українці «ставитимуть власні акценти» у культурі історичної пам’яті.

     

Джерело:  |  Spiegel ONLINE

Посол

Контакти

Адреса: Albrechtstrasse 26, 10117 Berlin. Переглянути на мапі
Телефон: (+49 30) 28887128, (+49 30) 28887116 (ВИКЛЮЧНО в разі загрози життю чи загибелі громадян України)
Факс: (+49 30) 28887163
Ел. пошта: emb_de@mfa.gov.ua