• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
Стаття Посла України у ФРН Андрія Мельника «Треба визнати Голодомор геноцидом!» у згально-німецькій газеті "Frankfurter Allgemeine Zeitung"
Опубліковано 22 лютого 2020 року о 13:20

У суботньому випуску газети FAZ від 22 лютого 2020 (коли має місце найбільша читацька квота – бл. 0,9 млн. чит.) було опубліковано статтю Посла України у ФРН Андрія Мельника про справжні причини Голодомору (що досі є маловідомим в суспільному дискурсі), із розвінчуванням аргументів критиків та прямим закликом до Бундестагу визнати Голодомор геноцидом українського народу, щоб відновити історичну справедливість та запобігти подібним злочинам проти людства у майбутньому.

 

Повний переклад статті Посла Андрія Мельника «Треба визнати Голодомор геноцидом!»:

«Голодомор (з української «моріння голодом») 1932-33 років – це масове вбивство людей, яке було організоване режимом Сталіна, внаслідок якого померли з голоду щонайменше 3,9 мільйонів українців. Метою цієї жахливої каральної акції було винищити українське селянство, яке чинило масовий опір насильно нав’язуваній колективізації, і таким чином зламати хребет нації, зморивши її голодом, оскільки саме українці створювали загрозу сталінській тоталітарній системі. Ця страшна трагедія замовчувалася десятиліттями, навіть говорити про неї вважалося злочином (штрафна санкція - 5 років «ГУЛАГу»). Від того, що можна нині почути від небагатьох свідків, які пережили ті страшні часи, стигне кров у жилах. Під час тотального голоду люди були змушені харчуватися корою дерев, листям, бруньками чи пуголовками. Лютував канібалізм.


21 жовтня 2019 року Петиційний комітет Бундестагу розпочав публічний розгляд петиції № 89118, яка зібрала 73 177 підписів, щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу. На жаль, МЗС ФРН рекомендувало Бундестагу утриматися від цього важливого кроку історичної справедливості.


Основний аргумент є дуже формалістичним: оскільки термін «геноцид» було закріплено у відповідній Конвенції ООН лише у 1948 році, таким чином його не можна застосовувати до злочинів, які були вчинені до цього часу. Цій тезі можна протиставити той очевидний факт, що на сьогоднішній день у нікого не виникає сумнівів про те, що Голокост був геноцидом. Більше того, буквально недавно, 2 червня 2016 р., Бундестаг і сам визнав масове винищення вірмен в Османській Імперії у 1915 р. геноцидом. Під час обговорення було доречно вказано на те, що при вживанні терміну «геноцид» йдеться не про «висунення звинувачень на юридичному рівні» або «гучний вирок», а лише про демонстрацію масштабів цього злочину.


Другий аргумент критиків так само важко зрозуміти. Вони зазначають, що і в інших радянських республіках у ті часи люди помирали з голоду, а відтак не можна виокремлювати масове винищення лише українців. Проте той нині незаперечний факт, що у 1932-33 рр. загинуло бл. 1,5 млн. казахів, жодним чином не суперечить геноцидному характеру Голодомору. Якраз навпаки – цей факт лише зайвий раз підкреслює смертоносну планомірність Сталіна у бажанні винищити ті етнічні групи, які прагнули до незалежності. Тож не можна виключати, що з часом і в самому Казахстані питання визнання цього злочину геноцидом винесуть на міжнародний рівень.


Третій поширений контраргумент звучить так: Німеччина буцімто не мала ніякого стосунку до вчинення Голодомору, а відтак і немає жодної потреби приймати якість політичні рішення. Проте і це обґрунтування є зовсім не переконливим, адже масові злочини проти людяності такого величезного масштабу стосуються кожної нації і кожної людини доброї волі, особливо у ФРН. Тому що саме Німеччина несе особливу історичну відповідальність стосовно України, яка у Другій світовій війні втратила від 8 до 10 мільйонів жертв. Від нацистського режиму загинув кожен четвертий мешканець України, а сама вона стала головним плацдармом воєнних дій у 1939-1944 рр. та була повністю окупована Вермахтом, серед наших жертв - 5 мільйонів мирних жителів і як мінімум 3 мільйони солдатів. Крім того, 2,5 мільйони українців були відправлені на примусові роботи до Третього Рейху, де їх експлуатували як рабів.


Втім, є іще один аргумент, про який не прийнято говорити вголос: у Берліні не хочуть роздражнити Москву, де за допомогою кремлівської пропаганди знову активно відроджується культ Сталіна. Сам Путін досі заперечує факт Голодомору. Однак, слід зазначити, що визнання Голодомору у Німеччині зовсім не означало би звинувачень на бік росіян, натомість воно стало би важливим сигналом про те, що масові злочини сталінської диктатури повинні бути засуджені. Українці сподіваються, що депутати Бундестагу усвідомлять усю історичну відповідальність Німеччини перед Києвом та визнають Голодомор геноцидом. Цей сміливий крок дозволив би вшанувати у Німеччині мільйони його жертв та сприяв би запобіганню подібним злочинам проти людства у майбутньому».

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux