Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина

Київ 05:35

Як мільйони жертв Голодомору отримали у Берліні свій потужний проникливий голос

30 листопада 2019, 19:36

Із «мурашками» на шкірі, пронизливо до самих кісток, оголюючи душу, перевертаючи мозок - саме з такою потужною емоцією пройшла вчора, 29 листопада, у Берліні унікальна вистава, організована Посольством України в Німеччині до Дня пам’яті жертв Голодомору.

Понад 200 поважних гостей, серед яких керівництво МЗС ФРН, Відомства Канцлера, дуаєн та інші посли і представники дипкорпусу, німецькі журналісти, звичайні берлінці мали змогу абсолютно по-новому відчути біль українців від одного з найбільших злочинів в історії людства.

Вражаючий перформанс, базований за мотивами однойменної книги Енн Епплбом «Червоний голод: війна Сталіна проти України» (її німецький переклад вийшов якраз цього року у друк), став результатом синергії багатьох небайдужих людей.

Польські автори Ізабела Хруслінська та Пьотр Тима адаптували сценарій, німецький автор Кнут Гоффманн здійснив переклад, головні ролі виконали відома німецька акторка Астрід Корс та українець Ярослав Берліон.

Головним двигуном і справжньою душею цього масштабного мистецького проекту став справді фантастичний тандем талановитої української мисткині, режисера, інструменталіста, співачки, а головне - справжнього патріота Роксани Вікалюк та відомого німецького музиканта Вольфрама Спира.

Створений на основі цих титанічних творчих зусиль неповторний формат неймовірним чином зачіпає за живе, заторкує найглибинніші струни душі.

На фоні масштабних відеопроєкцій актори - майже монотонно і ледь не відсторонено - зачитують документальні свідчення тих, хто пережив жахіття Голодомору, від яких навіть волосся стає дибки.

Як свого роду відкритий нерв усієї вистави музичний супровід надає цим шокуючим словам правди про цю величезну трагедію українства особливого заучання.

Незвичайні електро-акорди гармонійно переплітаються із соло ще більш незвичного інструменту - стальної віолончелі (steel cello), а відомі народні пісні у тісному симбіозі переплітаються з філософськими текстами на екранах.

Саме це фантасмагоричне поєднання проникливих слів, звуків та зображень дозволяє глядачам метафізично зануритися і співпережити ту пекельну атмосферу тотального винищення, яку створив в Україні злочинний сталінський режим у 1932-33 рр.

Цілу годину не можна було стримувати сліз. Тож саме такі проекти треба підтримувати і поширювати, поширювати і підтримувати.

Адже самими лише сухими цифрами мільйонних жертв нам навряд чи вдасться достукатися до сердець наших німецьких друзів і переконати їх в універсальній важливості визнання Голодомору.

Лише через мову мистецтва, сильних образів, емоцій душі мільйонів безневинно закатованих у 1932-33 рр. Сталіним українців отримають нову суб’єктність та зможуть накінець спонукати до дій не тільки нас самих, але й наших міжнародних партнерів.

Щиро вдячні керівництву МЗС України за фінансову підтримку цього унікального проекту.