Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина

Київ 16:11

Інтерв’ю Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка провідній німецькій газеті «Frankfurter Allgemeine Zeitung»

02 листопада, 11:25

Інтерв’ю Міністра закордонних справ України Вадима Пристайка німецькій провідній газеті «Frankfurter Allgemeine Zeitung»

 

Пане Пристайко, коли нарешті відбудеться зустріч у Норманському форматі з мирного процесу на Сході України, на яку всі так довго чекають?

Я сподіваюсь, що вона відбудеться до кінця листопада цього року, і саме за участі Презентів Франції, Росії та України, а також Федерального канцлера Німеччини.

В Україні існує побоювання, що під час переговорів Німеччина, Франція та Росія наполягатимуть на так званій формулі Штайнмаєра, проведенні виборів на сепаратистських територіях (так звані «народні республіки») та передбачає особливий статус для цих територій в складі України. Формула Штайнмаєра не однозначно сприймається в Україні і дехто побоюється, що інші три учасники переговорів «викручуватимуть руки» Президенту Зеленському.

Президент Зеленський займається щодня спортом, тому йому не так легко буде «викручувати руки». Але, якщо серйозно, процес викликає деякі занепокоєння, також це стосується розпочатого відведення військ з обох боків. Є й українські право-радикальні сили, які через протест поїхали до контрольних пунктів до так званих «народних республік». Але не тому, щоб замінити собою танки та артилерію. Вони лише хочуть продемонструвати Президентові, що існує альтернативний погляд на ситуацію. Панує страх та недовіра серед населення, що наші іноземні партнери за столом переговорів не захищатимуть наші інтереси, як ми того очікуємо. І В.Зеленський це знає.

Чи є формула Штайнмаєра реалістичним шляхом до миру?

Якщо ми її підписали, то вона мусить бути реальною, в іншому випадку - навіщо нам все це тоді робити? А те, що вона вміщує елементи, які важко реалізувати, це зрозуміло. Це стосується передусім двох законів, які потрібно прийняти – про те, як мають пройти вибори на окупованих територіях і який статус у майбутньому вони матимуть. Отже, Парламент мусить прийняти ці закони, а потім ми звернемось до населення на Сході, що це є альтернатива, яку ми пропонуємо. Якщо вам це підходить, то це воно і є.           

Київ та Москва звинувачують один одну в тому, що виставляються додаткові умови для того, щоб затягнути процес.

Ще перебуваючи на посаді зовнішньополітичного радника Президента, я взяв участь у підготовчій зустрічі в Берліні 2 вересня. Там ми провели 9 годин в одній кімнаті, Андрій Єрмак, я, Владіслав Сурков, Ян Геккер, Емаануель Бон. Там ми обговорили дві умови – формулу Штайнмаєра та розведення сил і засобів в трьох тестових ділянках. Після того російська сторона висунула ще одну умову: потрібні ще якісь «залізні домовленості». Якщо під цим розуміється залізна довіра до домовленостей, я нічого не маю проти. Але проблема в тому, що це невідомо, і я не хотів би ситуації, коли б диявол був прихований у якихось дрібницях. І те, що зараз хочуть додати щось додаткове, мене бентежить.

Але В.Зеленський заявляє зараз: «Ніяких виборів перед дулами автоматів» і Україна повинна контролювати східний кордон. З російського боку це ж неприйнятні речі. 

Ми погодились, що вибори проходитимуть згідно з українським законодавством, що ситуація там буде безпечною, що взяти участь зможуть місцеві та іноземні медіа, що партії та спостерігачі зможуть спокійно пересуватись. І як можна порахувати, скільки там є виборців? Я не можу собі уявити вибори, якщо так розгулюють озброєні люди, які є нашими ворогами. 

Чи не переживаєте Ви, що представники цих так званих народних республік просочаться в політичний процес по всій країні, що вони будуть призначені суддями та прокурорами, та будуть блокувати процес реформ?

Ми не боїмось, що мешканці цих територій оберуть осіб, які будуть представляти інтереси регіону. Це їх святе право. Я боюсь, що там оберуть людей, якими керують з Росії, які під час війни вбивали наших людей і про яких невідомо, яке громадянство вони взагалі мають. Невідомо також, де є мешканці цих територій. За урядовими даними Білорусії та Росії, за останні п’ять років, у цих країнах спостерігалось збільшення населення на 300.000 осіб, за іншими даними, це від 600.000 до 800.000 людей. Чи ці цифри збільшено з політичних причин, нам невідомо. Ми тільки знаємо, що станом на сьогодні на території України зареєстровано 1,2 мільйони осіб з окупованих територій. Чи мають вони право брати участь у виборах? 

Ви згадували, що переміщені особи могли б дистанційно взяти участь у виборах за допомогою електронного голосування.

Росія та Білорусія звісно схвально це сприймуть. Але було б краще, щоб ми все таки побачили живих людей на виборчих дільницях, щоб уникнути того, як писав М.Гоголь, мати справу з «мертвими душами». Російська так звана «паспортизація» викривляє картину. Якщо мова йде про українських громадян в Росії, то все зрозуміло. Але якщо люди здобули російське громадянство в рамках цієї «паспортизації» - а подвійне громадянство не передбачено українським законодавством – то тоді це повністю викривляє ситуацію з виборцями. 

Путін оголосив, що буде спрощено процедуру видання паспортів для українців. Скільки людей в «Народних республіках» з того часу вже отримали російські паспорти?

Згідно з даними російської сторони, надійшло десятки тисяч заявок та було виготовлено вже 20.000 паспортів. Імовірно, ця кількість є перебільшеною з політичних мотивів, російська влада хоче показати, наскільки охоче українці отримують російське громадянство. Перевезти 20.000 людей в Ростов і назад – це задача не з найлегших, та й такого потоку людей там до цього час ми також не помітили. 

Скільки людей проживає на окупованих територіях Донецької та Луганської областей?

Від одного до двох мільйонів осіб. Також на цих територіях є до 2.000 російських військових та чиновників. Ми не можемо підрахувати, скільки інших росіян переїхало до цих областей та привласнили там житло, або заснували власні фірми, про які ми постійно чуємо.

Ви маєте намір транслювати передачі в Донецькій та Луганській областях…

Ми йдемо шляхом аутсорсингу і даємо зелене світло для людей, які хочуть самі створювати малі теле- і радіостудії для трансляції теле- і радіопередач. Тоді вони можуть звертатися за допомогою до уряду і ми фінансово їх підтримаємо. При цьому мова не йде про щось централізоване, а про регіональні новини. Якщо вони захочуть транслювати російською мовою – будь ласка.  

Коли це буде транслюватися?

Важко сказати, це не є централізованою роботою, але процес йде.

Тоді вмикатиметься передавач перешкод?

Звісно! В ефірі всі один одному заважають. Але в цьому випадку це напевно не буде того вартим, тому що вони не будуть використовувати потужні передавачі. І ми не будемо говорити, що студії мусять транслювати. 

Джерело:  | Frankfurter Allgemeine Zeitung Автор: Вадим Пристайко

Останні інтерв`ю