До 75-річчя звільнення Європи від коричневої чуми Посол України у ФРН Андрій Мельник закликав Бундестаг та Уряд Берліну накінець спорудити у центрі німецької столиці меморіал 8 мільйонам жертв нацизму.
Читайте про це в головній берлінській газеті "Tagesspiegel" (більше 300 тис. читачів). З дозволу редакції оприлюднюємо український переклад публікації:
Головна берлінська газета «Tagesspiegel» (понад 300 тисяч читачів)
1 травня 2020 р.
Вшанування [завершення Другої світової війни]
викликало скандал у Берліні!
Посол України відхилив запрошення
[Бургомістра Берліна] Міхаеля Мюллера
Мер Берліна хотів би відзначити завершення Другої світової війни спільно з представниками Росії і України.
Для посла з Києва це було б «найбільшим нічним кошмаром».
Кілька тижнів тому три посли отримали запрошення Бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера (Соціал-демократична партія). Разом з представниками Росії, України і Білорусі цієї суботи [2 травня 2020 р.] мер хотів вшанувати завершення Другої світової війни покладанням вінків.
При цьому згадана церемонія мала відбутися не поряд із одним з поважних меморіалів міста, а перед непомітним на перший погляд житловим будинком на вулиці Шуленбурґринґ у районі Берлін-Темпельгоф.
У квартирі на першому поверсі цього будинку в останні дні війни знаходився штаб командування 8-ї гвардійської армії СРСР. Саме там 2 травня 1945 р. німецький генерал Гельмут Вайдлінґ підписав наказ про капітуляцію військ, які до останнього воювали в Берліні. Таким чином, війна для столиці була завершена.
Мер Мюллер хотів з дипломатами вшанувати бійців Червоної Армії
Вшанувати 75-у річницю цієї історичної події М.Мюллер хотів спільно з трьома дипломатами, держави яких колись входили до складу Радянського Союзу. «На передньому плані цього заходу є вшанування передусім російських, українських і білоруських бійців Червоної Армії, які взяли Берлін», - повідомила речник Міського голови у відповідь на наш запит.
Однак того, що подібне запрошення може викликати обурення одного із адресатів, Канцелярія Сенату при своєму плануванні вочевидь не врахувала. Посол України Андрій Мельник відмовився від участі у заході!
Виданню «Tagesspiegel» А.Мельник пояснив, що цінує запрошення очільника Берліна: «У такий спосіб визнається незаперечний внесок українського народу у визволення Європи від насильницького нацистського режиму».
У Червоній Армії воювали 6 мільйонів українців, і кожен другий з них не дожив до кінця війни. Повністю окупована Україна була однією з головних арен нацистської війни на винищення. Понад 5 мільйонів мирних мешканців України було вбито німцями. Однак у публічних дискусіях у Німеччині радянських жертв часто ототожнюють із російськими.
Посол підкреслив, що вшанування жертв нищівної війни є для нього моральним обов’язком, проте від участі у поминальних урочистостях 2 травня він був змушений утриматися.
«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад 6 років веде цинічну і криваву війну на Сході України», - заявив Андрій Мельник. - «Станом на сьогодні 14 тисяч українців було вбито у ході все ще триваючої російської агресії. Щодня і щоночі моїх співвітчизників ранять і вбивають».
Саме через це Посол України і попросив у своєму листі до берлінського мера про розуміння, що він не може прийняти його запрошення.
Через війну на Донбасі вже 5 років у Берліні не було жодних заходів вшанування жертв Другої світової війни, у яких би спільно брали участь посли Росії і України. РФ святкує День перемоги 9 травня, і у Берліні традиційно відбуваються урочистості поруч із радянським меморіалом в Трептов-парку. Натомість Посольство України щороку, починаючи з 2015 р., запрошує представників німецького уряду і суспільства на покладання вінків до радянського меморіалу у парку Тірґартен 8 травня. Цього ж дня європейці і американці відзначають завершення війни.
«Нам би хотілося більше тактовного підходу до України [з боку Німеччини]»
«Росія всупереч міжнародному праву анексувала Кримський півострів та окупувала значну частину Донбасу», - наголошує Посол України. За його словами, «агресивна політика господаря Кремля» породила набачене до цих пір відчуження між українцями і росіянами. «Відтак і спільне вшанування пам’яті є немислимим». «Дуже шкода, що Міський голова очевидно недобачає ці всі шокуючі факти, від яких волосся стає дибки», - додає А.Мельник. – «Нам, українцям, хотілося б бачити більш тактовний підхід, розуміння та емпатію».
Через 75 років після завершення Другої світової війни дипломат вбачає «білі плями» у німецькій культурі пам’яті, особливо з огляду на нищівну війну Гітлера в Україні. За його словами, «просто ганебно», що в Берліні до цих пір немає пам’ятника українським жертвам нацизму. Навіть знання серед німецької громадськості про ці величезні жертви є вкрай обмеженими. «Відтак я закликаю Бундестаг і Берлінський сенат (уряд) спорудити меморіал українським жертвам націонал-соціалізму у визначному місці в самому центрі федеральної столиці Німеччини, а також відповідний інформаційний центр».
Німецько-українська комісія істориків минулого року привітала ініціативу щодо побудови пам’ятника у Берліні польським жертвам нацизму і висловилася за те, «щоб до цього проєкту були залучені також Україна і Білорусь». Історики закликали замислитись і над тим, що документаційний центр, можливо, краще ніж пам’ятник міг би слугувати роз’ясненню на цю тему і вшановувати пам’ять й інших груп жертв з країн Центральної та Східної Європи.
Підготувала кореспондентка Клаудія фон Зальцен
Публікація доступна за посиланням: