Міністерство освіти і науки України пропонує можливості доступу до української освіти з-за кордону.

Нещодавно міністерство запустило платформу для реєстрації на програму українознавчого компонента. Це скорочена програма для дітей, які тимчасово перебувають за кордоном і, зокрема, дистанційно навчаються в українських школах. Вона дає змогу уникнути подвійного навантаження та підтримати зв’язок з Україною через освіту.

На платформі батьки зможуть обрати школу, яка надає українознавчий компонент, і подати заявку на зарахування дитини на цю програму.

Вона дає змогу:

зменшити навчальне навантаження;

продовжити здобувати українську освіту дистанційно;

одночасно навчатися очно в місцевій школі.

Що вивчають у межах програми?

• українську мову
• українську літературу
• історію України
• географію України
• основи правознавства
• Захист України
  

Як батькам подати заявку?

• Перейдіть на платформу і оберіть школу.
• Подайте заявку через гугл форму
• Очікуйте на відповідь від школи протягом 5 робочих днів

«Сьогодні понад 360 тис. дітей навчаються за кордоном і паралельно продовжують здобувати освіту в українських школах дистанційно. Наша мета в тому, щоб кожна дитина, незалежно від країни перебування, мала доступ до якісної української освіти. Українознавчий компонент дає можливість зберігати зв’язок з Україною без подвійного навчального навантаження. Платформа українознавчого компонента — це простий і зручний інструмент, який автоматизує процес реєстрації та робить його зрозумілим для батьків у різних країнах», — зазначила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.

Решту предметів, які дитина опановує у місцевій школі за кордоном, перезараховують до української освітньої програми.

Для цього МОН розробило шкалу переведення оцінок  для визначеного переліку країн, де проживають українські учні.

Це рішення допоможе дітям залишатися частиною української освіти — без перевантаження та без втрати зв’язку з Україною.

Презентація про Українознавчий компонент на онлайн-зустрічі Міністерства освіти і науки України з українськими батьками в Німеччині 9 вересня 2025 року і запис зустрічі (пароль для входу @t?1Vm^i).

Під час воєнного стану дистанційні школи в Україні надають безкоштовний доступ до навчання. Команда Міністерства освіти і науки підготувала перелік шкіл і організацій, а також корисних ресурсів для дорослих та дітей щодо психологічної підтримки, навчання та інформування, які допоможуть не переривати навчальний процес.

ДИСТАНЦІЙНІ ШКОЛИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПЛАТФОРМИ на порталі Міносвіти.

ДИСТАНЦІЙНІ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ НАВЧАННЯ, САМОРОЗВИТКУ ТА ОТРИМАННЯ ДОПОМОГИ Й ПЕРЕВІРЕНОЇ ІНФОРМАЦІЇ на порталі Міносвіти

Всеукраїнська школа онлайн та методичні рекомендації щодо використання Всеукраїнської школи онлайн

Як отримати українську освіту в іншій країні? yak-dytyni-z-ukrayiny-yaka-perebuvaye-za-kordonom-otrymaty-ukrayinsku-osvitu.pdf

Безкоштовні освітні програми для дітей та підлітків за кордоном від Star for Life Ukraine за підтримки МОН України.

Ресурси для вивчення та удосконалення української мови:

Онлайн-курс для учнів «мовА моЯ (від А до Я: література, історія, природа/географія...)», що містить пізнавальний матеріал українознавчого компонента;

•    на офіційному сайті державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» розміщено електронні версії підручників для учнів 1–11 класів, що надає можливість ефективно організовувати освітній процес та забезпечувати доступ до якісних навчальних матеріалів незалежно від країни перебування здобувачів освіти;

•    на вебплатформі дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» доступні уроки української мови та інтерактивні завдання, що сприятимуть удосконаленню знань із предмета;

•    інформація про безкоштовні курси, розмовні клуби, інтернет-ресурси для опанування та підвищення рівня володіння українською мовою розміщені на офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови.

Учні та студенти також можуть брати участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика  та у Міжнародному мовнолітературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

ПЕРЕЛІК верифікованих суб’єктів освітньої діяльності, які успішно пройшли верифікацію та обліковуються з використанням засобів програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».

Усі учні, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання, зокрема, перебувають за кордоном, можуть продовжити навчання в закладах загальної середньої освіти України, зокрема за індивідуальною (екстернатною) формою здобуття освіти.

Індивідуальна (екстернатна) форма здобуття освіти організовується в закладах освіти відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 № 8, зі змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.02 2016 за № 184/28314 (далі – Положення). 

Розділом ІІ Положення визначено, що екстерном є особа, зарахована (переведена) на екстернат для:

самостійного засвоєння освітньої програми протягом навчального року та проходження річного оцінювання та/або атестації; 

проходження лише річного оцінювання та/або атестації.

Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти (пункт 7 розділ ІІ).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до цього Положення. 

Також інформуємо, що Державний ліцей «Міжнародна українська школа» забезпечує умови для здобуття повної загальної середньої освіти громадянам, які тимчасово або постійно проживають за кордоном. Відповідно до статуту цього закладу учасниками освітнього процесу є екстерни, які опановують програмовий матеріал за індивідуальним навчальним планом, та екстерни, які проходять підготовку до річного оцінювання в освітніх центрах за кордоном, що діють при громадських організаціях/асоціаціях, та співпрацюють з ліцеєм

відповідно до укладених договорів.

Необхідну інформацію про Державний ліцей «Міжнародна українська школа» розміщено на сайті цього закладу.

Зі списком суботніх/недільних шкіл в Німеччині просимо ознайомитися у розділі українських громадських організацій в Німеччині. 

Заклади освіти, установи, а також громадські організації мають право отримати підручники і посібники з резервного фонду навчальної літератури, створеного при МОН України. Перелік навчальної літератури, що зберігається в резервному фонді, розміщено на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Для отримання навчальних матеріалів необхідно надіслати до ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» на електронну адресу [email protected] (в копії МОН [email protected]) лист-клопотання та довіреність на їх отримання. Лист-клопотання має відповідати таким вимогам: 

викладений на офіційному бланку установи, засвідчений підписом керівника та печаткою (за наявності);

містить стисле вичерпне обґрунтування потреби;

містить перелік підручників та/або посібників із зазначенням авторів та необхідної кількості примірників;

містить контактні та паспортні дані відповідальної особи, яка має довіреність на отримання навчальної літератури (прізвище, ім’я, по батькові; посада; контактний телефон; електронна адреса; серія та номер паспорта).

У Німеччині немає окремих пільгових квот чи спрощеного конкурсу для вступу українців до німецьких ВУЗів. Натомість є такі освітні можливості для українських абітурієнтів та студентів:

безкоштовне навчання: у державних університетах отримання першої вищої освіти безкоштовне як для німців, так і для іноземців, включно з українцями — потрібно лише сплатити семестровий внесок від 100 до 400 євро;

вступ на бакалаврат: для вступу до німецького ВНЗ необхідно пройти шкільне навчання на гімназіальному рівні (11-13 класи) та успішно здати кваліфікаційний іспит (Abitur). Тому українські абітурієнти, що отримали повну середню освіту в Україні, не можуть вступити одразу після 11 класу до німецького академічного закладу. Їм необхідно відучитися щонайменше один курс в українському ВНЗ або пройти річну програму у підготовчому коледжі (Studienkolleg) в Німеччині. Після навчання у Studienkolleg абітурієнти складають оцінювальний тест (Feststellungsprüfung FSP), який відкриває дорогу до вишів по всій Німеччині;

вступ на магістратуру: при вступі на магістратуру зазвичай немає жорстких вимог, окрім знання мови. Для цього потрібен український диплом бакалавра або спеціаліста. Визнання еквівалентності оцінок перевіряється через систему uni-assist або базу даних Anabin;

студентський дозвіл на проживання: для українців зі статусом тимчасового захисту (§24 AufenthG) Німеччина спростила шлях до студентського дозволу — без блокувального рахунку і без візових квот;

Спрощений процес зарахування: багато німецьких ВНЗ дозволяють українським студентам розпочати навчання або бути зарахованими як "гостьові" чи вільні слухачі (з можливістю подальшого переведення на повноцінну програму) навіть за умови неповного пакета документів (наприклад, якщо частина документів чи дипломів була втрачена).

Мовні умови навчання:

мовний рівень: для зарахування до німецьких ВНЗ іноземці повинні володіти німецькою мовою не нижче В2 та представити відповідні сертифікати.

Водночас, значна кількість університетів Німеччини пропонують програми з англомовним викладанням. Окрім державних вишів, понад 100 приватних університетів орієнтовані саме на англомовні програми з більш гнучким прийомом. Для підтвердження рівня володіння мовою потрібен сертифікат.

Англомовні програми у державних ВНЗ на рівні бакалаврату - це здебільшого сфера бізнесу, IT та міжнародних відносин. У той же час магістратура - це зазвичай рівень з найширшим вибором англомовних програм. Популярні напрями: менеджмент, робототехніка, міжнародні відносини, біотехнології, екологія тощо.

Фінансові умови, програми, стипендії:

доступ до соціальної допомоги: українці, які мають статус тимчасового захисту за §24, можуть претендувати на отримання державної фінансової допомоги для студентів (BAföG) або базової допомоги по безробіттю (Bürgergeld) під час підготовчих курсів або навчання;

цільові стипендії: Німецька служба академічних обмінів (DAAD) та інші фонди пропонують спеціальні гранти та стипендії для підтримки студентів. Це стипендії для навчання у магістратурі, докторантурі та для дослідницьких стажувань з покриттям проживання, медичної страховки та частково зборів. Окремо є короткострокові дослідницькі стажування протягом 1–6 місяців у державних німецьких ВНЗ з відповідними стипендіями.

Фонд Конрада Аденауера пропонує повноцінну стипендію для тих, хто поділяє цінності демократії та прав людини й активно залучений до академічної чи громадської роботи. Україна є пріоритетним країною-партнером. Окрім місячного утримання стипендія включає субсидію на медичне страхування, допомогу на сім’ю, часткове відшкодування університетських зборів. Фонд Генріха Бьоля пропонує стипендії для здобуття ступеня магістра або доктора філософії в німецьких університетах, з обов’язковим володінням німецькою мовою. Фонд Фрідріх Еберта також пропонує окремі програми для українських студентів.

Навчання студентів з України в рамках міжвузівської співпраці:

українські студенти мають можливість навчатися у закордонних кампусах  українських ВНЗ, відкритих на базі німецьких університетів, або за спільними програмами, у результаті яких отримують подвійні дипломи українських та німецьких академічних установ.

Так, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна співпрацює з Університетом Ульма (спільна бакалаврська програма «Прикладна математика»), з Вищою школою Вісмара (спільна магістерська програма «Право») та з Рурським університетом Бохума (спільна магістерська програма «Хімія»).

НУ «Львівська політехніка» - з Вищою школою Нойбранденбургу (спільні магістерські програми «Геоінформаційні системи та технології» та «Геоінформатика та геодезія»).

Київський національний університет імені Т.Шевченка - з Ульмським Університетом (спільна програма підготовки докторів філософії «Фінансова математика»).

НТУ «Харківський політехнічний університет» - з Магдебурзьким університетом Отто-фон-Геріке (бакалаврська програма DSG2neo, серед пріоритетів якої електротехніка, машинобудування та хімічна галузь). Вже з другого курсу студенти Харківського політехнічного університету зараховуються до німецького вишу, а за підсумками 4-річного успішного навчання отримують два дипломи бакалавра.

Європейський університет Віадріна має намір активніше залучати до навчання українську молодь як з Німеччини, так і з України. В університеті в рамках програми «Fast Track» від Viadrina College діє безкоштовна програма німецькою та англійською мовами за напрямками «Економіка» та «Культура», за якою можна пройти навчання протягом трьох місяців та отримати атестат (HZB), а потім одразу розпочати навчання в університеті англійською або німецькою мовами.

Києво-Могилянська академія планує відкрити в університеті Віадріна закордонний кампус. Він передбачатиме очне навчання українських студентів за напрямком право впродовж 4 років для отримання ступеню бакалавра. У цей час студенти можуть користуватись гуртожитком, бібліотекою, спортивною та розважальною інфраструктурою. Українські студенти Києво-Могилянської академії  зможуть також навчатись на окремих курсах/програмах у Віадріні, які будуть перезараховані їм і Могилянкою.

Більш докладну інформацію ви зможете знайти на офіційних сайтах установ.