100 років тому у Чернівцях в єврейській родині народився Пауль Целан (Анчель). Будинок на тодішній Василькогассе (нині це вулиця Саксаганського), в якому народився майбутній поет, зберігся і до нині у своєму первозданному вигляді.

Ще у ліцеї юнак почав потайки писати вірші, а закінчивши його, Пауль, за наполяганням батьків, вступив 1938 році на медичний факультет університету в Турі (Франція). Початок Другої світової війни застав його на канікулах у Чернівцях. Не маючи змоги повернутися у Францію, юнак став слухачем курсу романістики в Чернівецькому університеті. З початком війни для Пауля, його рідних і друзів, його народу настали чорні часи. Криваві вбивства, спалення синагог, ганебне гетто, масова депортація у концтабори – все це залишило в душі юного поета незагойну рану.

У 1941-1944 роках він перебував у румунському трудовому таборі, працюючи на будівництві шосе. Але й у нелюдських умовах він продовжував писати вірші. Наприкінці 1942 році в концтаборі на півдні України загинули батьки поета. Надзвичайно важко переживав він вістку про вбивство безмежно коханої матері. Переживши єврейське гетто в окупованих Чернівцях, „трудовий” табір у Румунії, загибель батьків, випади повоєнних антисемітів як у суспільному житті, так і на побутовому рівні, він панічно боявся нових проявів антисемітизму – аж до манії переслідування. На початку 1944 році Паулю вдалося повернутися до Чернівців. Проте жити в гнітючій атмосфері тоталітаризму ставало все важче, тому в квітні 1945 році поет назавжди залишає Чернівці. Він обирає свободу і Париж відкриває перед Целаном свої двері. Між цими двома точками у світовому просторі – будинком на Василькогассе у Чернівцях і мостом Мірабо в Парижі – і вмістилося життя Пауля Целана.

Целан володів 8-ма мовами, займався перекладом. Асимільований єврей, котрий розмовляв і писав німецькою, жив у Франції, а у снах бачив рідну Буковину. Він тікав від спогадів, від минулого і не бачив себе в майбутньому. Ззовні – благополучна людина, в душі якої палало пекло. Не змогли допомогти лікарі психіатричних клінік, не зрозуміли душевного болю митця. Досягнувши вершини слави, Пауль Целан пішов з цього світу, перехилившись у квітні 1970 р. через ажурне поруччя мосту над Сеною, залишивши людству свій величезний ліричний спадок.

Образний світ Целана вражає й досі своєю розкутістю, несподіваністю асоціацій, сміливим візіонерством, алогічною фантасмагорією навальністю метафоричних рядів.

З нагоди 100-річчя від Дня народження Пауля Целана протягом тижня, з 23 по 28 листопада, ГО “Культурний капітал”, Paul Celan Literaturzentrum / Літературний целанівський центр і німецька спілка Ukrainisches Atelier für Kultur und Sport e.V. реалізовують головний етап проєкту «Літературні дні Пауля Целана 2020» – серію онлайн-заходів про життя і творчість поета. Серед них – лекції відомих письменників, перекладачів, культуртрегерів, сина Пауля Целана, а також прем’єра фільму «Анчель» в Україні, знятого австрійською режисеркою та поеткою Сюзанною Аюб за участі Клауса Демуса – близького друга Пауля Целана.

Лекції про Пауля Целана транслюватимуться двома мовами – українською та німецькою. Вони були відзняті у п’яти європейських містах – Чернівцях, Парижі, Берліні, Празі та Києві. Участь у проєкті беруть: Бертран Бадью, Марк Бєлорусець, Олександр Бойченко, Khrystia Vengryniuk, Сергій Жадан [офіційна сторінка], Євгенія Лопата, Igor Pomerantsev, Svyatoslav Pomerantsev, Петро Рихло, Йоко Тавада, Ерік Целан, Томас Шпарр.

Переглянути відео можна буде на сторінках Paul Celan Literaturzentrum та Meridian Czernowitz у Facebook та оновленому сайті Літературного целанівського центру - www.celanzentrum.com

Більше про проєкт читайте на офіційному сайті: https://cutt.ly/shesVl1

Проєкт відбувається за підтримки Kulturstiftung des Bundes в кооперації зі штутгартською спілкою Ukrainisches Atelier für Kultur und Sport e.V.