Докладніше про творчість Олексія Золотарьова: 

Масштаби 

Твори Олексія Золотарьова відсилають до формальних пошуків мистецтва авангарду початку ХХ ст., що були насильно перервані в 1920-30-х рр. радянським режимом. Після понад 70-річної перерви в еволюції сучасного мистецтва молодий скульптор заповнює прогалини і порожнини, перекидаючи міст до творчості Архипенка, Малевича та інших майстрів, продовжує традицію модерністської формотворчості і розвиває її, привносячи новий зміст і актуальну проблематику сьогодення. Використовуючи універсалізм мови геометричних форм і об’ємів, автор створює символічний ряд, доступний для прочитання в будь-якому контексті. Закладена в роботах поліфонія змістів знаходить вираження в динаміці форм, дзвінкому переливі блискучих поверхонь, грі фактур і перетіканні мас. Співставлення граней, перетин площин, взаємопроникнення об’ємів втілює багатовимірність простору, різні ракурси погляду на світ, зв’язок зовнішнього і внутрішнього. Пильна увага до форми поєднана з постійною індивідуальною психологічною і соціальною рефлексією, спостереженням і аналізом. У гострих і рухливих відкритих формах зафіксоване відчуття складної динаміки розвитку сучасного світу і культурної ситуації власної країни в його контексті. Автор творить свою картину світу, зведену до лаконізму геометричної конструкції, де в гармонійній пропорції, а іноді в динамічному протиставленні поєднані земля і космос, фізика і метафізика, чоловіче і жіноче. Обираючи прості основоположні геометричні форми, вибудовуючи тонку грань між повнотою і порожнечею, скульптор ніби візуалізує просторові, хронологічні і смислові зв’язки поміж різними елементами реальності, її мікро- і макроструктуру. Більшість представлених об’єктів вже мають, або ж передбачають втілення у монументальній формі. Їх розміри співвідносяться в масштабі від 1:7 до 1:10 із розмірами кінцевих об’єктів. Це наочно демонструє багатство потенціалу скульптури як медіа, що відкриває можливість експонування як у камерному просторі інтер’єру, так і в екстер’єрі – в природному чи архітектурному оточенні. Співвідносність масштабів і пропорцій важлива для автора також у художньому і концептуальному сенсі. В його роботах порушена актуальна і фундаментальна проблематика – від сучасної ситуації у власній країні і світі до загадок виникнення та існування матерії, зв’язку часу і простору, людського життя і всесвіту. 

Наталія Маценко