Як ви знаєте, сьогодні розпочався дводенний державний візит Президента України Петра Порошенка до Республіки Польща.
Програма перебування передбачає переговори та зустрічі Глави Української держави з Президентом Польщі Броніславом Коморовським, Головою Ради Міністрів Евою Копач, Маршалками Сенату і Сейму Богданом Борусевичем та Радославом Сікорським.
Сторони обговорюють низку важливих питань українсько-польського політичного діалогу, двосторонньої взаємодії у сфері безпеки та оборони, культурно-гуманітарного співробітництва, європейської інтеграції, протидії російській агресії на сході України та у Криму.
Щойно Президент Петро Порошенко виступив на спільному засіданні Сейму та Сенату Республіки Польща. А перед Цим Президент Броніслав Коморовський підписав Закон про ратифікацію Польщею угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Підписано ряд двосторонніх документів, які, зокрема, стосуються розширення дії Угоди про малий прикордонний рух, спрощення пересування українських та польських громадян через державний українсько-польський кордон.
Цей візит є без перебільшення етапним і знаковим у розвитку відносин України з одним з наших найближчих партнерів і союзників – Республікою Польща.
* * *
Хотів би коротко поінформувати про результати візитів Президента України Петра Порошенка до Сінгапуру та Австралії, які відбулися, відповідно, 9-10 і 10-12 грудня.
У ході офіційного візиту до Сінгапуру Глава Української держави зустрівся з Президентом Сінгапуру Тоні Таном Кенг Йамом, провів переговори з Прем’єр-міністром Республіки Сінгапур Лі Сієн Луном, відвідав Бюро корупційних розслідувань Сінгапуру, виступив з доповіддю у рамках програми «Fullerton Lectures», організованої Міжнародним інститутом стратегічних досліджень – Азія, а також зустрівся з активістами української громади у Сінгапурі.
Під час зустрічей і переговорів сінгапурська сторона чітко заявила про підтримку суверенітету, територіальної цілісності і непорушність кордонів України, свою готовність і надалі підтримувати Україну на міжнародній арені і в рамках міжнародних організацій.
Пріоритетними темами під час переговорів стали такі питання розбудови двосторонніх відносин у торговельно-економічній, інвестиційній, науково-технічній та військово-технічній сферах. Досягнуто домовленості про відновлення роботи над проектом Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про вільну торгівлю, а також можливістю взаємної лібералізації візового режиму.
Сінгапур продовжить проведення тренінгів для навчання та підвищення кваліфікації українських державних службовців у рамках Програми технічної допомоги. Також сінгапурська сторона підтвердила готовність і надалі надавати сприяти Україні при розгляді питань надання нашій державі макрофінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій.
З метою запозичення Україною успішного та ефективного досвіду Сінгапуру з запобігання та протидії корупції домовлено про започаткування відповідного діалогу між Бюро корупційних розслідувань Сінгапуру та новостворюваним антикорупційним органом України.
* * *
Державний візит Президента до Австралії став першим в історії двосторонніх відносин візитом Глави Української держави до цієї країни. Візит відбувався на запрошення Генерал-губернатора Австралії Пітера Косгроува. Президент України відвідав міста Мельбурн, Канберра та Сідней.
Петро Порошенко провів переговори з Прем’єр-міністром Австралії Тоні Ебботтом, зустрівся з Генерал-губернатором Австралії Пітером Косгроувом, Головою Палати представників Парламенту Австралії Бронвін Бішоп, Губернатором штату Вікторія Алексеєм Черновим, з представниками української громади Австралії, виступив з лекцією в Інституті міжнародної політики «Lowy», взяв участь у бізнес-заході, організованому Європейсько-австралійською діловою радою.
Серед основних підсумків візиту хотів би відзначити те, що сторони підтвердили готовність забезпечити регулярний політичний діалог та поглиблення усього спектру міждержавних відносин між Україною та Австралією.
Австралійська сторона підтвердила свою безумовну підтримку суверенітету та територіальної цілісності нашої держави, готовність надати експертну та ресурсну допомогу Україні в оборонній та гуманітарній сферах, а також допомоги у відновленні інфраструктури Донецької та Луганської областей. У цьому контексті було також обговорено розвиток двостороннього військового та військово-технічного співробітництва, зокрема щодо започаткування обмінів візитами керівництва оборонних відомств двох країн.
Домовлено про посилену співпрацю України і Австралії в рамках міжнародних організацій, а також активізацію двостороннього міжпарламентського співробітництва.
Природно, що серйозний акцент було зроблено на питаннях поглиблення торговельно-економічного співробітництва між двома країнами та посиленні інвестиційної активності представників ділових кіл Австралії в Україні.
З цією метою планується активізувати роботу над розширенням договірно-правової бази двосторонніх відносин. Зокрема, буде відновлено переговорний процес щодо Угоди між Урядом України та Урядом Австралії про заохочення та взаємний захист інвестицій, Конвенції між Урядом України та Урядом Австралії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та капітал та інших документів.
* * *
Основним лейтмотивом останніх кількох днів у зовнішній політиці Україні став безумовно наш активний діалог з Європейським Союзом. Цей тиждень в ЄС уже навіть назвали «тижнем України».
Ви знаєте, що вчора і сьогодні в Україні з візитом перебуває Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні. Вчора в неї відбулися досить змістовні переговори з Президентом України Петром Порошенком, під час якої сторони обговорили підсумки інавгураційного засідання Ради асоціації, актуальні питання порядку денного відносин та координацію дій в умовах агресії проти України з боку Росії.
Федеріка Могеріні також провела зустрічі з Прем’єр-міністром України, Головою Верховної Ради, а також представниками парламентської коаліції, опозиції та громадянського суспільства.
Візит дав можливість сторонам узгодити позиції напередодні засідання Європейської Ради (18-19 грудня), в ході якого глави держав та урядів країн-членів ЄС обговорюватимуть ситуацію в Україні та визначатимуть подальші кроки щодо протидії російській агресії.
* * *
В понеділок, 15 грудня, в Брюсселі відбулося Інавгураційне засідання Ради асоціації між Україною та ЄС за участю урядової делегації України на чолі з Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. З боку ЄС на засіданні головувала Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні.
Цим засіданням було започатковано новий інституційний механізм у відносинах України з Європейським Союзом, який передбачений Угодою про асоціацію. Затверджено регламенти інституційних органів, обговорено виконання Угоди про асоціацію та її окремих розділів, а також ситуацію у східній Україні, яка склалася внаслідок агресії Росії.
Україна і ЄС домовились активізувати спільні зусилля у напрямку політичної асоціації та економічної інтеграції на основі Угоди про асоціацію з метою прискорення масштабних реформ та економічної модернізації в Україні. У цьому контексті буде посилено координацію в питаннях надання допомоги Україні та визначення пріоритетів для її залучення, зокрема на основі Національної стратегії реформ 2015-2017 рр. Обговорено також хід підготовки Міжнародної конференції для підтримки України, проведення якої планується на початку 2015 р.
Сторони обговорили питання незаконної анексії Криму Росією, зокрема в контексті вжиття кроків для обмеження надходження інвестицій з країн ЄС до окупованого півострова, протидії порушенню прав людини, включаючи права кримських татар, надання правової підтримки Україні при підготовці позовів проти Росії до міжнародних судових інстанцій. З боку ЄС наголошено на безумовному дотриманні узгодженої політики невизнання незаконної анексії Криму та підтверджено підготовку додаткових обмежувальних заходів у цьому контексті.
Рада асоціації заявила про свою підтримку співробітництва з Україною в енергетичній, транспортній, підприємницькій, гуманітарній та інших сферах, наголосила на важливості якнайшвидшого підписання Угоди про спільний авіаційний простір.
Сторони обговорили перспективи завершення другої імплементаційної фази реалізації Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для громадян України та підготовки доповіді Європейської Комісії про досягнутий Україною прогрес із рекомендацією про скасування візового режиму для українських громадян до Ризького саміту «Східного партнерства», який відбудеться у травні.
В рамках візиту Міністр закордонних справ України Павло Клімкін підписав угоду між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про фінансування проекту з реконструкції, оновлення та технічної модернізації газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород, який передбачає залучення до 200 млн. дол.
Нагадаю, що Рада асоціації – це один з основних органів нової інституційної структури відносин між Україною та ЄС в умовах політичної асоціації. Рада асоціації уповноважена схвалювати обов’язкові для виконання рішення в питаннях імплементації та моніторингу застосування Угоди про асоціацію.
* * *
У рамках робочого візиту до Брюсселя Глава Уряду України Арсеній Яценюк провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
У ході зустрічі сторони обговорили ситуацію на сході України, співпрацю між Україною та Північно-Атлантичним альянсом, зокрема можливу допомогу НАТО у формуванні нової оборонної та національної безпекової стратегії України, а також шляхи зміцнення обороноздатності України за активної підтримки НАТО, зокрема у рамках започаткованих Трастових фондів.
* * *
А ще до засідання Ради асоціації «тиждень України» в ЄС відкрило чергове засідання у форматі «Україна + друзі України в ЄС» на рівні керівників зовнішньополітичних відомств ЄС, в якому взяв участь Міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Основна увага під час зустрічі була сфокусована на подіях на сході України та шляхах стабілізації ситуації в регіоні. У цьому зв’язку Павло Клімкін наголосив, що українська сторона у повному обсязі виконує режим припинення вогню та налаштована на пошук політичного рішення на основі мирного плану Президента України та Мінських домовленостей.
Міністр також поінформував учасників зустрічі про ухвалення програми діяльності нового Уряду України, наголосивши, що його пріоритетами є впровадження системних реформ європейського зразка для досягнення ключової мети – членства України у Європейському Союзі.
Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС привітали завершення процесу перезавантаження влади в Україні та відзначили, що країна матиме повноцінну підтримку з боку Європейського Союзу на шляху проведення невідкладних першочергових реформ, передусім з децентралізації влади, реформування судоустрою, правоохоронних органів та боротьби з корупцією.
* * *
Крім того, вчора у Києві з робочим візитом перебували керівники зовнішньополітичних відомств країн Вишеградської четвірки - Віце-прем'єр-міністр, Міністр закордонних справ та європейської інтеграції Словацької Республіки Мірослав Лайчак, Міністр закордонних справ Чеської Республіки Любомир Заоралек, Міністр закордонних справ Республіки Польща Гжегож Схетина, Заступник Міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Ласло Сабо. Цей візит відбувся у розвиток домовленостей, досягнутих у ході саміту Глав держав В4, ФРН та України 16 листопада у Братиславі.
У ході візиту керівники зовнішньополітичних відомств четвірки були прийняті Президентом України Петром Порошенком, провели зустріч з керівництвом Верховної Ради України та керівниками парламентських фракцій. Також відбулися переговори Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна з його колегами з країн четвірки.
Під час переговорів були обговорені конкретні сфери взаємодії В-4 та України у контексті сприяння реалізації євроінтеграційного курсу України, ситуацію на сході України, питання регіональної енергетичної безпеки, співпрацю України з Міжнародним Вишеградським фондом та підготовку до Ризького саміту «Східного партнерства».
Було ухвалено спільну заяву міністрів закордонних справ Вишеградської четвірки та України, в якій підтверджено невизнання анексії Криму Росією, наголошено на необхідності безумовного виконання положень Мінських домовленостей. Країни В4 підтвердили готовність надати Уряду України допомогу у підготовці та реалізації всеохоплюючого пакету реформ. Одним з ключових пріоритетів співпраці В4 та України визнано забезпечення енергетичної безпеки. У цьому зв’язку країни В4 запевнили у своїй підтримці організації реверсних постачань газу до України в поточний зимовий період.
В ході підготовки до Ризького саміту «Східного партнерства» країни В4 у взаємодії з Латвійським головуванням в ЄС активно сприятимуть запровадженню безвізового режиму Україна-ЄС.
Нагадаю, що цей візит є вже другим протягом цього року візитом в Україну міністрів закордонних справ Вишеградської четвірки.
* * *
Сьогодні вночі Президент України провів телефонну розмову у Нормандському форматі з Президентом Франції, Федеральним Канцлером Німеччини та Президентом Російської Федерації. Співрозмовники погодились з необхідністю дотримуватись усіх без винятку пунктів Мінських домовленостей та підтримали проведення чергової зустрічі Тристоронньої контактної групи.
Планується, що зустріч може відбутися до кінця цього тижня.
Очікуємо, що за результатами зустрічі буде досягнуто прогрес в питанні звільнення всіх заручників, повного дотримання незаконними збройними формуваннями режиму припинення вогню, виходу на лінію розмежування, яка закріплена у Мінському меморандумі, а також буде погоджено відведення військ і важкого озброєння.
Україна безумовно й надалі підтримує діяльність Тристоронньої контактної групи, яка є ключовим переговорним механізмом для забезпечення імплементації домовленостей, які закладені у Мінському протоколі від 5 вересня та Мінському меморандумі від 19 вересня.
Тристороння контактна група покликана опрацьовувати результати вже вжитих заходів для врегулювання ситуації на сході України та координувати подальші дії з реалізації Мирного плану Президента України.
Вироблені Групою кроки з мирного врегулювання є основою для консультацій з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Мінського формату.
Саме завдяки такому алгоритму роботи були досягнуті Мінські домовленості, які наразі є єдиною чіткою основою для врегулювання ситуації на сході України. Ці домовленості підтримуються всім міжнародним співтовариством.
Ключовим питанням для успішного мирного врегулювання ситуації у східних областях нашої держави є реалізація кожного пункту Мінського протоколу та меморандуму всіма сторонами, представники яких поставили свій підпис під цими документами.
* * *
Міністерство закордонних справ України спільно з іншими причетними органами державної влади вживає заходів для унеможливлення порушень іноземними суднами, які, попри діючу заборону, заходять у закриті морські порти окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м.Севастополь.
Це стосується також цивільної авіації іноземних держав, які порушують національне та міжнародне законодавство, виконуючи польоти на закриті аеродроми Сімферополь та Севастополь/Бельбек.
В частині морського права за період з кінця липня по 10 грудня цього року Укрморрічінспекцією (Мінінфраструктури) зафіксовано перебування 99 суден під прапорами іноземних держав, переважно РФ (48 з яких – належить прапору Російської Федерації, 4 – під прапором Молдови, 2 – Італії, 2 – Кіпру, 1 – Португалії, 1 – Мальти, решта – ряду острівних держав).
Жодне правопорушення не залишається поза увагою органів державної влади України. Станом на першу декаду грудня, за наявною в МЗС інформацією, Генеральною прокуратурою України, уже відкрито та розслідується 69 кримінальних справ щодо таких протиправних дій.
На міжнародному рівні, на підставі інформації Мінінфраструктури, МЗС офіційно інформує Міжнародну морську організацію про недотримання іноземними державами Конвенції ООН з морського права 1982 року та інших міжнародних документів.
МЗС України звернулося з нотами до відповідних держав-прапору суден-порушників з проханням надати офіційні пояснення щодо порушення порядку в’їзду та виїзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, з вимогою не допускати таких порушень у майбутньому.
МЗС офіційно попередило іноземні держави про відповідальність судновласників, операторів та капітанів суден за порушення законодавства України внаслідок заходження суден під іноземним прапором до закритих морських портів на тимчасово окупованій території АР Крим та м.Севастополь.
Це питання постійно порушується українською стороною в рамках двосторонніх та багатосторонніх переговорів, у тому числі під час консультацій з ЄС щодо правових наслідків окупації Росією АР Крим.
5 грудня в МЗС України проведено міжвідомчу нараду за участю представників ГПУ та СБУ для вироблення алгоритму подальших кроків, які б могли ефективно протидіяти порушенням режиму закритих портів в АРК.
За виявленими правопорушеннями у галузі цивільної авіації при здійсненні польотів у Автономну Республіку Крим, українською стороною застосовуються такі санкції як накладення штрафів, обмеження польотів, припинення дії сертифікатів та свідоцтв про реєстрацію для аеродромів, вертодромів та вертолітних майданчиків.
Зокрема, за ознаками порушень статті 29 Повітряного кодексу України, до 27 російських авіакомпаній, серед яких «Аэрофлот – российские авиалини», «Трансаеро» та інші, застосовано фінансові санкції у вигляді штрафів. Всього винесено 2193 постанови на загальну суму біля 300 млн. грн., які авіакомпанії порушники мають сплатити до бюджету України.
По лінії цивільної авіації ми тісно співпрацюємо з міжнародними авіаційними структурами, такими як ІКАО, Європейська організація з безпеки аеронавігації (Євроконтроль), Європейська конференція цивільної авіації (ЄКЦА), Європейське Агентство з безпеки польотів (EASA) та міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) з метою формування єдиної позиції щодо непорушності суверенних прав України та вироблення реакції на порушення Російською Федерацією положень Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та низки інших міжнародних договорів про розмежування кордонів районів польотної інформації. На цей час існує ціла низка рішень, прийнятих зазначеними організаціями на підтримку територіальної цілісності і суверенітету України, неподільності повітряного простору України.
ІКАО також повідомила, що через дії Російської Федерації, яка намагається в односторонньому порядку модифікувати район польотної інформації над Автономною Республікою Крим, така ситуація становить серйозні ризики для безпеки міжнародних цивільних авіаперевезень. Відтак, ІКАО рекомендує країнам уникати авіапростору над АР Крим та перейти на використання альтернативних маршрутів.
МЗС вкотре звертається до іноземних держав уникати будь-яких дій, що могли б тлумачитися як порушення територіальної цілісності та суверенітету України, чітко дотримуватися міжнародного та національного законодавства в частині режиму закритих морських портів та портів авіаційного сполучення в окупованій Російською Федерацією Автономній Республіці Крим та м.Севастополь.
* * *
Щодо деяких інших тем. Як ви знаєте, минулого тижня обома палатами Конгресу США було схвалено Закон «Підтримка української свободи».
В Україні вітають прийняття Конгресом США цього закону, який створює необхідну законодавчу базу для розширення допомоги Україні та запровадження додаткових санкцій проти РФ.
Законом, зокрема, передбачається можливість надання Україні військової техніки і послуг, в т.ч. протитанкового озброєння, радарних систем для боротьби з артилерією, тактичних розвідувальних БПЛА, захищених засобів зв’язку, а також допомоги з навчання українських військових. Впродовж 60 днів після вступу в дію Закону Президент США має подати до Конгресу перелік необхідного військового майна та послуг, а також розрахунки щодо термінів проведення відповідних робіт. З цією метою Державному департаменту виділяється 350 млн. дол. США, які будуть доступні для використання до кінця 2017 р. (в т.ч. 100 млн. дол. США – у 2015 фінансовому році, а також по 125 млн. дол. США у 2016 та 2017 рр.).
В бюджеті США також закладаються кошти для надання Україні технічної допомоги в сфері зміцнення енергетичної безпеки та розвитку громадянського суспільства. Для зменшення залежності України від експорту енергоносіїв США допомагатимуть Уряду України у розробці середньо- та довгострокових планів з підвищення енергоефективності та виробництва енергії. З цією метою на 2016-2018 фін.рр. передбачені видатки у розмірі 50 млн. дол. США.
Крім того, законом встановлюється перелік видів санкцій, що можуть за рішенням Президента США застосовуватись проти юридичних та фізичних осіб Російської Федерації.
Розцінюємо прийняття Конгресом цього закону як чіткий сигнал підтримки з боку американських законодавців та американського народу на адресу України, а також знак солідарності з українським народом у його прагненні самостійно обирати власне майбутнє.
Сподіваємося, що Закон ближчим часом буде підписаний Президентом США.
* * *
Як ми вже повідомляли, з 15 по 17 грудня в Україні з візитом перебуває Заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Джеффрі Фелтман. Вчора він був прийнятий Президентом України Петром Порошенком. Серед інших питань на зустрічі було обговорено складну гуманітарну ситуацію, яка склалася на окупованих терористами районах у східних областях України.
Візит відбувається у розвиток місії “добрих послуг” Генсекретаря ООН зі сприяння врегулюванню становища довкола України, у рамках якої Дж.Фелтман з березня ц.р. вже чотири рази відвідав нашу державу.
* * *
А 10-15 грудня в Україні з робочим візитом перебував Помічник Генерального секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович. В МЗС він був прийнятий Заступником Міністра С.Кислицею. Це вже п‘ята поїздка високо посадовця ООН до нашої держави протягом 2014 року.
Основна мета місії І.Шимоновича полягала в тому, щоб на місці оцінити поточну ситуацію у галузі прав людини в Україні. Помічник Генсека відвідав Маріуполь, де зустрівся учасниками антитерористичної операції на сході України.
15 грудня він представив восьму доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини стосовно ситуації у галузі прав людини в нашій країні. Цей документ було підготовлено за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини 1-30 листопада ц.р., проте фактично він охоплює весь період з часу розгортання в Україні ММПЛ 15 березня.
Нашу оцінку цього документа було викладено у коментарі, який розміщено на веб-сторінці Міністерства і з яким ви можете ознайомитися.
Зазначу лише, що ми вдячні Місії за рекомендації, покликані покращити стан захисту прав людини в нашій країні. Українська сторона готова й надалі розвивати і поглиблювати взаємодію з Управлінням верховного комісара з прав людини з цією метою. Свідченням цього є, зокрема, ініційоване Україною подовження мандату Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні на наступний тримісячний термін до 15 березня 2015 р., а також активний процес розробки за участі фахівців ООН, Ради Європи та громадянського суспільства Національної стратегії у сфері прав людини.
* * *
Хотів би поінформувати вас, що вчора Посольством України в Лівії, в результаті вжиття комплексу заходів, забезпечено звільнення двох громадян України - членів екіпажу літака Airbus A-300, який перевозив гуманітарний вантаж і був затриманий 13 листопада в м. Гадамес.
Разом з нашими громадянами українські дипломати звільнили також громадянина Росії та громадянина Киргизстану. Всі вони були передані представнику українського посольства. Переговори про звільнення ще трьох членів екіпажу – двох громадян Росії та одного Таджикистану, тривають. Сподіваємось, що їх вдасться звільнити ближчим часом.
Наразі Посольством здійснюються організаційні заходи, спрямовані на якнайшвидше вирішення питань, пов’язаних з безпечним виїздом наших громадян з території Лівії.
* * *
Як ви знаєте, 16 грудня було скоєно збройний напад на військову школу у пакистанському місті Пешавар, внаслідок якого загинуло 126 осіб. Відповідальність за скоєння терористичного акту взяла на себе організація «Техрік-е-Талібан Пакистан».
За даними нашого Посольства в Пакистані, громадян України серед загиблих або постраждалих не було.
В Україні глибоко шоковані цим варварським нападом, внаслідок якого загинули переважно діти. Немає й не може бути жодного виправдання цьому жахливому злочину.
Україна, яка сама потерпає від тероризму, беззастережно засуджує будь-які його прояви, вважаючи, що в сучасному світі не повинно бути місця цьому ганебному явищу.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін направив співчуття своєму пакистанському колезі.
* * *
Щодо незаконно утримуваної в Росії Надії Савченко. За повідомленням нашого Посольства в Росії 15 грудня в Московському міському суді відбулось слухання з розгляду апеляційної скарги її адвоката на відмову Басманного районного суду м.Москва розглянути скаргу на дії слідчого щодо відмови у долученні до матеріалів справи доказів, зібраних стороною захисту. Участь Надії Савченко у засіданні забезпечувалась шляхом відео-конференцзв’язку з СІЗО № 6, де вона утримується під вартою. Під час засідання вона заявила, що 13 грудня оголосила голодування.
Заплановане на 15 грудня інше судове слухання з розгляду скарги адвокатів на рішення Басманного районного суду Москви від 27 жовтня, яким термін тримання Надії Савченко під вартою продовжено до 13 лютого 2015 року, перенесено на більш пізній термін, за попередніми даними на 22 грудня.
Вчора, 16 грудня, консульський працівник Посольства України в РФ відвідав нашу співвітчизницю в СІЗО № 6. Незважаючи на намагання консула переконати Надію Савченко припинити головування, вона відмовилася це зробити і заявила, що продовжуватиме його принаймні до 22 грудня.
Також вчора Міністерство закордонних справ України виступило із заявою, в якій висловило черговий протест Російській Федерації у зв’язку з ситуацією, яка склалася навколо політичного в’язня, громадянки України, народного депутата України VIII скликання Надії Савченко.
У заяві зазначається, що Надія Савченко оголосила голодування на знак протесту проти її незаконного утримання в Російській Федерації. Викликає стурбованість погіршення стану її здоров’я, тривале зволікання російської сторони з наданням їй необхідної кваліфікованої медичної допомоги, створення для нашої співвітчизниці незадовільних умов утримання та завдання їй страждань, що, зокрема, порушує статтю 3 Конвенції Ради Європи про захист прав і основоположних свобод 1950 року.
Змушені констатувати, що попри численні звернення української сторони і
наших міжнародних партнерів, а також всупереч досягнутим домовленостям про
звільнення усіх незаконно утримуваних осіб, Російська Федерація продовжує
демонструвати зневагу до міжнародно-правових норм у сфері захисту прав
людини та порушувати взяті на себе міжнародні зобов’язання.
МЗС України вимагає негайного звільнення народного депутата України Надії
Савченко, стан здоров’я якої різко погіршується. Вимагаємо від Російської
Федерації припинити політичне переслідування та звільнити також інших
громадян України – політичних в’язнів, які продовжують незаконно
утримуватися в Росії.
Закликаємо світову спільноту єдиним голосом виступити на захист життя,
безпеки та загальнолюдських прав громадян України, які стали політичними
заручниками агресивної політики Росії проти України та міжнародного
правопорядку.
* * *
19 грудня з робочим візитом відвідає Україну Федеральний міністр закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина Франк-Вальтер Штайнмайер.
В ході візиту заплановані його зустрічі з керівництвом держави, а також переговори з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
* * *
Також 19 грудня відбудеться робочий візит в Україну Міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петера Сіярто. Це буде перша поїздка угорського високопосадовця до Києва після його призначення на посаду 23 вересня ц.р.
У ході запланованих зустрічей сторони обговорять питання європейської інтеграції України, співробітництва в галузі енергетики, а також етнонаціональної політики.
За підсумками зустрічі з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним передбачається підписання Плану консультацій між зовнішньополітичними відомствами на 2015-2016 роки.