Українська сільськогосподарська галузь переміщує акценти з Росії на світовий ринок

Аграрній галузі України, за словами Міністра аграрної політики О.Павленка, дедалі краще вдається функціонувати без російського ринку, який нині є закритим для української продукції.

«Після рекордного збору врожаю у розмірі 63,8 млн. тонн у 2014 р. Україна прагне у 2020 р. вийти на показник 100 млн. тонн», зазначив Павленко в інтерв’ю агенції “Reuters» . Обсяг експорту на світовий ринок у 37 млн. тонн ,що його було досягнуто у 2014 р.,  планується у 2020 р. фактично подвоїти до 70 млн. тонн. Україна вважається одним з найбільших постачальників зернових у світі. Аграрний експорт є джерелом головних прибутків країни, ослабленої війною з проросійськими сепаратистами на Сході держави.

Російські санкції, запроваджені внаслідок наближення України до ЄС, важко вдарили по країні, визнає міністр. Було втрачено приблизно третину  від загального обсягу. Росія у відповідь на підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС фактично оголосила бойкот українській молочній продукції. Російський уряд й надалі залишається непередбачуваним.  «Тому ми звичайно сподіваємось на подальше відкриття ринків ЄС для нашої аграрної продукції. Водночас одним з ключових стратегічних ринків є й Китай», зазначив Павленко. Крім того опрацьовується можливість постачання продукції і до Азії та африканських країн.

У цьому контексті Павленко вважає наближення до ЄС вирішальним фактором. «Перехід на стандарти ЄС є не лише важливий для нашого експорту до країн Євросоюзу, а й відкриває нам доступ на світові ринки», стверджує він. Наразі ведеться спільна з Єврокомісією робота щодо реформування ветеринарних вимог та правил  і законодавства в сфері безпеки харчової продукції. «Так, ми намагаємось для закордонних інвесторів з усього світу створити надійне підґрунтя для передачі землі у використання терміном щонайменше на 7 років», підкреслив він. У цьому зв’язку потребує негайного реформування кадастрове законодавство України, у якому було б чітко визначено положення в частині власності.

ЄС міг би зробити свій внесок у зростання аграрного сектору України, наприклад, шляхом скасування квот на імпорт птиці та інших сільськогосподарських продуктів. «Крім того ми дуже сподіваємося на можливість експорту вже у 2015 р. молочної продукції, свинини та яловичини до країн ЄС – навіть якщо спочатку доведеться працювати через квоти», сказав міністр. Аграрні лобісти в країнах ЄС виступають проти надто швидкого відкриття ринку.

Разом з тим Павленко звернув увагу на суттєву потребу  у фінансуванні українського сільського господарства, яке вважають неінновативним. Так, лише у модернізацію застарілої системи зрошення на Півдні України потрібно вкласти близько 3 млрд. доларів. Про це ведуться переговори з інвесторами. Крім того, відбудови потребує інфраструктура доріг, аби досягти у 2020 р. запланованого збільшення обсягів експорту зернових. Саме тому уряд робить все можливе, аби виконати положення Договору з китайськими партнерами про постачання 1 млн. тонн кукурудзи. «Цей договір став першою угодою подібного роду. Ми сподіваємося й на інші, зокрема в частині отримання кредитів на постачання мінеральних добрив і розбудови портової інфраструктури, необхідної для покращення вантажних потужностей».

Китай шукає постачальників продуктів харчування. Перед тим, як відбулися революційні події на Майдані, у вересні 2013 р. мали місце плани щодо  отримання китайською стороною 5 % землі на території України в оренду або у власність для подальшого вирощування продукції ,придатної для китайського внутрішнього ринку. Крім того до анексії Криму Росією китайські інвестори готували проекти щодо відбудови портової інфраструктури півострова. Обидва задуми так і не було реалізовано. «І все ж таки ми вбачаємо у китайському ринку значний потенціал», наголошує Павленко. Крім того український уряд шукає інвесторів для створення переробних потужностей в аграрній сфері.

Міністр Павленко робить оптимістичні прогнози щодо врожаїв 2015 року. Всупереч побоюванням,що їх висловлювали  наприкінці 2014 року, він не передбачає проблем у сфері постачання добрив. Рекордний показник 2014 року заслуговує на особливу увагу , якщо враховувати той факт, що до виробничого процесу не долучалися півострів Крим і контрольовані сепаратистами регіони Східної України.

 

Інформаційна агенція "Reuters", Міністр аграрної політики України Олексій Павленко