Пане Посол, Федеральний канцлер і французький президент відправляться сьогодні і завтра в Київ та Москву. Що ви очікуєте від цієї кризової дипломатії?

Ми розглядаємо це як знак підтримки та солідарності. Ситуація різко погіршилася і є ще гіршою, ніж в кінці літа. Мінські домовленості залишаються на порядку денному. Якщо ми хочемо домогтися припинення вогню, ми повинні до них повернутися. Важливо погодити та скоординувати свої дії, перед тим як Канцлер та Франсуа Олланд полетять в п’ятницю в Москву.

На початку цього тижня New York Times повідомляло, що уряд у Вашингтоні розглядає питання щодо поставок озброєння в Україну. Ви б вітали таке рішення?

Ми вже давно заявляли, що санкції проти Росії це єдиний варіант, але ми також повинні бути в змозі захистити себе від нападів. Якщо Росія знала б, що Україна має не тільки застарілі танки, а й сучасні системи захисту, то ці відомості, можливо, призвели б до стримання її від подальших нападів. Так, навіть постачання сучасної зброї, спрямованої на захист, сприяло б стримуванню війни у Східній Україні.

Наскільки терміново необхідна ця допомога? Була розмова, що до 5000 українських військовослужбовців потрапили в оточення під Дебальцево. Наскільки  драматична ситуація?

За нашою інформацією, ситуація дуже складна, але за даними Міністерства оборони в Києві про потрапляння в оточення мова не йде. Те, що ми бачимо, це посилення бойових дій по всій лінії фронту.

Чи хотіли б Ви, щоб Федеральний уряд також був би готовим надати вам зброю?

Ми вважаємо, що тільки обороноздатна українська армія в змозі  контролювати ситуацію в Східній Україні та запобігти подальшим наступальним діям сепаратистів. Тому, ми сподіваємося, що ми можемо вести розмову щодо постачання оборонних озброєнь з німецькою стороною.

Чи є інші спорядження, окрім оборонної зброї, що міг би забезпечити Федеральний уряд?

Так, прилади нічного бачення, які дозволили б оборонятися навіть в ночі, а також низка інших елементів спорядження.

Ви не боїтеся, що Росія може сприйняти це як провокацію, що призведе до подальшої ескалації насильства?

Я вважає, що немає нічого, з приводу чого б російська сторона в даний час не відчувала б себе спровокованою.

Що відбудеться на ваш погляд, якщо Європа чи США не допоможуть Україні в цьому протистоянні?

Відбудеться те, що ми вже пережили за останні місяці. Ситуація буде й далі погіршуватися, буде продовжуватися мобілізація. Солдати, які вже протягом півроку борються і є виснаженими, повинні бути замінені. Буде ще більше загиблих та поранених.

Чи можна було б піти на зустріч Росії та погодитися на відділення Донбасу?

Для керівництва Росії мова йде не про Донбас й не про створення сухопутного коридору до Криму. Мова йде про змогу й далі мати вплив на Україну й тримати її в нестабільності.

Отже, йдеться зовсім не про „Новоросію”?

Проект вже потерпів поразку. Очевидно в Москві вірили, що це буде легкою кампанією. Опір українців недооцінили. Але те, що їм вдається - це дестабілізація України. Війна коштує багато грошей, ми повинні витрачати кожен день близько п'яти мільйонів євро, щоб уникнути подальшого просування. Так запобігають реформам, інтеграції України в європейські структури і якщо неспокійна ситуація буде продовжуватися досить довгий час, то це можливо навіть призведе до зміни уряду в Києві.

Так що, немає ніякої пропозиції з вашої точки зору, що можна було б зробити російському керівництву?

Нещодавно ж була пропозиція Федерального канцлера, що можна було б ввести розмову про економічне співробітництво з Євразійським союзом, якщо Росія вплине на сепаратистів. На це не було ніякої реакції.

І ніякого прогресу?

Під час останньої чотирьохсторонньої зустрічі міністрів закордонних справ було враження, що він існував. Наприкінці зустрічі російський міністр закордонних справ погодився, що Росія намагатиметься вплинути на сепаратистів. І що з цього вийшло? Після трьох днів відбулася руйнівна ракетна атака на Маріуполь. Я не можу собі уявити, що б задовольнило уряд у Москві, щоб вони закінчили війну.

Якщо Ви вважаєте поставки озброєння раціональними, чи був би це вихід з кризи, стратегія залякування і стримування?

Так, ми вважаємо, що шанс для мирного врегулювання кризи був би вищий.

Якщо ви подивитеся в майбутнє, Ви ще маєте бажання стати членом НАТО?

Перш за все ми створили умову для членства в НАТО, скасувавши позаблоковий статус України, але ми ще не зробили ніяких офіційних заявок на членство. Проте, контакти з НАТО стали більш інтенсивними. Є тільки два варіанти. Якщо українська армія залишиться у нинішньому стані, ми програли. Отже, ми повинні були б інвестувати в переоснащення армії. Це не призвело б до взаємності у відношеннях а ні в Москві, а ні в Берліні. Або ми станемо членом військового альянсу, що дозволило б нам відмовитися від масштабної модернізації.

Останнє бажання, це бажання українського уряду чи більшості населення України?

Близько 60 відсотків населення в даний час виступають за вступ в НАТО. Рік тому було 16 відсотків.

Berliner Zeitung, Katja Tichomirowa