“Для Росії не існує червоної лінії”
Київ: У нього одна з найскладніших посад в світі: Петро Порошенко (49), Президент України. Його країна знаходиться в тривалому конфлікті з Росією, майже щодня вмирають люди. Сьогодні привітає Порошенка з військовими почестями Президент Німеччини Гаук (75), в кінці виступить канцлер Меркель (60, ХДС). В своїй президентський резиденції зустрівся Порошенко з журналістом газети “Bild”.
Пане Президенте, ось вже минуло п'ять тижнів з часу досягнення домовленостей про припинення вогню з Росією в Мінську. Що розкажете Ви сьогодні під час вашої зустрічі з канцлером Меркель про сьогоднішню ситуацію в Україні?
Дозвольте мені заздалегідь дещо сказати: роль канцлера в підтримці України дуже особлива, вона показує особистий внесок за мир. Ангела Меркель та французький Президент Франсуа Олланд своїм дипломатичним талантом посприяли тому, що вкінці переговорів у Мінську була підписана угода, вони з самого початку дуже нас підтримували. Але ми знову-таки маємо надзвичайно небезпечну ситуацію і Україні негайно потрібна допомога Німеччини.
Це тому що на сході України і надалі тривають важкі бої…
Україна виконала кожен пункт Мінських домовленостей і припинення вогню було одразу виконане нашою стороною. Але російські бойовики зробили все навпаки. Незабаром після припинення вогню вони захопили Дебальцеве, ми втратили з часу підписання угоди ми втратили 68 солдатів, 380 поранено. Кожного дня з російської сторони стріляють, частіше більше ніж 60 разів в день - загалом перемир'я було порушено 1100 разів.
Отже Угода в Мінську зазнала поразки?
Хороша новина, що підтримані Росією бойовики принаймні на даний момент не стріляють важкою артилерією та не використовують пускові установи, як це вони робили раніше. Але правда така, що Угода не діє. Мінськ для нас надія, а не реальність.
Ви кажете, що вони відводять свою зброю, але вони не допускають спостерігачів ОБСЄ, щоб це перевірити. Вони публічно принизливо ведуть українських полонених солдатів вулицями Донецька. І ми мусимо боятися що в будь-яку хвилину може відбутися наступ на Маріуполь.
Це все не надто вселяє надію.
Весь світ повинен зрозуміти, що Росія веде війну проти України. Все розпочалося з російськими сепаратистами, яких весною 2014 року було підтримано російською зброєю. А з літа на території України знаходяться регулярні російські війська, десятки тисяч солдатів. Єдиний шлях щоб цю війну завершити - це повне відведення російської армії.
Все більше і більше українців через загрозу з боку Росії вимагають вступу України в НАТО.
Я вважаю, що наразі немає сенсу про це дискутувати. Це питання не стоїть на разі на плані денному. Ми мусимо сконцентруватися на реформах, ми мусимо виконати тут наші домашні завдання. Тоді автоматично відбудеться референдум про вступ України в НАТО і українці вирішать самі. Зрозуміло одне: ми не дозволимо, щоб Росія вказувала нам, в які союзи вступати, а в які ні. З 2008 року є згода про те, що двері в НАТО для нас відкриті.
Менш ніж за три роки повинен відбутись Кубок світу в Росії. Чи є це для вас, з сьогоднішньої точки зору, можливим?
Стверджується, що футбол не має нічого спільного з політикою і потрібно це розділяти. Але хіба це можливо? Наш найуспішніший клуб ФК Шахтар змушений ось уже протягом декількох місяців грати у на 1200 кілометрів віддаленому Львові, тому що російські солдати зайняли Донецьк. Я вважаю, що потрібно говорити про бойкот чемпіонату світу з футболу. Доки на українській території знаходяться російські війська, вважаю чемпіонат світу в цій країні не припустимим.
Менше ніж за шість тижнів канцлер Німеччини відвідає Москву для відзначення з Президентом Росії Путіним 70-ї річниці завершення Другої Світової війни.
Діалог канцлера Меркель з Росією є для нас надзвичайно важливим. Проте я маю сумніви, що візит з нагоди 9-го травня є правильним сигналом. Те, що робить Росія сьогодні, не має нічого спільного з ідеалами, які привели до перемоги над нацистами у Другій Світовій війні.
У США тон відносно Путіна відчутно різкіший, ніж у Європі. Чи можете Ви покластись на американців більше, ніж на Європу?
Одностайність між США та Європою має вирішальне значення для вирішення конфлікту. Якщо Ви маєте на увазі поставки озброєння, то США не єдиний наш помічник - одинадцять європейських країн підтримують нас військом і технічним обладнанням. Мова йде про оборонне озброєння та воєнно-технічну підтримку.
Чого Ви при цьому бажаєте від Німеччини?
Вже зараз ми отримуємо з Німеччини бронежилети, наприклад. Але ми потребуємо більшого, щоб оборонятись та краще захистити солдатів. Нам потрібні радарні системи, безпілотні літальні апарати, радіоприлади і прилади нічного бачення. Про це я говоритиму з пані канцлером. Мова не йде про наступальне озброєння. Ми не хочемо ні на кого наступати.
Чи достатньо нинішніх санкцій проти Росії?
Має бути реакція на порушення режиму припинення вогню. Це може бути введення подальших санкцій - в будь-якому разі, діючі санкції мають бути продовжені до кінця року.
Багато людей у Німеччині побоюється, що конфлікт в Україні може перерости у масштабну війну.
Я - Президент миру, а не війни. І я ненавиджу той факт, що мені доводиться говорити про третю світову війну. Але незалежно від цих лячних сценаріїв ми мусимо зняти рожеві окуляри і усвідомити, що структура безпеки, яка гарантувала мир у Європі впродовж 70 років, більше не діє.
Як приклад: Рада Безпеки ООН безсильна, бо Росія як постійний член і в той самий час агресор блокує рішення. Ірак, Чечня, Придністров’я, Афганістан - це все були нетривалі регіональні конфлікти. Наразі ми маємо в Україні війну, в якій на кожному боці 50 000 солдатів. Війну, в якій задіяні найбільші військові сили Європи у вигляді Росії. Це глобальна війна, у якій Росія більше не бачить червоної лінії.
Чи можете Ви припустити, що у крайньому випадку Путін зможе застосувати навіть ядерну зброю?
Якщо Ви мене сьогодні запитаєте: ні, я не вважаю це вірогідним. Але якби Ви мене запитали 18 місяців тому, чи вважаю я вірогідним, що Росія анексує Крим, я б теж сказав “ні”. І якби Ви мене запитали, чи надсилатиме Путін регулярні російські війська у Східну Україну, аби вбивати там українське населення, я б знову відповів “ні”. Факт залишається фактом: Росія більше не знає червоної лінії.
Коли Ви особисто спілкуєтесь з Путіним, яке він справляє на Вас враження?
Дозвольте мені навести приклад. У Мінську я запитав його про долю нашої молодої льотчиці, яка була захоплена росіянами. Я запитав Путіна: “Коли ви нарешті її випустите? Вона ж лише захищала свою державу - на українській території. Вже дев’ять місяців вона нелегально утримується під вартою. Вона - героїня”. На що Путін лише холодно відповів: “Я нічого не можу вдіяти, наша судова система є незалежною”.
Чого насправді хоче Путін?
Він вважає, що діє в інтересах Росії. На мою думку, він діє всупереч інтересам Росії. Путін хоче контролювати Україну, але це вдасться йому лише в тому разі, якщо він захопить Київ. Україна ніколи не була такою єдиною у своєму бажанні стати вільною та демократичною державою. Через російську агресію Путін зробив нашу країну такою проєвропейською, як це навряд чи зробив би хтось інший.
BILD,