Наталія Писанська
Берлін – Окремо від російської дипломатичної місії вперше відзначатиме цього року День перемоги посольство України у Німеччині. Про це Радіо Свобода розповів надзвичайний і повноважний посол Андрій Мельник. За його словами, всі урочистості посольства припадають на 8 травня. Наразі Андрій Мельник приділяє багато зусиль тому, щоб розвіяти поширені у німецькому суспільстві стереотипи про монополію Росії на перемогу над нацизмом, і розповідає про внесок України у цю перемогу.
– Пане Андрію, цього року Україна, зокрема українська громада в Німеччині, відзначатимуть День перемоги над нацизмом по-іншому. Чому?
– Я переконався, якими закостенілими у Німеччині є стереотипи щодо історії Другої світової війни, підтримувані російською пропагандою. Кремль монополізував право Росії на перемогу над нацизмом, нівелювавши таке само право України на її беззаперечний внесок у неї. Ця пропаганда, як отрута, потрапляє на родючий ґрунт німецького суспільства. Тому ми через ЗМІ доносимо до нього історичну правду. Зокрема й про те, чому ми відзначатимемо День перемоги над нацизмом по-іншому, ніж Росія.
Я виступив на радіо «Дойчланд функ» і розповів, що російське уславлення культу Сталіна та риторику мілітаризації замінить ушанування пам’яті полеглих у боях і жертв війни. Втрати в ній України – 8 мільйонів громадян. У Червоній Армії воювали їх 6 мільйонів і половина загинула – з поля бою не повернувся кожен четвертий українець. Також 2,5 мільйони вивезено на примусові роботи до Третього рейху, і 200 тисяч із них померли від непосильної праці та хвороб, загинули під час бомбардувань, і донині спочивають у німецькій землі. Ще 400 тисяч українців потрапили у концтабори, чимало з них лежать на німецьких кладовищах. Це – надзвичайно висока ціна перемоги, і її не можна не визнавати. Я переконаний, що мільйони німецьких слухачів замисляться над цими цифрами.
Соціальний ролик до Дня Перемоги у YouTube
– Німеччина має вже усталене поняття щодо того, хто був хто у ті часи. Як тут сприйняли ухвалені Верховною Радою закони щодо переосмислення історії, зокрема й періоду Другої світової війни?
– Ухвалені українським парламентом закони у Німеччині сприйнято спокійно. Неоднозначну реакцію викликало лише вшанування героїв національного визвольного руху, а також рішення щодо заборони радянської і комуністичної символіки. Але щодо символіки у закони вже внесено відповідні зміни. Утім, вони ще не підписані главою держави. Я переконаний, що в кінцевому підсумку будуть ухвалені виважені рішення, які не розділятимуть, а об’єднуватимуть націю та Україну.
– Тим часом чимало німецьких істориків не розуміють такого кроку українських законодавців...
– До певної міри, маєте рацію. Я теж зустрічався з істориками-експертами, дипломатами, журналістами, котрі висловлювали застереження. Але йшлося здебільшого про вшанування героїв ОУН-УПА. Як і про те, що сам час ухвалення цих законів – невдалий. Адже нині більше непокоїть питання реалізації Мінських угод. Також і те, що Росія намагається будь-який крок України використати у власних інтересах.
– Які заходи посольство України проводитиме та з якою символікою відзначатиме дні перемоги над нацизмом?
– Заходи за участі українських ветеранів війни, представників нашої дипломатичної установи та української громади відбуватимуться саме 8 травня. Ми покладемо квіти до пам’ятника воїну-визволителю у Трептов-парку. Також і в інших містах Німеччини будуть вшановані полеглі вояки, а на солдатські могили, місця вічного спочинку громадян України, які в роки війни померли тут чи загинули, будуть покладені квіти. А 12 травня заплановано спільне з представниками німецьких офіційних органів богослужіння у Берлінському центральному кафедральному соборі.
– Досі дипломатичні установи України та Росії у День перемоги над нацизмом чимало заходів проводили разом…
– Посольство Росії проводитиме їх 9 травня. Ми не братимемо в них участі. Та й не уявляю, як би я міг стояти поруч з послом країни, яка здійснює агресію проти України? Це було б вершиною цинізму.