У центрі обговорення — довготривалі наслідки аварії на ЧАЕС та актуальні виклики ядерної безпеки. Особливу увагу було приділено сучасним загрозам: війна Росії проти України суттєво погіршила ситуацію з ядерною безпекою. Зокрема, пошкодження захисної оболонки аварійного реактора в Чорнобилі внаслідок атаки підкреслює необхідність нових міжнародних зусиль для її відновлення і необхідність об’єднання міжнародних зусиль для протидії ядерному тероризму.

У своєму виступі Посол Олексій Макеєв наголосив:

«Росія нічого не засвоїла з Чорнобиля. Вперше в історії атомні електростанції були захоплені державою-агресором і використані у військових цілях — як у Чорнобилі, так і на Запорізькій атомній електростанції. У березні 2025 року на Запорізькій АЕС сталися вибухи, які пов’язують із недостатньо кваліфікованим персоналом».

Німеччина підтвердила готовність підтримувати Україну у відновленні об’єкта «Укриття» та закликала до подальшого розвитку відновлюваної енергетики як безпечної альтернативи атомній енергії.

23 квітня у Фонді імені Гайнріха Бьолля також відбувся захід з нагоди 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.

Учасники з України, Швеції та Німеччини дискутували про історію трагедії та нову реальність. Техногенна аварія в Чорнобилі стала не лише  трагедією з величезними людськими та екологічними втратами, а й символом краху радянської системи.

Через 40 років тема Чорнобиля залишається надзвичайно актуальною. У контексті війни Росії проти України питання ядерної безпеки знову набуло глобального значення: російські дії, зокрема обстріли та окупація об’єктів ядерної інфраструктури, становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи.

Посольство України під час заходу представило віртуальний тур Чорнобилем - освітній VR-проєкт від ЄМузею, який занурює глядача в історію Чорнобильської катастрофи.

До 40-х роковин Чорнобильської катастрофи у Берліні та інших містах заплановано також низку інших заходів пам’яті та осмислення трагедії.

Фото (с) BMUKN/ Peter-Paul Weiler