«Ми приречені на мир з Росією»

 

Український Посол Андрій Мельник (40) виступає проти поділу його країни і сподівається, що українці незабаром зможуть подорожувати до ЄС без оформлення віз. Під час свого візиту в Лейпцизі він підтримує шкільне партнерство з Україною, робить запис в «Золотій Книзі» і дає інтерв’ю газеті «Leipziger Volkszeitung».

 

Лейпциг. Андрій Мельник, Посол України в Німеччині, сподівається, що Угода про асоціацію з ЄС, на початку 2016 стане реальністю.

Пане Мельник, нині на Заході розмови ведуться лише про хвилі біженців. Чи складається у Вас враження, що про Україну забули?

Таке життя. Але таким чином з’являється можливість, що в новинах йтиметься не лише про війну на Сході України, а й про інші теми, як, наприклад, економічний розвиток. Я радий, що минулого тижня в Берліні відбулася інвестиційна конференція. Там була Канцлер Ангела Меркель, члени українського уряду, 700 фахівців, інтерес був просто колосальний, і це в час війни. І в нас самих, до речі, 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб.

Зі Сходу країни?

Так, вони виїхали з конфліктних регіонів, але все ще сподіваються на повернення додому. Німеччина збудувала для 4000 з них модульні будинки. 120 дітей з сімей, що виїхали з зони АТО, провели літні канікули в Берліні. Це допомагає руйнувати упередження про Захід. Зараз батьки хочуть, щоб їхні діти вивчили німецьку. Лише 5% населення Східної України були за кордоном, більшість з них – в Росії. Ось чому тема безвізового режиму з ЄС така важлива для нас. Українці люблять музику й мистецтво і з задоволенням відвідали б культурні міста Лейпциг і Дрезден. Ви й уявити собі не можете, скільки всього українці змушені пред’являти в Консульстві, щоб отримати дозвіл на поїздку в Німеччину або Польщу.

Що саме?

Цілий список, серед якого виписки з банківських рахунків та телефонної книги, щоб підтвердити зв’язок з людиною з Німеччини, яка запрошує. І в цей час українці спостерігають за тим, як тисячі людей неконтрольовано в’їжджають в Німеччину.

Які, на Вашу думку, шанси, що Асоціація з ЄС стане реальністю?

Ми очікуємо, що Асоціація вступить в дію 1 січня, 2016. І ми, звісно, готові виконувати свої домашні завдання, тобто боротися з корупцією, реформувати судову систему та розвивати демократію, щоб втілити в життя цей, більше, ніж на 1000 сторінок, договір. Наприклад, що стосується візового режиму, тут йдеться про надійність закордонних документів, ми вже впровадили біометричні паспорти.

Безвізовий режим з ЄС – чи не боїться Польща надмірного напливу українців?

Ні, ми не бачимо такої небезпеки. Це дуже перебільшується. Польща є для нас важливим партнером і зразком, того, як треба проводити реформи, навіть, якщо народу це дається непросто. Ми зараз це переживаємо. Наприклад, ми не можемо надавати субсидії на ціни на газ, коли держава має величезну заборгованість. Це призвело до підняття цін на електроенергію майже в 4 рази і, звісно ж, спричинює серед населення негативні настрої. Та незважаючи на це, на місцевих виборах вкінці жовтня люди показали, що все ще підтримують курс реформ.

Хіба Угода про Асоціацію з ЄС не змушує пришвидшувати реформи?

Звісно, так і є. Пов’язана з нею Угода про зону вільної торгівлі з ЄС – це важливий крок, але вона сприяє підвищенню тиску на українську економіку. Україна повинна стати більш конкурентоспроможною. Та з цим потрібно було вже давно почати, адже Росія закрила свої кордони для українських продуктів. Угода про зону вільної торгівлі буде нашою програмою реформ на наступні п’ять років. Таким чином, в 2020 році ми будемо готові подати заявку на членство в ЄС, цей план вже зараз підтримує більшість громадян.

Але наразі Ваша країна перебуває в стані війни. Як Ви відноситеся до пропозицій поділити Україну і віддати Росії частину Сходу як плату за мир?

Ми ніяк до цього не відносимося. Ми не контролюємо лише 5% території. Путін дещо не розрахував. На Сході України є багато людей, які розмовляють російською і симпатизують Росії. Але саме через криваву агресію зі сторони Москви вони зрозуміли, що для них означає Україна зі своїми труднощами, і що означає дух свободи. Вони позбулися ілюзій і більше не хочуть приєднання до Росії. В рамках Мінських домовленостей ми плануємо провести місцеві вибори в сепаратистських регіонах. Там зараз правлять самопроголошені керівники, які своїм свавіллям і залякуванням тримають наших громадян в полоні. Це ненормальний стан.

Але як Ви збираєтеся це зробити? Сепаратисти ж хочуть провести власні вибори.

Нам треба провести в окупованих регіонах демократичні багатопартійні вибори з доступом ЗМІ та під наглядом ОБСЄ. Це зазначено в Мінському пакеті домовленостей. Після виборів в силу вступлять всі привілеї для цих регіонів, особливий статус, використання російської мови, власні загони «народної міліції». Ми навіть готові прописати цей особливий статус в Конституції.

Коли могли б відбутися ці вибори?

На початку 2016 року. Вибори за українським законодавством, як домовлялися в Мінську, є основним важливим кроком. Нам потрібні законно обрані представники у Східній Україні. Вже понад рік ми не контролюємо 409 км кордону з Росією. Москва зобов’язалася вплинути на це. Кремль повинен негайно вивести свої війська. Недостатньо того, що частину військ переправили в Сирію.

Чого ви очікуєте в цьому конфлікті від Німеччини?

Ми очікуємо, що німецьке правління триматиметься тієї ж послідовної лінії, що й раніше. Це як діалог, так і політичний тиск на Москву з використанням економічних санкцій. За ситуацію, в якій ми знаходимося, Україна завдячує особисто пані Канцлер. Вона єдиний західний політик, який має вплив на Путіна і його справді застосовує. Іншого шляху, ніж крок за кроком слідувати Мінським угодам, не існує.

З сектору економіки, зокрема, зі Східної Німеччини, поступають запити щодо пом’якшення санкцій ЄС проти Росії. Ви це підтримуєте?

Ні. Це був би абсолютно неправильний сигнал в сторону Москви. Це було б ознакою слабкості. До того ж, ці санкції не є дуже жорсткими в порівнянні з санкціями проти Ірану чи Югославії після війни в Косово. Доки Мінські домовленості не виконані до кінця, не можна допускати жодних пом’якшень. Та нам ще дуже далеко до миру. Мені відомо з особистих розмов зі східнонімецькими підприємцями, що деяким це дається важко. Але загалом збитки не такі й великі.

Якою ви бачите Україну майбутнього в своїх мріях?

Вона подолала застій в реформах, викорінила корупцію, економіка ожила. В України неабиякий потенціал. Він ніколи не використовувався, тому що керівництво думало спершу не про державні інтереси, а про свої.

А як щодо стосунків з Росією?

Українці та росіяни почнуть нові стосунки як хороші сусіди. Щодо цього я не турбуюся. Ми приречені на мир з Росією.

Коли буде реалізовано Мінськ-2?

Я сподіваюся, в 2016. Наступний рік буде вирішальним для нас. Україна готова йти болючим шляхом. Плану-Б немає.

Ви вже списали Крим?

Ні. Ані Україна, ані Захід не визнає теперішнього стану і анексії Криму Росією. Нам потрібно бути витривалими. Питання Криму буде актуальним, доки це порушення закону не буде усунено, і доки не буде відновлена територіальна цілісність України. Німецький досвід в об’єднанні дає нам на це надію.

Віталій Кличко на вборах мера Києва повинен йти на другий тур, тобто в першому він не набрав достатньої кількості голосів для переобрання. Які результати його роботи?

…Він великий улюбленець і отримав більше 49 відсотків голосів у першому турі. Він справжній фаворит. Це вказує на те, що люди йому й досі довіряють. Віталій Кличко має велику харизму і хороший досвід з життя в Німеччині. Він прагне змін, але йому для цього потрібна краща команда.

Leipziger Volkszeitung,