В разі крайньої необхідності покладатися на самих себе.
Україна стикнулася Україна з серйозними проблемами безпеки
Герд Португалл
У Брюсселі вперше за два роки пройшли переговори Ради Росія-НАТО на рівні постійних представників. Причиною тривалої «тиші» у відносинах між Сходом та Заходом стала анексія Кримського півострову Росією в березні 2014 року. Приблизно з того ж часу уряд в Києві втратив контроль над частиною Східної України. Що можуть зробити Європа та ФРН для того, щоб розрядити напружену ситуацію? Про це та інше з послом України в Німеччині, паном Андрієм Мельником, поспілкувався журналіст газети Behörden Spiegel.
Ще до сих пір перед посольством України в ФРН у районі Берлін-Мітте лежать квіти та свічки в пам’ять жертв так званого «Євромайдану». Мова йде про європейські громадянські протести з 18 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в Києві внаслідок якого загинуло понад 80 осіб. Після врегулювання конфлікту за посередництвом Німеччини, Франції і Польщі тогочасний Президент України Віктор Янукович втік через Крим до Росії.
Єдність Заходу має важливе значення для підтримки санкцій проти Росії у зв’язку з анексією Криму, яка стала «наочним прикладом порушення норм міжнародного права». Невизнання анексії проте базується на міжнародному звичаєвому праві. «Ми повинні бути витривалими та зберігати спокій» зазначає дипломатичний представник Києва. У якості історичного прикладу А. Мельник назвав країни Балтії, які з 1940 року по 1991 рік були змушені чекати на своє звільнення, або ж об’єднання Німеччини у 1990 році.
Посол зазначає, що все ж, тим не менш, уряд Президента України, Петра Порошенка, слідує «дуже прагматичному курсу» щодо драматичних подій двох останніх років. Так, півострів Крим, як і раніше, електрикою та водою забезпечує Україна, хоча до того близько 50 тис. українців та кримських татар виїхали звідти. В цьому контексті варто згадати про 1,7 мільйонів біженців з Східної України.
На початку року делегація Ради Європи вперше відвідала Крим. Одразу після візиту члени делегації висловили «велику схвильованість» щодо тамтешнього стану справ з дотриманням прав людини та поставками. Тим не менш, необхідно розпочати з Росією «певний діалог», як це вже визначила Генеральна Асамблея ООН. У зв’язку з володінням правом вето, Росія, власне, заблокувала діяльність Ради Безпеки ООН в цьому конфлікті, каже пан Андрій Мельник.
Зрештою, угода тристоронньої контактної групи «Мінськ II» принесла у лютому 2015 року «замороження фронту на Сході України». «Ключем до вирішення» цієї міжнародної кризи все ж однозначно залишається Москва, не Київ. Український Уряд «готовий на все»: надати особливий статус східним регіонам, провести вільні вибори, проголосити амністію для працівників міліції так званих «народних республік». Незважаючи на те, що Крим вже впродовж більше ніж двох років знаходиться під керівництвом Москви, становище населення від цього не покращується. Все що робить Росія – це підтримання спокою. Про «залучення інвестицій та розвиток туризму» навіть не йде мова, зазначає український дипломат.
Тим часом у Європі у сферах політики, медіа та науки точаться суперечки щодо того, що являє собою російсько-український конфлікт та хто у ньому винен. Британський експерт з Росії, доктор Річард Саква, професор Кентського університету, у своїй книзі «Фронтова лінія України», виданій у 2015 році висунув тезу, що санкціонованій путінській імперії прийдеться ще поплатися за невдалу політику Заходу, ставши «цапом-відбувайлом
Значення Німеччини
«Німеччина і Франція мають дуже важливе значення», сказав пан А. Мельник на тлі візиту міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра та його французького колеги Жана-Марка Еро у лютому в Київ. Посол України з занепокоєнням спостерігає за тим, як поки що «коливається» німецька громадська думка та економіка у зв’язку з санкціями ЄС проти Росії. Тільки «єдність та рішучість» усього Заходу зможуть викликати зміну поглядів в Москві.
І, врешті-решт, президент Путін в недавньому інтерв'ю великому німецькому таблоїду дав ясно зрозуміти, що його не цікавлять жодні кордони, мова йде в першу чергу про людей.
При всьому бажанні я не можу зрозуміти політику щодо Росії лівої партії Німеччини, розповідає дипломат. Називаючи себе «демократичними соціалістами», вони підтримують путінську Росію, хоча ідеологічно з Радянським Союзом вона не має нічого спільного.
У той же час Україна виражає «глибоке занепокоєння» щодо фінансування Москвою правих екстремістів в Європі. Окрім того, політичний вплив на трьох мільйонів російських німців теж нас тривожить, каже Андрій Мельник. «Розуміючих Росію» можна знайти не тільки в політичних колах. Наприклад, у своїй автобіографічній книзі, виданій у 2015 році, доктор Ерхард Епплер, представник партії СДП та колишній міністр по допомозі країнам, що розвиваються, зазначає: «Коли хто-небудь називає мене людиною, котра дійсно розуміє Путіна, я розцінюю це в якості компліменту». І все ж, президенту Росії вдалося «запобігти тому, щоб його величезна країна потерпіла невдачу».
З 1 січня Федеративна Республіка Німеччини перейняла головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). До складу ОБСЄ входять 57 держав, в тому числі США і Росія. Федеральний уряд, за словами українського посла, на жаль, показує тільки «дуже обережні амбіції». Місія на Сході України, чисельністю 500 цивільних та неозброєних спостерігачів з більш ніж 40 держав-членів ОБСЄ робить «хорошу роботу». Спостереження та перевірка знаходяться на високому рівні, все ж «необхідним» залишається ефективне приборкання «ескалації насильства». Таким чином, уряд в Києві запропонував європейську поліцейську місію. Проте, Німеччина в даному контексті поводить себе «вкрай обережно», зазначає А. Мельник. Не зважаючи на те, що Мінські домовленості стали компромісом, режим припинення вогню, визначений домовленостями, однак, не підтримується: «на Сході України вистріли лунають щодня». Посол виражає занепокоєння, що Франція та Німеччина, чи США і Росія за спиною українців можуть визначати їхнє майбутнє.
З того часу, як Росія розпочала військову операцію в Сирії, світову спільноту майже перестала цікавити ситуація України. Представник Києва дав чітко зрозуміти, що для його країни єдиною можливою альтернативою повноцінному членству в НАТО є «нарощування національного військового потенціалу». Вже зараз, шість відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) України закладено на оборонний бюджет.
Український дипломат в листопаді минулого року супроводжував виконуючого обов’язки міністра оборони Ігоря Долгова на Берлінській конференції з питань безпеки і досі залишився під великим враженням від кількості військових експертів, присутніх на конференції.