Примусова праця в окупованих сепаратистами регіонах
«Це нагадує нам про жахіття Другої світової війни»
Інтерв’ю Посла України у ФРН радіостанції „Deutschlandfunk“
Хайнеманн: Пане Посол, Вам були знайомі обставини правових безчинств на окупованому сході України?
Мельник: У таких масштабах, як стало відомо внаслідок репортажу С.Адлер, кореспондентки «Deutschlandfunk», на жаль ні, і ми відреагували з обуренням на новину, що окупаційна влада на Донбасі використовує працю примусових робітників, і такий неприпустимий стан справ просто нагадує нам жахіття Другої світової війни, коли понад 2 млн. українців були обтяжені виснажливою працею. Таке свавілля повинно терміново бути припинено. На превеликий жаль Україна упродовж останніх трьох років взагалі не має доступу до окупованих територій і, звісно ж, жодного доступу до в’язниць.
Хайнеманн: С.Адлер щойно повідомила про це у репортажі. Уповноважена з прав людини парламенту щораз чітко на цьому наголошувала, існує ціла низка правозахисних спілок. Відтак ще раз питання: чому Ваш Уряд так мало про це знає?
Мельник: Уряд дуже добре поінформований про те, що відбувається на Донбасі щодня.
Хайнеманн: Але, схоже, про це не турбується…
Мельник: Не можна так стверджувати. Ми саме у рамках Мінського процесу спільно з німцями і французами робимо все задля звільнення полонених, і тут йдеться про незначну кількість осіб. І, попри персональну згоду Путіна, навіть Червоний хрест не отримав дозволу на відвідання цих людей. І саме тому: що може зробити Україна? По-перше, звичайно залучити світову громадськість. Саме зараз ми інтенсифікуємо цю роботу з тим, аби залучити наших західних партнерів та закликати їх чинити ще більший тиск на російське керівництво.
Хайнеманн: Питання в тому, як саме, пане Посол. У Мінській групі – як Ви зазначили – ведуться перемовини про майбутнє України. З українського боку за долю цих полонених відповідає Віктор Медведчук, якого вважають наближеною особою Путіна. Виходить, за Вашу країну ведуть переговори не ті особи?
Мельник: Насправді існує значна кількість осіб, які всередині Мінської групи здійснюють дуже важкі переговори, це серед іншого і колишній президент Л,Кучма, який намагається використати власний політичний авторитет задля досягнення результату. Саме тому: потрібно говорити про звільнення не лише цих людей, полонених у в’язницях, а й про три мільйони осіб, які перетворилися за заручників цього окупаційного режиму.
Хайнеманн: Чи така бездіяльність Уряду пов’язана з тим, що кримінальні злочинці не так важливі?
Мельник: Я виходжу з того, що кожна людина, безвідносно до того, чи вона скоїла злочин, чи ні, має однакову гідність.
Хайнеманн: Чому ж це так непомітно?
Мельник: Як вже зазначено, Україна не має політичних засобів для втілення в життя конкретного рішення. Червоний хрест позбавлений доступу. Як і що конкретно повинна зробити Україна, аби зменшити страждання цих людей. Ми потребуємо допомоги міжнародних партнерів, аби просунутися вперед. Ми не можемо чинити тиск на сепаратистів, адже вони на 100 відсотків контролюються Москвою. Відтак це питання потрібно спрямувати у бік Росії, і не лише питання військових заручників, а й питання в’язнів, яких у буквальному сенсі використовують як рабів.
Хайнеманн: Пане Посол, Оксана Сироїд має інше бачення. Вона – віце-голова українського парламенту від опозиційної партії «Самопоміч». Ось німецькомовний переклад її слів: «Якщо уряд України запровадить воєнний стан, тоді ці люди, ув’язнені, перебуватимуть під захистом міжнародного права». Втім, цього не відбувається. «І ці обставини у разі відповідних змін правового режиму постали б у центрі уваги громадськості» - цього не відбувається.
Мельник: Бачите, я поважаю точку зору Оксани Сироїд, яку дуже добре особисто знаю. Але яв вважаю, що в цьому питанні, яке звучить дуже популістично, незалежно від того, як кваліфікувати правовий статус ситуації, чи як війну, або як конфлікт, це нічого не змінить в долі цих людей. І тому – це чистої води популізм, до якого вдаються у такій дуже не простій ситуації. Ми прагнемо допомогти цим людям, і неважливо, до яких законних кроків ми при цьому вдаватимемось, це нічого не змінить у ситуації, коли ми позбавлені доступу до цих територій. Тому потрібно у рамках Нормандського формату, який, дякувати Богу, у нас є, вживати будь-яких кроків, аби вплинути на Росію. Росіянам байдуже, як ми називаємо такий стан справ, війною чи збройним конфліктом, чи ще якось. Отже, потрібно шукати інших шляхів замість того, аби змагатися у риторичних здібностях.
Хайнеманн: Отже, пані Сироїд по-іншому на це дивиться і каже, що Уряд міг би змінити ситуацію, якби хотів. Ця ж Оксана Сироїд є членом опозиційної партії, яка пішла з коаліції, закидаючи президентові і уряду корупційні дії. Пане Мельник, такі речі неприємно слухати про власну країну, але як Ви сприймаєте такі закиди?
Мельник: Для мене важливо оперувати фактами і реальними здобутками, яких нам вдалося досягти упродовж останніх двох років, і тут нам є чим пишатися. Наприклад, позавчора парламент скасував депутатську недоторканність трьох депутатів, і тепер Генеральна прокуратура отримала змогу здійснювати провадження щодо цих осіб, які, до речі, належать до фракцій, які входять до коаліції. Це означає, що насправді відбувається багато важливих подій. Ми запровадили НАБУ з 200 слідчих співробітників, які спромоглися за такий короткий строк розпочати 300 проваджень, і тут йдеться про збитки держави на суму понад 3 млрд. євро, не більше і не менше. Відтак стверджувати, що країна корумпована і нічого не робиться, є просто перебільшенням.
Хайнеманн: Дякую за розмову!