„Україна – в безпосередній близькості від Німеччини“

Посол України під час візиту до нашої редакції розповів про «гарячу війну» в країні – і про надію на Європу.

Обстріли тривають, щодня. Гуркіт танкових гармат, свист кулеметів: на Донбасі, регіоні на сході України – це рутина повсякденного життя для майже мільйона мешканців саме зараз, восени 2017 року. У Німеччині упродовж двох років про це мало говорять, інші теми домінують в заголовках новин: криза навколо біженців, Брекзіт, загроза терористичної небезпеки, урядова криза у Берліні. Однак це не означає, що ситуація покращилася. 10 тисяч осіб, за даними ООН, загинули внаслідок конфлікту в Україні, починаючи з 2014 року.

Андрій Мельник, посол України, каже так: «Це – гаряча, тривала війна». Мельник наразі здійснює низку робочих візитів землями Німеччини, аби залучати населення місцевих громад до культурних обмінів з Україною, заохочувати підприємства інвестувати в її економіку, - а ще привернути увагу мас-медіа до ситуації на Донбасі і у Криму, анексованому Росією у 2014 році. У середу він перебував у Регенсбурзі.

Більше взаємодії з Регенсбургом

Мельник зустрівся з мером Гертруд Мальтц-Шварцфішер. З нею говорили про реалізацію німецько-українських театральних і музичних проектів у Регенсбурзі. А ще він подякував мешканцям Регенсбургу за партнерські стосунки з Одесою, називаючи їх зразковими. Він каже: «Я хотів подякувати тим людям, які не залишалися байдужими до України навіть у важкі часи».

Три прохання Берліну

У розмові з нашою редакцією Посол України Андрій Мельник висловив три прохання наступному Федеральному уряду – з тим, аби вирішити конфлікт в Україні та надалі підтримувати цю державу.

• По-перше, інтенсивніші переговори у «нормандському» форматі (Росія, Німеччина, Франція, Україна) повинні бути закріпленими у коаліційній угоді – а санкції проти РФ – бути посиленими, якщо Росія не буде конструктивною.
• По-друге, статус півострова Крим, анексованого Росією, повинен перебувати в центрі уваги. За словами Мельника, верховенство права на півострові повинно бути відновленим. Особливо потрібним є спостереження і відновлення прав людини, - це стосується насамперед українців і кримських татар.
• По-третє, Федеральний уряд повинен активніше підтримувати процес реформ в Україні. Особливо в частині децентралізації, боротьби з корупцією та енергетики, на думку Посла, потрібна інтенсивніша допомога з боку Берліна. Це може бути схожий формат допомоги, як у випадку з новими федеральними землями після об’єднання. При цьому потрібна незмінна перспектива подальшого членства України в ЄС.

Те, що конфлікт в Україні в цілому менше перебуває у фокусі уваги, має, на думку Мельника, позитивний і негативний бік. З одного боку його країні неприємно визнавати, що до війни в центрі Європи прикуто менше уваги. З іншого боку, це допомагає Україні сфокусувати увагу на покращенні розвитку в інших частинах держави. За інформацією Німецько-української ТПП, дедалі більше німецьких фірм інвестують в Україну. Одна з них – автомобільний концерн «Кромберг і Шуберт», з центральним офісом у Абенсберзі, який відкрив в Україні вже два підприємства.

Україна, за словами Мельника, робить успіхи, у процесі децентралізації та управлінні, у подоланні корупції, в системі юстиції. «Як на мене, темпи недостатньо високі, втім просування відбувається», - каже він. Водночас на весь цей розвиток чинить вплив війна з проросійськими сепаратистами на Донбасі і окупація Криму Росією. Чому це повинно цікавити людей у східній Баварії? «Україна знаходиться поруч з Німеччиною», - каже Мельник. 900 кілометрів відділяють столицю Берлін від рідного міста Мельника - Львова. Якщо Німеччина не візьме на себе координуючу роль у вирішенні цього конфлікту, тоді впродовж наступних років у безпосередній близькості до ФРН буде знаходитись порохова бочка». Якщо люди на Донбасі більше на вбачатимуть для себе жодної перспективи, вони тікатимуть на Захід, у напрямку Німеччини.

Посол захищає санкції

А як щодо санкцій ЄС проти РФ, які багатьом підприємцям стали більмом на оці? Мельник каже: «У питанні стосунків з Москвою у нас немає інших кращих інструментів, аніж санкції». Військового вирішення проблеми не існує. Крім того, йому наразі невідоме жодне баварське підприємство, яке б внаслідок санкцій опинилося на межі виживання. Санкції потрібно навіть поглибити, вважає Мельник, у разі, якщо Росія у питанні України не піде на поступки: тоді йтиметься про заходи обмежувальної дії у сфері машинобудівництва чи в банківському секторі.

Багато людей такі вимоги обурюють. Після протестів на Майдані у Києві у листопаді 2013 року багато німців закидають ЗМІ надто сильну прихильність до України. Мельник каже: «Я б хотів, аби це справді було так». Його країна часто представлена на шпальтах німецьких ЗМІ як корупційна держава у кризі – у той час, коли поведінка російського президента Путіна виправдовується. Путін сіє сумніви всередині німецької громадськості, каже Мельник – і доповнює: «Без сумніву ,у цьому він успішний».

Тим часом місце України, на переконання Мельника – в Європейському Союзі. У 2027 році його країна може подавати заявку на членство. У разі подальшого позитивного розвитку.

Mittelbayerische Zeitung ,