Посол розраховує на нові зусилля Німеччини для мирного врегулювання конфлікту з Москвою
Андрій Мельник, уродженець Львова, що на заході України, з 2014 року представляє свою країну в Німеччині. З ним розмовляли Гюнтер Маркс і Дітріх Шрьодер
Пане Посол, сьогодні 9го травня в Росії відзначають “День Перемоги”. Чи це все ще є насправді спільним святом з Україною?
Ми вже деякий час маємо два свята – 8 та 9 травня. При цьому 8 травня має як День пам’яті та примирення інші акценти. Україна втратила у цій війні щонайменше 8 мільйонів свого населення, і ми не вважаємо, що тут треба щось святкувати – навідміну від нашого сусіда – чи інструменталізовувати перемогу як тріумф. Мені також важко уявити спільне святкування 9 травня з країною, яка веде війну проти моєї країни.
Якою є ситуація на сході України на даний момент? Чи є якісь надії на покращення ситуації?
Війна все ще всюдисуща, і це попри те, що вже так часто укладалося перемир’я. В неділю було вбито ще одного нашого солдата. З 2014 року жертвами цієї війни стали 10 тисяч вбитих та багато поранених. Зараз, коли в Німеччині склався новий уряд, а в Росії переобрана нова-стара влада, ми сподіваємось на новий початок перемовин миру. В четвер ми очікуємо вже в тринадцятий раз за останні три роки президента України з візитом до Німеччини. Ми сподіваємось на нову зустріч в форматі четвірки з президентом Франції та Росії.
Чи є взагалі ще довіра між вашою країною та Росією?
На двосторонньому рівні довіра дорівнює майже нулю. І це не тільки на офіційному рівні між урядами, а й на міжособистісному рівні. У цьому, звісно, немає нічого доброго. Але ще гірше є те, що довіри між Німеччиною та Росією на найвищому рівні стало набагато менше. Нам залишється сподіватись лише на те, що Росія під тиском санкцій зрозуміє, що ціна цієї “пригоди” є занадто високою.
Ви вже висловлювали збентеження щодо можливого послаблення санкцій. Чи зменшилось ця занепокоєння з новим міністром закордонних справ Німеччини Хайко Маасом?
Ми дуже цінуємо сильну позицію нового голови німецької дипломатії. Не можна покладатися на м’який курс, потрібно залишатись стійким, але одночасно простягати руку для діалогу. Санкції є единим дієвим засобом тиску на Росію, хоча їх наслідки є серйозними і для нас. До війни російський ринок складав майже 33 відсотка українського експорту, тепер тільки 8 відсотків. Ніхто не знає, де б сьогодні пролягала так звана контактна лінія та скільки ще жертв забрала б ця війна, якщо не було б санкцій.
Але з іншого боку та обставина, що Ваша країна нещодавно отримала протитанкові ракети від США, теж не сприятиме довірі.
Це лише захісна зброя, яка може бути застосована у випадку великого наступу на нас. Американці нам не продають наступальну зброю. Такі страхи є безпідставними.
Як Ви ставитесь до бажання німців покращити стосунки з Росією насамперед тут, у східній Німеччині?
Ми це розуміємо як результат історічно складених більш тісних стосунків, які не завжди були добрими, але з яких виросли особисті взаємини. Ми не хочемо також бути каменем спотикання для німців в порозумінні з Росією. Але, не дивлячись на те, які симпатії до Росії були чи ще є, не можна терпіти або не помічати анексію Криму та війну на сході України. Крім того ми намагаємось представити Україну привабливим місцем для присутності німецьких компаній, особливо для тих, які знаходяться в Берліні та Брандербурзі.
Ви очікуєте, що Німеччина візьме на себе важливу роль як посередник?
Ми чекаємо на новий початок переговорів та на вимоги дотримання миру та відведення важкої зброї від Росії. Все те, про що ми три роки тому домовилися в Мінську.
А що в обмін на це можна запропонувати Росії?
Послаблення санкцій в разі виконання Мінських домовленостей. Росія стала б знов надійним партнером на світовій арені і Путін зміг би врятувати своє обличчя. Це абсолютно чесна пропозиція.