Інтерв’ю впливовій регіональній газеті “Wiesbadener Kurier” та іншим газетам німецького видавничого дому VRM (понад 1,1 млн. читачів щодня)
16 серпня 2019 р.
«Україна відчуває себе залишеною наодинці»
Андрій Мельник, Посол України в Німеччині, вимагає від Заходу більш рішучої лінії супроти Путіна
м. Вісбаден, столиця землі Гессен
Посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив наполегливу вимогу до ЄС та Федерального уряду Німеччини активніше долучитися до вирішення конфлікту з Росією. Він сподівається, що так званий Нормандський формат – контактна група між Україною, Німеччиною, Францією і Росією – після трирічної перерви таки збереться цієї осені на нові перемовини.
Пане Посол, конфлікт в Україні зник з поля зору світової громадськості. Вам це болить?
Так, звісно. Навіть якщо про це ми все менше чуємо і читаємо у ЗМІ, війна і надалі є присутньою повсюди. Лише у цьому році втратили свої життя 80 українців. Майже 500 співвітчизників зазнали поранень. Хотілося б, щоб німецький політикум приділяв цій війні набагато більше уваги. Насамперед Німеччина відіграє в цьому центральну роль. Так званий Нормандський формат – контактна група між Україною, Німеччиною, Францією і Росією – є єдиною у світі інституцією, яка відчуває себе компетентною у вирішенні цього конфлікту. Проте остання зустріч на найвищому рівні відбулася ще у жовтні 2016 р. Прийшов час накінець поновити ці перемовини, щоб таки спонукати Росію до миру. Ми сподіваємося, що восени нарешті відбудеться нова зустріч «четвірки» - з Президентами Володимиром Зеленським та Путіним, Канцлером Ангелою Меркель і Президентом Франції Емануелем Макроном. Українці більше не мають змоги чекати, допоки кожен день приносить нам нові жертви. Наше терпіння скоро увірветься.
Чому така довга пауза?
Росія з 2016 року у тій чи іншій мірі цей фактично торпедувала цей формат, аргументуючи це зокрема тим, що конкретних результатів начебто не вдається досягти, і що колишній Президент України нібито не може виступати партнером для переговорів. Ми очікуємо, що Німеччина і Франція тепер негайно наполягатимуть на новій зустрічі, щоб примусити Путіна виконати Мінські домовленості. Тому Президент Зеленський хоче якнайшвидше, можливо вже й сьогодні, переговорити по телефону із Канцлером. Метою Путіна є роз’єднати і протиставити учасників N4. Тому ми хочемо спершу скоординувати підходи з Німеччиною і Францією, щоб говорити з Путіним із єдиної сильної позиції.
Росія і Німеччина нещодавно відкинули ідею залучення США і Великобританії до Нормандського формату, як того вимагав Президент Зеленський. Що Ви очікуєте від участі цих двох держав?
Перш за все хочу внести ясність: Президент Зеленський не ставить Нормандський формат під сумнів. Він прагне ще більш активно залучити американців до цього переговорного процесу. Цьому слугував і раунд консультацій між Німеччиною, Францією та спецуповноваженим США Куртом Волкером на початку цього тижня. Росіяни мають відчути, що весь Захід представляє єдину скоординовану позицію, і що Кремлю не вийде вбити клин між Берліном і Парижем, між США та Європою. І з цим пов’язані наші надії на те, що завдяки тіснішому залученню США європейці у майбутньому активніше та ефективніше просуватимуть нормандський формат. Час квапить, бо у цій гарячій війні щодня гинуть люди.
Чи має Європа чинити більше політичного тиску?
Однозначно так. Путін має зрозуміти, що його багаторічне самоухилення від просування мирного процесу не залишиться без наслідків. Тому слід посилити і відкоригувати санкції і проти Росії. На жаль, у Німеччині зустрічаються ті, хто виступає за послаблення напруги у стосунках з Росією і бажали б радше не помічати війни в Україні. Це було б фатальною помилкою.
Президент Росії Путін місяць тому посилив видачу російських паспортів жителям Східної України. З Вашої точки зору, це - чергова провокація?
Однозначно. Щонайменше 13 тисяч громадян України вже отримали російські паспорти. Реакція Заходу у цьому питанні не була достатньо жорсткою. Такі свавільні дії Росії можуть поставити під питання увесь Мінський мирний процес. Відтак ЄС, а особливо Німеччина, мали б зайняти набагато рішучішу позицію. І йдеться при цьому не лише про юридичне невизнання цих паспортів. Допоки Захід мовчатиме, Путін і надалі розкручуватиме спіраль ворожнечі.
Востаннє після угод про припинення вогню на початку 2015 року у Мінську було домовлено про безстрокове припинення вогню з 21 липня цього року, яке протривало лише кілька днів. Чи є взагалі перспектива тривалого перемир’я?
Це перемир’я протривало однак 17 днів. Це дуже розчаровує. Досягнення стійкого перемир’я є можливим. Але ключ від цього знаходиться не в руках Президента Зеленського. Він однозначно знаходиться в Москві. Проте там і надалі відсутня політична воля. На найближчому раунді Нормандського формату обов’язково треба домовитися про те, щоб порушення перемир’я тягнуло за собою посилення санкцій. Інакше можна ще десятки разів домовлятися про перемир’я, яке знову і знову не дотримуватиметься. З цього порочного кола ми маємо накінець вирватися.
Як Ви розцінюєте ситуацію з правами людини у Східній Україні і в анексованому Криму?
У Криму проблема полягає в тому, що міжнародна спільнота впродовж понад 5 років з моменту анексії, що суперечить міжнародному праву, і надалі не має туди жодного доступу. 2 мільйони громадян України віддані на поталу свавільному російському режиму, який не цурається навіть екстремальних насильницьких дій. Особливо тяжко потерпають найбільші нацменшини – українці і кримські татари. Вони піддаються переслідуванням, тортурам і вбивствам. А в Східній Україні, як і в Криму, немає ані свободи ЗМІ чи свободи слова, ані незалежних судів. І це – в самому центрі Європи! Тож ми сподіваємося на те, що Федеральний уряд не буде більше бездіяльно лише споглядати на це, а почне невідкладно діяти. На міжнародному рівні Крим взагалі не стоїть на порядку денному. Відтак необхідно якнайшвидше розпочати переговорний процес, щоб зупинити страждання людей.
Інтерв’ю провів Крістіан Штанґ.
Персональні дані: Андрій Мельник з грудня 2014 року займає посаду Посла України в Німеччині. З 2007 по 2010 рр. 43-річний юрист, який вільно володіє німецькою мовою, був Генеральним консулом України в Гамбурзі. Інші етапи його дипломатичної кар’єри: перший секретар Посольства України в Австрії, заступник міністра урядової канцелярії, який відповідав за питання європейської інтеграції України.