Газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung», 

(0,83 млн. читачів)

від 02.06.2020

Інтерв'ю Керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака для німецької газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung» 

"Боротьба за мир"

 Що буде далі з переговорами по Східній Україні?

 

Підготував Ґергард Ґнаук, Варшава

 

Цього вівторка в Берліні мають здійснити чергову спробу принести більше миру на Схід України, де тривають бої. Керівник Офісу Президента України в Києві Андрій Єрмак заявив в інтерв’ю нашій газеті, що триваючі роками у двотижневому ритмі переговори про це у Мінську між Росією і Україною «на наш превеликий жаль практично не були переговорами». Як Мінські перемовини в рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ), за столом яких в якості посередникабере участь ОБСЄ, так і перемовини в Нормандському форматі (Україна, Росія, Німеччина, Франція), мали б за його словами стати «ефективнішими». Тиждень тому парламентер від ОБСЄ швейцарська дипломат Гайді Ґрау скаржилася на те, що кількість порушень припинення вогню на Сході України останнім часом «зросла на половину». Водночас спостерігачам від ОБСЄ, які документують ці порушення, масово перешкоджають у їхній роботі та вільному пересуванні. Майже всі ці перешкоджання – на рахунку Росії і проросійських бойовиків, які утворили на Сході України дві невизнані «народні республіки». При цьому бойовики посилаються на заходи проти коронавірусу. Тому й пропускні пункти до «народних республік», які раніше щомісяця перетиналися десятками тисяч подорожуючих, тепер закриті за винятком особливих випадків (похоронів).

У травні уповноважений від Москви з питань України Дмитро Козак прилітав спецрейсом до Берліна. Тепер тут очікують [Андрія] Єрмака і Міністра закордонних справ [України] Дмитра Кулебу з Києва. А.Єрмак скаржиться на те, що «майже щодня гинуть українські солдати і навіть мирні громадяни». Таким чином домовленості, досягнуті на останньому саміті в Нормандському форматі у грудні в Парижі, порушуються. «Це дуже заважає нам просуватися по всіх інших питаннях».

Успіхом Паризького саміту за участю Федерального канцлера Ангели Меркель, здавалося, була домовленість привести в рухрозведення сил і військової техніки. У 2019 році у трьох символічно важливих населених пунктах вздовж 400-кілометрової лінії фронту на Сході України було відведено війська і озброєння з обох сторін. У Парижі було домовлено зробити те саме ще у трьох пунктах. Переговори ТКГ з березня проходять у відеоформаті, проте до цих пір вочевидь не узгоджено, які це мають бути пункти.

Таким чином, єдиним видимим успіхом з моменту Паризького саміту залишається обмін полоненими між Україною, Росією і «народними республіками». Тим не менше, і надалі залишаються під арештом особи, які розглядаються сторонами як кандидати на обмін. А.Єрмак наполягає, що «всі домовленості Саміту мають бути реалізованими, а саме – припинення вогню, розведення, розмінування, доступ ОБСЄ і Червоного Хреста до ув’язнених на неконтрольованих Україною територіях, а також обмін полоненими в форматі «всіх на всіх».

Середньостроковою метою є вибори на території «народних республік». Цього прагне дотримуватися і А.Єрмак: «Місцеві вибори мають відбутися в жовтні по всій Україні, включаючи всю територію Донбасу». Проте в Донбасі це можливо лише «після того, як будуть виконані вимоги безпеки, зокрема виведені іноземні війська і незаконні збройні формування, і як Україна поверне контроль над своїм (східним) кордоном». Після цього, за словами А.Єрмака, можна буде думати про вибори і там, якщо буде можливою безперешкодна  діяльність ЗМІ і політичних партій, а також міжнародних спостерігачів.

Проте досі складно є навіть доставляти до відрізаних від Заходу, проте широко відкритих до Росії «народних республік» гуманітарну допомогу або засоби для боротьби з пандемією. «Гуманітарна ситуація там нас дуже непокоїть, в тому числі й епідеміологічна ситуація» - коментує А.Єрмак – «за нашою інформацією ситуація там дуже складна і абсолютно не відповідає заявам представників цих невизнаних утворень». Наскільки нам відомо, там «дуже висока смертність». Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ турецький дипломат Яшар Халіт Чевік застеріг, що постачання води і електроенергії особливо в часи пандемії є важливими і можуть опинитися під загрозою через пошкодження внаслідок бойових дій.

Після того, як бойовики відмовилися пропускати гуманітарну допомогу, призначену для лікарень з боку України, як заявив Президент України Володимир Зеленський, Київ розпочав співпрацювати з Червоним Хрестом, щоб покращити ситуацію з доставкою гуманітарних речей для населення. Андрій Єрмак в розмові не деталізував, чи вже успішно відбулася доставка. Відкритим залишається також питання, як студентам та абітурієнтам з так званих «Народних республік, які у своїй великій кількості бажають навчатися на території України, проходити пункти пропуску.

В Україні відбулися акції протесту, коли нещодавно Київ оголосив про наміри створити ще один орган у рамках «Мінського процесу» з «представниками населення» тимчасово окупованих територій на сході України. Москва виступила проти таких ініціатив, адже це б тоді нівелювало роль так званих «народних республік», які контролюються Росією, як сторону переговорників. До цього такі особи були запрошеними гостями у підгрупах у Тристоронній контактній групі у рамках «Мінського процесу». Андрій Єрмак зазначив, що «Києву вдалося довести, що дехто з цих осіб мають російські паспорти». Якщо такі представники населення мають бути залучені до переговорного процесу, то «вони не мають бути причетними до військових дій або вбивств наших солдат, а також нічого не мати спільного з сепаратистськими та терористичними організаціями». Це мають бути визнані представники громадянського суспільства.

Джерело: Боротьба за мир