Згідно з актуальним опитуванням, 69% німців привітали новину, що Андрій Мельник більше не буде послом України в Берліні. Відомий редактор столичної редакції німецької газети Die Zeit Петер Даузенд пише, що німці будуть ще сумувати за дипломатом. А такі результати опитування сильно пасують образу німців – народу без любові. 

«Нещодавно Андрій Мельник розповів про «почуття між любов’ю та ненавистю», які його пов’язують із німцями. Що ж, ґрунтуючись на результатах актуального опитування Civey, можна зробити висновок: у німців залишилося мало саме любові. 69% німців привітали те, що Мельник більше не буде послом України в Берліні. Лише кожен десятий шкодує про його відкликання. Не дивно, що ми, німці, швидше відчуваємо відторгнення, ніж об’єднання. Бо ненависть завжди сприймалася нами легше, ніж любов. Щоб це зрозуміти, навіть не потрібно шукати це в підручниках з історії, достатньо поглянути на засновників програмної компанії SAP: там є Хассо Платтнер (прим. «хассен» у перекладі ненавидіти), але немає Лібо Хоппа (прим. «лібен» - у перекладі любити). Хіба це не пояснює наш емоційний дефіцит?

Довгий час недипломатичний дипломат здавався таким же виключенням у нашій свідомості, як і в реальному світі, як неспортивний спортсмен, аполітичний політик, канцлер на ім’я Шольц, заарландець, який добровільно переїхав до Пфальцу, ліва партія, представники верхівки якої подобаються один одному, міністр фінансів, який влаштував гламурну зустріч в Занзібарі на німецькому острові Зюльт ... упс, я просто не можу зупинитися перераховувати це все.

Але це повертає нас знову до Андрія Мельника, який добре розбирається на тому, як не зупинятися. «Недостатньо», «недостатньо швидко», «ще нічого не було доставлено»: Ще не встиг «світлофорний» уряд пообіцяти поставки нової зброї в Україну, як знову лунала мантра розчарування Мельника. І якщо ви щодня це чули в новинах, то Мельник з часом починав вас дратувати.

Водночас можна було захоплюватися невпинністю, з якою він боровся за інтереси своєї країни.

Можна з упевненістю сказати, що останніми місяцями у німців з Андрієм Мельником склалися стосунки за формулою «любов-ненависть». А оскільки, як ми знаємо з початку тексту, що німці більш обізнані з ненавистю, ніж з любов’ю, більшість із них тепер радіють, що більше не будуть чути і бачити Мельника.

Ми ще будемо сумувати за Андрієм Мельником. Найпізніше тоді, коли українці пришлють нового дипломата, який буде говорити у риториці [Федерального президента] Штайнмаєра. Коли знову почнуть використовувати дипломатичні штампи, на кшталт – «провести перемовини», ведуться «конструктивні та довірливі діалоги» та «розвивати розпочаті ініціативи», люди будуть сумувати за тим, що Мельник забрав із собою: дипломат, який має нахабство (прим. слово високої німецької лексики, яке опанував посол Мельник, за що його хвалили публічно як прекрасного знавця німецької) називати ображеною ліверною ковбасою (прим. німецький фразеологізм) ображену ліверну ковбасу. Навіть якщо це стосується канцлера.»

Підготував Петер Даузенд

Джерело: Die Zeit