Редакція: Пане Міністре, бої за місто Бахмут стали символом української війни. Скільки українські війська ще зможуть утримувати це місто?

Міністр Дмитро Кулеба: Бахмут тримають. Той, хто скаржиться, що оборона дає забагато втрат, не повинен забувати: якщо ми відступимо, інше місто стане новим Бахмутом. Ось чому наші солдати борються за кожен квадратний сантиметр землі.

Редакція: Бойові дії посилилися, особливо на Донбасі. Чи розпочався вже російський весняний наступ?

Міністр Дмитро Кулеба: Так, наступ уже почався. Росіяни мають намір збільшити інтенсивність бойових дій і збільшити їх до весни. Але їхній план не спрацює. У їхніх планах, вони вже давно повинні були захопити Бахмут.

Редакція: Росія має величезні ресурси солдатів і військової техніки. Ви не боїтеся, що Москва захопить ще більше територій і, можливо, навіть виграє війну?

Міністр Дмитро Кулеба: Я так не думаю. Після початку мобілізації частину призовників росіяни відправили на фронт без підготовки – їх вбили. Для решти новобранців було проведено навчання, після того їх відправили в Україну. Але їхні бойові якості не набагато вищі. Цифри - це ще не все. Росія воює здебільшого зброєю радянських часів – як і ми це робили на початку війни. Тепер ми маємо більш сучасну зброю, яка нам надзвичайно допомагає.

Редакція: Після того, як Німеччина передала Україні основні бойові танки Leopard, здавалося, що велика міжнародна танкова коаліція не за горами. Наскільки великою є зараз ця коаліція?

Міністр Дмитро Кулеба: Цифри щодо поставок танків вражають. Але розблокування поставок в Україну нових зразків озброєнь – це вже не найголовніше. У 2023 році особливо важливо, щоб озброєння, які західні країни обіцяли з початку січня, було відправлено вчасно. Чим швидше ми отримаємо військову техніку, тим швидше закінчиться війна.

Редакція: Яка з обіцяної зброї найбільше потрібна Україні?

Міністр Дмитро Кулеба: Зараз нам найбільше потрібні артилерійські боєприпаси, танки та бронетехніка, а також більше систем ППО.

Редакція: Україна також вимагає від Заходу винищувачів. Якою мірою вони могли б змінити ситуацію на війні?

Міністр Дмитро Кулеба: З двох причин. По-перше, винищувачі підтримували б власну ППО. Літаки також можна використовувати для збивання ворожих ракет. По-друге, авіація важлива для контрнаступу. Особливо нас зацікавили б винищувачі США, Великобританії, Франції та Німеччини. Ці країни мають найбільші виробничі потужності та найбільші авіапарки.

Редакція: Скільки країн запропонували Україні свої винищувачі?

Міністр Дмитро Кулеба: Поки що жодна країна не взяла на себе зобов’язання постачати винищувачі. Але деякі уряди, як-от британський, оголосили про навчання українських пілотів на західних винищувачах – інші зроблять це незабаром.

Редакція: Як Ви оцінюєте роль Німеччини та Франції?

Міністр Дмитро Кулеба: Німеччина перевершила саму себе – навіть якщо деякі рішення приймалися занадто довго. Я вірю, що після рішення щодо Леопардів все буде набагато легше. Дуже важливим моментом стали нещодавні переговори в Парижі Президента України Володимира Зеленського, Президента Франції Еммануеля Макрона та Федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца. Це буде відображено в майбутніх домовленостях, які будуть досягнуті в Берліні та Парижі – у політичному та військовому плані. Я думаю, що зокрема Канцлер О.Шольц тепер краще розуміє Президента В.Зеленського та Україну.

Редакція: У Німеччині та Франції точаться дебати щодо того, чи можна закінчити війну дипломатичними ініціативами. Що Ви про це думаєте?

Міністр Дмитро Кулеба: Я схвально відношуся до всіх, хто хоче досягти миру шляхом дипломатичних ініціатив – я сам дипломат. Але як може спрацювати така ініціатива? Ціною миру має бути те, що Росія залишиться на окупованих територіях? Якщо Кремль розуміє, що може захопити територію військовим шляхом, чому він повинен зупинятися? Тоді він зміг би взяти перерву і почати нову війну, наприклад через рік.

Редакція: Тим не менш, зростає побоювання, що Захід може бути втягнутий у війну через постійне постачання зброї. Чи розділяєте Ви занепокоєння з приводу ескалації?

Міністр Дмитро Кулеба: Звичайно – але не варто вестися на уловки президента Росії Володимира Путіна. Щодо всього, що сталося після 24 лютого, російський наратив був таким: не робіть цього кроку, інакше ви загострите ситуацію і втягнетеся у війну проти нас. Росіяни намагаються досягти своїх цілей за допомогою тактики залякування. Проте поки що ніхто, крім України, не воює з Росією. Висловлюся гранично чітко: багато хто з прихильників миру та дипломатії насправді просто хочуть, щоб Україна зазнала поразки від Росії.

Редакція: Що б Ви сказали нашим читачам, які страждають від економічних наслідків, зокрема щодо високих цін на енергоносії – людям, які вважають, що війна триває надто довго?

Міністр Дмитро Кулеба: Боляче в усіх відношеннях. Але якби на вашу країну напали, ви б не скаржилися, що її захист займає надто багато часу.

Редакція: Як Ви бачите момент для переговорів між Україною та Росією?

Міністр Дмитро Кулеба: Будь-які переговори з Росією можна починати лише з того, що має бути повністю відновлена територіальна цілісність України. Це не підлягає обговоренню. Ми отримали гіркий урок: якщо дати Росії мізинець, вона відкусить всю руку.

Редакція: У 2024 році в Парижі відбудуться літні Олімпійські ігри. Чи мають бути допущені до участі російські і білоруські спортсмени. Чи буде Україна бойкотувати Олімріаду?

Міністр Дмитро Кулеба: Це один із кількох варіантів. Якби в Париж замість українських спортсменів приїхали російські та білоруські спортсмени, це було б проти всіх моральних, спортивних і політичних норм. Навіть якщо росіяни та білоруси змагатимуться під нейтральним прапором – як пропонує президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) Томас Бах. Більшість російських спортсменів, які завоювали медалі на останніх Олімпійських іграх, представляли спортивний клуб російської армії. Лицемірство президента МОК і комітету просто жалюгідне. Країна, яка веде агресію, засуджену переважною більшістю країн Генеральної Асамблеї ООН, втрачає право брати участь в Олімпіаді. Це стосується також і всіх її спортсменів.

Джерело: Funke Mediengruppe