Інтерв’ю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з журналістом німецької газети «Більд» Юліаном Рьопке

Наскільки Вам важливими є, у часи коронавірусу, добрі економічні зв’язки з Німеччиною і що означає участь пані канцлера Ангели Меркель у відкритті разом з Вами сьогоднішнього німецько-українського економічного форуму?

Інтенсивна економічна взаємодія з Німеччиною є дуже важливою і в часи коронавірусу, і в «нормальні» часи, які, сподіваюся, невдовзі повернуться. ФРН є нашим головним торговельним партнером у Європі, а також одним із топ-4 інвесторів в українську економіку. Але потенціал є значно більшим. 4-й українсько-німецький економічний форум, який ми проводимо сьогодні, покликаний сприяти новим контактам та відкривати нові перспективи для бізнесу обох країн. 

Ваша країна з політичних причин відмовилася від російської вакцини Спутнік V. А у Німеччині спостерігається нестача вакцин. Ви все одно будете запитувати канцлера Меркель отримати доставки вакцини в Україну, щоб покрити власні потреби?

Якнайшвидша вакцинація є глобальним інтересом – і з точки зору здоров’я громадян, і у контексті відновлення економіки. Ми ж бачимо, як мутований вірус, який виникає в окремих точках планети, миттєво перекидається на інші країни та регіони. Україна веде перемовини з усіма світовими виробниками вакцини. На сьогодні з 6-ма з них підписані попередні угоди і 3 вакцини зареєстровані в Україні. Це AstraZeneca, Pfizer-BioNTech, Sinovac. Найближчим часом ми очікуємо поставку першої партії вакцин Pfizer-BioNTech за ініціативою COVAX, де Німеччина є одним з основних світових донорів і ініціатором такої міжнародної платформи. Ми вдячні Німеччині за участь у цій глобальній ініціативі.

Що ж до російської вакцини. Ми дійсно не бачимо сьогодні можливості використовувати в Україні Спутнік V з декількох причин. Вона не пройшла необхідних стадій клінічних досліджень. І друга причина – це те, що ми звичайно не можемо використовувати вакцину країни, з якою у нас триває військовий конфлікт.

Для Вашої країни неймовірно важливим залишається транзит російського газу до Західної Європи. Проте Німеччина продовжує наполягати на проекті Північний потік-2, проти якого виступають Європа, США та Україна, і який разом з Південним потоком (Southstream) робить непотрібною газотранспортну систему України. Наскільки сильно така німецька позиція обтяжує німецько-українські відносини у 2021 році?

Позиція Києва залишається незмінною: це, передусім, політичний проект, який від початку не мав комерційної доцільності. Українська ГТС готова транспортувати понад 140 млрд кубометрів газу на рік, у 2020 році нею в бік Європи пішло 55,8 млрд кубів російського газу. Це найкоротший транзитний шлях блакитного палива у Європу. Відповідно – це найдешевша ціна за транзит. Крім того, Україна завжди була надійним транзитером. Запуск ПП2, якщо до цього все ж дійде, означатиме для нас не лише недоотримання кількох мільярдів євро річного доходу. Це порушує енергетичну безпеку ЄС в першу чергу і створює економічні передумови щодо продовження фінансування агресивних дій російської влади щодо України зокрема. Тому, Україна підтримує санкційну політику проти запуску газогону.

На Сході України вирує війна протягом останніх декількох днів з особливою силою, ніж це було протягом останніх шести місяців. Росія наполягає, що Україна планує здійснити наступ у Донецьку та Луганську, тому що Мінські мирні домовленості не працюють (провалилися). Чи планує Україна звільняти український Донбас військовою силою або які Ви бачите альтернативні рішення конфлікту, що вже триває 7 років?

Ми чітко стоїмо на позиції про відновлення нашої територіальної цілісності, включаючи Крим, винятково політико-дипломатичним шляхом. І мова тут, передусім, про повернення наших громадян, які вимушено опинилися в окупації, а не просто про частину території. На сьогодні Україна не бачить іншого шляху вирішення цього військового конфлікту, ніж дипломатичний шлях переговорів, зокрема у Норманському форматі. Президент Володимир Зеленський докладає для цього всіх зусиль.

Україну критикують на Заході за заборону трансляції проросійських телевізійних каналів та Інтернет-сторінок. Як Ви оцінюєте цю ситуацію? Чи є це нападом на свободу преси чи заходами захисту проти гібридної війни Росії?

Нас критикували у 2017 році за заборону російських медіа, ніби не пам’ятаючи про російську війну проти нас. Тепер, – а я чув це під час міжнародних зустрічей, у демократичному світі прийшли до висновку, що це було правильне рішення. Попри усю чутливість теми, аналогічне розуміння з боку західних партнерів ми відчуваємо і у контексті нещодавньої закриття проросійських ресурсів. Україна є випробувальним полігоном для російських гібридних дій. Одну з ключових ролей тут відведено дезінформації та пропаганді. Тому треба чітко відрізняти пропаганду в гібридній війні від свободи преси.

Що Ви порадите Німеччині, як краще поводитися з державними російськими медіа?

Мета Москви – зруйнувати трансатлантичну єдність; розколоти ЄС, зрештою – регулярно створювати атмосферу напруги у західних суспільствах. Німеччина вже не раз відчувала це на собі. Тому, поради не буде – Німеччина сильна та незалежна країна і знає як протистояти пропаганді як на рівні держави, так і на рівні суспільства.

Джерело: Bild Zeitung