Впливова німецька радіостанція «Domradio.de» (м. Кьольн, 5,8 млн. користувачів онлайн) підхопила вимогу Посла України Андрія Мельника до Бундестагу про встановлення у Берліні меморіалу 8 мільйонам українських жертв нацизму.

"Ми, українці, дуже розчаровані тим, що Бундестаг відхилив наше прохання встановити в Берліні меморіал для українських жертв нацизму, хоча одночасно було прийнято рішення про встановлення окремого меморіалу польським жертвам війни".

Переклад текстової версії репортажу 

Німецьке радіо «DOMRADIO.DE»

(м. Кьольн, 5,8 млн. користувачів онлайн)

від 18 травня 2021 року

Як вшановувати мільйони жертв нацистської винищувальної війни?

Перші контури меморіалу в Берліні

Нападом на Польщу 1 вересня 1939 р. Німеччина розв’язала Другу світову війну. Для багатьох європейців період до 1945 року супроводжувався смертю, насильством та терором. У Берліні триває пошук відповідної форми вшанування пам’яті.

Майже через вісім десятиліть після закінчення Другої світової війни історики та політики вважають, що в суспільній пам’яті про нацистську еру все ще існують прогалини.

Після об’єднання Німеччини в Берліні було встановлено кілька нових меморіалів, перш за все меморіал Голокосту вбитим євреям Європи.

Але досі немає місця, присвяченого тим людям, які стали жертвами нацистської війни, особливо зі Східної Європи.

Плутанина в політиці

Восени минулого року Бундестаг представив федеральному уряду два своїх рішення. Під час першого голосування парламентарі висловились за визначення місця, де слід вшанувати пам’ять усіх жертв винищувальних воєн.

Трохи згодом більшість депутатів проголосували за міжфракційне рішення, що підтримує ідею спорудження меморіалу польським жертвам. Вже кілька місяців поспіль експерти обговорюють, як можна реалізувати два не узгоджені між собою за змістом рішення.

Підготовчі роботи до спорудження "Польського пам'ятника"

На думку спостерігачів, підготовчі роботи по так званому "Польському пам'ятнику" просунулася найуспішніше. У лютому Міністерство закордонних справ ФРН створило комісію, до складу якої входять 12 німецьких та четверо польських експертів, які хочуть представити концепцію меморіалу до кінця літа.

Йдеться про необхідність поєднання у такому меморіалі пам’яті, складних історичних подій та освітньої складової, пояснює Клавдія Вебер в інтерв’ю Католицькому агентству новин.

Доповнення замість конкуренції

Історик, хто викладає у Франкфурті на Одері, не хоче применшувати співіснування двох меморіальних концепцій. Вона також стверджує, що бачить проекти та міркування відповідних експертів як взаємодоповнюючі.

"Ми повинні уникати конкуренції, і обидві експертні групи контактують одна з одною, щоб з самого початку обмежити дублювання". З того, що можна почути за лаштунками, це видається життєздатним варіантом для більшості тих, хто безпосередньо бере участь у цьому процесі.

Розчарування України

Тим не менше, прихильники "Пам'ятника Польщі" мають і надалі займатися переконуванням. Як й історик К.Вебер, вони посилаються на "близьку німецько-польську історію інтеграції" та особливі стосунки між двома сусідніми державами.

Посол України в Берліні бачить це інакше. Загалом, щонайменше вісім мільйонів жителів його країни втратили життя в результаті німецької війни на винищення та поневолення, зазначив Андрій Мельник інформ-агенству «RedaktionsNetzwerk Deutschland».

"Ми, українці, дуже розчаровані тим, що Бундестаг відхилив наше прохання встановити в Берліні меморіал для українських жертв нацизму, хоча одночасно було прийнято рішення про встановлення окремого меморіалу польським жертвам війни".

Одне місце для всіх?

Існує також необхідність подальшого обговорення цього питання на партійному рівні. Наприклад, на відміну від Федерального міністра закордонних справ Гайко Мааса (СДПН), його друг по партії та державний міністр з питань Європи Міхаель Рот висловлювався за місце, де б вшановувалася пам’ять усіх жертв націонал-соціалістичної окупації.

Вшанування пам’яті не повинно створювати нового розколу, застергі М.Рот.

Добре не лише тільки для покладання вінків

Очікується, що обговорення будуть ще тривати до парламентських виборів наприкінці вересня. Багато питань, у тому числі дуже практичних, все ще залишаються відкритими.

Навіть площа «Askanischer Platz», про яку в минулому часто згадували як ймовірне місце для встановлення меморіалу, неподалік від руїн воєнної станції «Anhalter Bahnhof», все ще не затверджена. На той час, коли меморіал буде фактично встановлений, останні свідки подій Другої світової війни, які ще живі сьогодні, відійдуть у вічність.

Це стане поворотним моментом у культурі пам’яті, з яким доведеться боротися Клавдії Вебер та іншим експертам. Історик підкреслює: "Ніщо не є далі від нас, ніж встановлення простого меморіалу, до якого врешті-решт один-два рази на рік покладається вінок, і все".

Підготував Йоагім Гайнц.

Джерело: DOMRADIO.DE