• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
Посол України Андрій Мельник: «Північний потік 2 – це ніж у спину Україні!» - інтерв'ю німецькому медіа-концерну RedaktionsNetzwerk Deutschland
Опубліковано 04 листопада 2021 року о 00:08

Медійний концерн «RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND)»

(понад 6,8 млн. читачів)

3 листопада 2021 року


Посол України Андрій Мельник: 

«Північний потік 2 – це ніж у спину Україні!»

  • Україна заявила про подальший супротив російському газопроводу через Балтійське море
  • Посол Андрій Мельник наголошує, що його країна почувається кинутою на призволяще [з боку Німеччини]
  • Так звана «світлофорна коаліція» [Соціал-демократи, Зелені та Ліберали] повинна закріпити членство України в ЄС та НАТО.


Підготував Ян Емендьорфер


Посол Андрій Мельник (46 років) із січня 2015 року очолює Посольство України у Берліні. У питаннях конфлікту з Росією, а також прагнення його батьківщини до інтеграції із Заходом юрист-міжнародник регулярно виступає у німецькій пресі [озвучуючи позицію офіційного Києва].

Редакція видавництва «RedaktionsNetzwerk Deutschland (RND)» поспілкувалася із Послом А.Мельником про те, чого ж саме очікує Україна від майбутньої «світлофорної коаліції»


Редакція: Пане Мельник, Росія почала закачувати природній газ у газогін «Північний потік 2», що проходить Балтійським морем. З часом російський газ все ж почне надходити до Німеччини. Чи Україна вже з цим остаточно змирилася?

Посол Андрій Мельник: Зовсім ні, якраз навпаки. Справа ще дуже далека від завершення як із політичної, так і з юридичної точки зору. Ми були дійсно шоковані тим, що саме в останній робочий день нинішнього федерального уряду Міністерство економіки та енергетики ФРН висловило свою офіційну позицію про відсутність безпекових застережень у контексті експлуатації «Північного потоку 2».

Хоча насправді у рамках процесу сертифікації газопроводу було ще достатньо часу до січня 2022 року задля цього кроку, цілком очевидно, що мав місце намір [діючого уряду] поставити всіх перед фактом через реальне занепокоєння, що під час триваючих коаліційних перемовин Зелені або Вільні демократи ще могли б прийняти інше рішення,  встановивши нові перешкоди [для ПнП2] або навіть заморозити цей проект. Це дійсно шокуючий для нас підхід. А сам «Північний потік 2» є нічим іншим як ножем у спину Україні, це рішення [Берліна] призведе до величезної втрати довіри до Німеччини на наступні десятиліття.


Редакція: Чи означає це, що Україна засмучена таким підходом?

Посол А.Мельник: Це ще дуже м’яко сказано. Хоча і йдеться про суверенне рішення німецького уряду, ми його сприймаємо з великою стурбованістю. Адже з іншими країнами, такими як держави Балтії, Польща та Чехія, Берлін принаймні консультувався з цього питання, а з Україною – ні! Це зовсім не свідчить про добрий стиль, оскільки при цьому завдається колосальна шкода нашим інтересам.

Разом з тим, подібним ігноруванням [Києва] Федеративна Республіка Німеччини також порушує свої зобов’язання згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Саме тому наша національна енергетична компанія «Нафтогаз» висунула вимогу у негайному отриманні доступу до процесу сертифікації з боку Федерального мережевого агентства ФРН, щоб довести очевидну річ: цей газопровід є надзвичайно небезпечним, він суперечить праву ЄС і саме тому ніколи не має бути введений в експлуатацію. Крапка.


Редакція: Україна занепокоєна тим, що після того, як «Північний потік 2» запрацює, вона втратить надходження за транзит російського газу, який зараз все ще транспортується територією країни?

Посол А.Мельник: Йдеться не лише про цей вимір, хоча після запуску «ПнП2» Україна щорічно втрачатиме до 3 мільярдів євро або майже 9 відсотків бюджетних видатків. Це мало б катастрофічні наслідки для вітчизняної економіки. Німеччина сама взяла на себе зобов’язання провести переговори з Москвою для збереження транзиту газу територією України принаймні ще на десять років після 2024 р. Чи вдасться їй досягти цієї мети – без жодних зволікань вже у 2022 році, стане черговим лакмусовим тестом на довіру до Берліна.

 

«Україна кинута Берліном на призволяще»

 

З іншого боку, у нас залишається дуже гіркий присмак, так як Берлін залишив нас на призволяще також і з геополітичної точки зору, адже йдеться насамперед про безпеку України. У Москві потирають руки, кажучи: ну що, ви зближуєтеся із Заходом, а що ж ви маєте від цього? Ані тобі перспективи вступу до ЄС, ані членства в НАТО, до того ж триваючий нестерпний стан війни на Сході України.

«Північний потік-2» — це мабуть найбільша геополітична помилка німецького уряду, котрий завершує свою каденцію. Майбутня коаліція має обов’язково виправити цю помилку для того, щоб хоч якось відновити втрачену довіру [до Німеччини].


Редакція: Говорячи про членство в ЄС та НАТО – який термін, на Вашу думку, є реалістичним?

Посол А.Мельник: Задля нашої інтеграції до ЄС ми з 2014 р. маємо Угоду про асоціацію, а також дуже амбітний національний план з її імплементації, а це - майже 2000 чітких критеріїв. Якщо ми виконаємо ці жорсткі зобов’язання, а наразі рівень їх впровадження становить понад 50 відсотків, то вже у 2025-26 рр. ми матимемо не гірші, а навіть кращі вихідні передумови ніж це мало місце щодо Болгарії чи Румунії на момент їх приєднання до ЄС.

Що стосується нашого членства в НАТО, то я вважаю, що воно є більш ніж реалістичним вже протягом найближчих 10 років, тобто до 2030 року, адже вже тривалий час ми наполегливо впроваджуємо необхідні для цього високі стандарти [Альянсу].

Вступ же України до Євросоюзу видається нам цілком можливим протягом наступних 15 років. Більше того, він є також конче необхідним [як для Києва, так і самого ЄС].


Редакція: Що ж потрібно для цього зробити Заходу?

Посол А.Мельник: Політичний ключ до цього [рішення] лежить у Берліні. Одне-однісіньке речення у коаліційній угоді нового федерального уряду про те, що Німеччина закріплює перспективу членства України в ЄС і НАТО, стало б справжнім геополітичним проривом.

До речі, цей знаковий сигнал не коштував б ані цента для німецьких платників податків, натомість це сміливе рішення «світлофорної» коаліції мало б далекосяжні наслідки по зміцненню миру в Європі, що перевищило б усі санкції проти Росії.

Стосовно цієї основоположної для усіх нас, українців, мети Путін провів червону лінію, і Німеччина, як нам видається, схиляється до того, щоб її визнати, керуючись лише страхом. Але ж це справжній скандал. Саме у демократичній та економічно успішній Україні як невід’ємній частині західної спільноти цінностей очільник Кремля бачить небезпеку для свого тоталітарного режиму насильства. Тож вступ України до ЄС та НАТО також став би позитивним сигналом і для пригнобленого громадянського суспільства в Росії, яке прагне демократії і свободи.


Редакція: За останні п’ять років ЄС надав Україні кредитів і програм на суму близько 15 мільярдів євро. Тим не менш, згідно зі спеціальним звітом Європейської Рахункової палати (ECA), Київ наразі досягнув недостатнього прогресу в боротьбі з корупцією. У цьому звіті скаржаться на те, що багато грошей все ще розподіляються між олігархами, корумпованими державними службовцями та юристами.

Посол А.Мельник: Коли я читаю такі новини про свою Батьківщину, то в мене розривається серце. Ці повідомлення стало дошкульним ударом і для української громадськості. Адже після Революції Гідності 2013-14 років ми створили цілий ряд ефективних механізмів задля протидії цьому ганебному явищу.

Шляхом ініціювання Національного антикорупційного бюро (НАБУ) було спеціально створено новий потужний орган, що займається переслідуванням таких злочинів. Ми навіть заснували Антикорупційний суд як окрему ланку судової влади країни, що є унікальним у своєму роді. Його судді були обрані у рамках прозорого процесу, в якому комісія з шести визнаних міжнародних експертів мала навіть право накласти вето у разі можливої недоброчесності кандидатів. І слідчі НАБУ, і нові судді заробляють у рази більше ніж дипломати саме для того, щоб не піддаватися корупції.

Політична воля [керівництва України] залишається незламною, крім того, має місце величезне прагнення в українському суспільстві до ще більш рішучої боротьби з корупцією. Не можливо знищити за одну ніч зло, яке накопичувалося десятиліттями. Тож нам ще доведеться застосовувати ще жорсткіші кроки [щоб його викорінити].


Редакція: У ході розкриття документів Pandora Papers з’явилися звинувачення на адресу українського Президента. Стверджують, що Володимир Зеленський отримував вигоду від ведення бізнесу з офшорними компаніями.

Посол А.Мельник: Президент одразу ж особисто прокоментував це в телеінтерв'ю і відкинув згадане звинувачення. Він дуже чітко наголосив, що це журналістське розслідування стосується подій 2012 року, тобто часового періоду задовго до його обрання главою держави у 2019 році, додавши, що воно не розкриває нічого нового.

Хотів би нагадати: на той час Володимир Зеленський був успішним бізнесменом, керував компанією у сфері ентертейнменту «Квартал 95», що випускала популярні комедійні шоу для телеканалів та знімала фільми.

Як він сам все роз’яснив, тоді українські компанії були буквально вимушені використовувати абсолютно легальні правові інструменти в закордонних юрисдикціях, у тому числі й офшори, щоб убезпечити свої активи з-під тиску державної влади у період авторитарного правління В.Януковича, адже у той час банківські рахунки могли бути свавільно заморожені без жодних причин. Справжньої правової держави просто не існувало.

Прозорість [Президента] В.Зеленського

 

Найбільш важливим у цій справі є те, що з моменту інавгурації Президент Володимир Зеленський не веде жодної підприємницької діяльності і щороку оприлюднює для громадськості всі свої активи, всі доходи та видатки, у доступній для широкого загалу електронній декларації.

Крім того, він та його партія «Слуга народу», що володіє парламентською більшістю, ініціювали та схвалили ще у 2020 році так званий «антиофшорний закон», що набуде чинності вже 1 січня 2022 року і зробить зайвим використання згаданих інструментів, позбавивши українську економіку від цього негативного явища.


Редакція: Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр 6 жовтня [ц.р.] відвідав меморіал Бабин Яр у Києві, де майже 34 тисячі євреїв стали жертвами німецького знищення у 1941 році. Напередодні цього візиту Ви публічно розкритикували німецьку політику пам’яті. Про що саме йдеться?

Посол А.Мельник: Ми воліємо, аби Україну нарешті почали сприймати як самостійний суб’єкт у рамках німецької культури пам’яті, а не лише як якийсь придаток Росії. Коли Федеральний президент згадував у своєму інтерв’ю, що цього року відзначається 80-та річниця нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз, то він говорив про понад 20 мільйонів жертв.

Критика В.-Ф.Штайнмайєра

 

Ну але потім він озвучив тезу, від якої просто волосся стає дибки: мовляв енергетичні відносини – маючи на увазі російський газопровід «Північний потік 2» – є «майже останнім мостиком», який досі поєднує Європу з Росією, і що нібито саме завдяки цьому «іншому виміру», цьому «більш широкому контексту» — а саме злочинам нацистів під час німецької війні на знищення проти СРСР — не варто цей місток розривати.

Ми, українці, вважаємо таке спірне історичне виправдання небезпечного геополітичного проекту Путіна абсолютно недоречним. Адже все це звучить настільки абсурдно і цинічно, як нібито «Північний потік 2» був би частиною воєнних репарацій за нацистські варварства. І це при тому, що із-посеред більш як 20 мільйонів замордованих радянських громадян не менше восьми мільйонів були українцями, у тому числі п’ять мільйонів мирних жителів.

І що ж насправді сьогодні отримали б мої співвітчизники від цього газопроводу? Нову величезну загрозу в кривавому збройному поході, який Путін веде проти України вже понад сім років, і котрий триває вже довше, аніж Друга світова війна!


Редакція: Це означає, що Україна не відчуває себе достатньо вшанованою у рамках політики пам’яті Німеччини?

Посол А.Мельник: Так воно і є. Польща втратила майже шість мільйонів мешканців у ході Другій світовій війні, і тепер їм буде встановлено окремий меморіал у Берліні. Ми щиро вітаємо цей запізнілий крок справедливості. Втім, є одне «але»: я не хотів би порівнювати між собою жертв нацистів [у різних країнах], але своїм рішенням створити місце пам’яті лише для поляків Бундестаг по суті свідомо відкрив скриньку Пандори.

У такий спосіб депутати прагнули запобігти виставленню Польщею репараційних вимог [до ФРН], а також домогтися прихильності поляків як важливого партнера у ЄС, щоби запобігти так званому «Polexit» [виходу РП з ЄС]. З особистих розмов я добре знаю, що більшість членів фракції СДПН і значна частина фракції ХДС/ХСС виступали відверто проти зведення окремого меморіалу лише Польщі. Тим не менше, рівно рік тому нинішня «велика коаліція» [ХДС/ХСС і СДПН] усе ж таки прийняла саме таке рішення. Воно було насамперед владно-політичним рішенням, а не рішенням у контексті історичної пам’яті.

Після цього кроку ми також хочемо, щоб Федеративна Республіка Німеччина сприймала Україну як націю, яка належить до найбільших жертв нацизму. Тож чому б у Берліні не спорудити також і гідне місце пам’яті про загиблих українців?

Саме тому ми закликаємо майбутню коаліцію підтримати це легітимне бажання України. Сподіваємося, що новий Бундестаг не допустить подвійних стандартів і встановить меморіал на спомин про 8 мільйонів українських жертв нацизму.


Джерело: RedaktionsNetzwerk Deutschland 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux