21 червня 2020 року на інтернет-порталі «Центр ліберальної сучасності» (Zentrum Liberale Moderne) було опубліковано розлоге інтерв’ю Посла України у ФРН Андрія Мельника, присвячене підсумкам першої річниці Володимира Зеленського на посаді Президента України.

Посол Андрій Мельник:

«Українці ніколи не відмовляться від Криму»

  

Андрій Мельник. Прізвище Посла України в Німеччині протягом тижнів не зникає із німецьких медіа. І все через екс-канцлера Ґергарда Шрьодера. 

В інтерв’ю Анастасії Маґазовій для видання «Розуміти Україну» Андрій Мельник розповідає про Крим, Донбас, Президента В.Зеленського, імідж України та про Кремль.

 

Редакція: У травні минув рік, як Володимир Зеленський обійняв посаду Президента України. Чи змінило це імідж України та ставлення до неї у Європі, особливо в Німеччині?

 

Посол Андрій Мельник: Обрання Президента Зеленського наочно продемонструвало, що Україна, попри триваючу 6 років агресію Росії, є жвавою і стабільною демократією. Фраза «перевтома політикою» для нашого суспільства табу.

Навпаки: коли люди незадоволені ситуацією, вони йдуть до виборчих урн і беруть власну долю в свої руки. Попри те, що разом із Кримом і Донбасом сім відсотків державної території (а це – 43 тис. км2) окуповано Москвою, попри те, що у нас 1,5 мільйона внутрішніх біженців, у 2019 році змогли відбутися вільні президентські і парламентські вибори.

Те, що Володимир Зеленський, абсолютний новачок в політиці, так переконливо зумів перемогти зі своїми 73 відсотками, навіть підвищило цікавість до України тут у Німеччині.

 

Навіть через рік після своєї приголомшливої перемоги Президент В.Зеленський із великим відривом продовжує залишатися найпопулярнішим політиком в країні, маючи близько 43-44 відсотків підтримки виборців.

Адже навіть якщо українці є дуже нетерплячою нацією, вони знають, що всі ці колосальні проблеми – насамперед війну Кремля – неможливо вирішити помахом чарівної палички. Вони, як і раніше, вірять, що їхній Глава Держави успішно впорається з цими викликами.

Президент В.Зеленський продемонстрував, що готовий іти на компроміси заради миру на Сході України, не перетинаючи при цьому «червоні лінії». Новим законом у банківській сфері Володимир Зеленський показав, що не залежить від будь-кого з олігархів і з ентузіазмом і далі просуватиме реформи.

 

Редакція: В останні роки, коли запитати німця про Україну, у відповідях домінують чотири «К»: Крим, війна [«Krieg»], криза і корупція. Це стереотипи, проблеми дипломатії, чи щось інше?

 

Посол Андрій Мельник: Справді, в Німеччині існують деякі стереотипи, якими найбільша за площею країна Європи часто зводиться саме до таких понять. Українська дипломатія намагається привнести у цю чорно-білу картину нові барви.

Наприклад, ми рекламуємо те, що Україна як привабливий економічний центр вже сьогодні має вирішальне значення для перспектив Європейського Союзу.

Як майбутній член ЄС – а вступ є лише питанням часу – Україна стане двигуном прогресу європейської спільноти і привнесе новий дух та нові імпульси.

 

Концертними заходами в Берліні ми хочемо показати своїм німецьким друзям, що українці – європейська культурна нація, яку століттями штучно відділяли від Європи.

З іншого боку нам важливо, щоб теми анексії Криму і війни Росії [проти України] не канули в забуття, а залишалися першочерговими на порядку денному німецького політикуму і суспільства.

Адже якраз Німеччина, як і раніше, відіграє ключову роль у припиненні агресії і відновленні територіальної цілісності України.

Ми, українці, дуже цінуємо особистий внесок Канцлера А.Меркель у справу деокупації [захоплених територій України] і намагання Федерального уряду щодо мирного врегулювання.

 

Редакція: В індексі сприйняття корупції організації «Transparency International» Україна посідає друге місце серед найкорумпованіших країн європейського континенту. Гірші результати – лише у Росії. Тим не менше, за 6 років після Революції Гідності проведено багато реформ, в тому числі й за підтримки Німеччини, яка є третім після США і ЄС фінансовим донором України. Отже, чому Україна і надалі одна з найкорумпованіших країн у цьому рейтингу?

 

Посол Андрій Мельник: Викорінення корупції залишається одним із найскладніших завдань, в тому числі й для Президента В.Зеленського, який особисто просуває реформу правосуддя.

До найважливіших кроків без сумніву належать утвердження Антикорупційного суду, який розпочав свою роботу півроку тому, а також поступове оновлення суддівського складу. Ми вдячні за підтримку цих та інших проектів з боку Федерального міністерства юстиції.

Однією з історій успіху є створення безпрецедентної прозорості для всіх політиків, депутатів, чиновників, суддів і прокурорів щодо їхніх доходів і майна.

Натиснувши тричі на клавішу, кожен може на відповідній веб-сторінці дізнатися, чим володіють глава держави, міністр чи посол, а також члени їхніх родин. Ця величезна база даних є, до речі, джерелом №1 для кримінальних розслідувань.

Але слід визнати, що нам тут потрібно чимало витримки, адже корупція – це не лише політичний, а й соціальний недуг, з яким багато людей стикаються у повсякденні.

Редакція: У німецьких політичних колах часто чутно, що стосунки з Росією слід нормалізувати. Нещодавно Ви в жорсткій, як для дипломата, формі назвали заклики екс-канцлера Ґергарда Шрьодера до скасування санкцій проти Росії «безсоромними» і вимагали від нього парі щодо моменту повернення Україні анексованого Росією Криму. Це було емоційним актом чи спланованою акцією з метою привернення уваги до [питання] півострова? У відповідь на це парі Шрьодер назвав Вас «карликом з України».

 

Посол Андрій Мельник: Це було і одним, і іншим. Таким незвичним кроком я хотів пробудити німецьку громадськість і ще більше перемістити в центр уваги долю окупованого півострова та двох мільйонів моїх співвітчизників в Криму.

Ми дуже цінуємо політику наших німецьких і європейських партнерів з невизнання [анексії Криму] а також введення санкцій проти Росії.

Це основні наріжні камені для того, щоб економічна ціна анексії всупереч міжнародному праву для Путіна збільшувалася і стала накінець незносною.

Проте цих заходів недостатньо. Нам терміново потрібний міжнародний формат переговорів щодо Криму, який мав би проходити паралельно з Нормандським форматом.

Німеччина і тут могла б відігравати центральну роль та ініціювати таку платформу у рамках доктрини мультилатералізму (Глави МЗС ФРН Г.Мааса).

Пропонуючи парі [Ґ.Шрьодеру], я хотів у пронизливий спосіб наголосити, що українці від Криму ніколи не відмовляться, і що ми ніколи не залишимо там напризволяще наших сестер і братів.

Після того, як пан Шрьодер програє парі, він не буде запрошений на великі святкові урочистості з нагоди возз’єднання України і Криму, які відбуватимуться в Бахчисараї, Ялті, Севастополі та Сімферополі.

Тоді ми з Канцлером Анґелою Меркель і всім Федеральним урядом піднімемо келихи кримського шампанського і масандрівського вина, а також подякуємо нашим німецьким друзям і союзникам за надзвичайну підтримку.

Пан Шрьодер називає мене «карликом з України». Я можу йому лише нагадати біблійську історію про Давида і Голіафа.

 

Редакція: Німеччина відіграє ключову роль в «Нормандському процесі». Тому Україна у протистоянні російській агресії постійно отримує підтримку Німеччини. Але в 2021 році Федеральний канцлер Анґела Меркель імовірно піде на пенсію. Що може зміна влади в Німеччині означати для України і для врегулювання ситуації на Донбасі?

 

Посол Андрій Мельник: Передусім я хотів би знову підкреслити, що для українців надзвичайний внесок Канцлера Анґели Меркель у припинення воєнної інтервенції Путіна і примушення його до мир важко переоцінити.

Те, що господар Кремля не зумів розширити свою віроломну війну, було особистою заслугою саме пані Меркель, яка брала участь в обговоренні Мінських домовленостей, започаткувала мирний процес і таким чином врятувала тисячі людських життів.

 

Лише за це Федеральний канцлер увійшла в світову історію. До цього слід додати величезну підтримку Німеччини у проведенні реформ в Україні.

Якщо Анґела Меркель у 2021 році справді залишить політичну арену, ми, українці, дуже жалкуватимемо з приводу цього рішення.

Водночас, я твердо впевнений, що хто б не очолював наступний Федеральний Уряд – ми зможемо розраховувати на широку міжпартійну підтримку моєї Батьківщини.

Нам вдалося за останні роки суттєво розширити коло друзів України як у політичному середовищі, так і серед німецької громадськості й медіа.

Насмілюся стверджувати, що нами досягнуто певну критичну масу, яка забезпечить продовження цієї безпрецедентної підтримки з боку Німеччини і після 2021 року.

 

Редакція: У травні Федеральне агентство мереж прийняло рішення щодо скандального проекту «Північний потік 2». Це рішення справді поставило економічну спроможність усього проекту під питання. Але це не означає, що будівництво газогону припиниться. Що означає на Вашу думку це рішення для України? Адже тепер російський газ потрапляє в ЄС через українську газотранспортну систему.

 

Посол Андрій Мельник: Це було без перебільшення історичне рішення німецьких органів, важливий знак європейської солідарності також і стосовно Києва. Останні місяці ми в Берліні тяжко працювали над тим, щоб у Німеччині сприйняли всерйоз і врахували обґрунтовані занепокоєння та інтереси України.

У нас із самого початку була цілковита довіра до наших німецьких друзів.

Ми дуже вдячні за це, а також за вирішальний внесок Федерального уряду у те, щоб новий транзитний договір між Україною і Росією наприкінці 2019 року був таки укладений.

Останнє рішення Федерального агентства мереж означає, що шанси України і в майбутньому залишитися важливою транзитною країною для поставок газу в ЄС зросли, навіть якщо трубопровід «Північний потік 2» все ж добудують і введуть в експлуатацію.

Інтерв’ю провела: Анастасія Маґазова

 

[Довідка від видання]

 

Андрій Ярославович Мельник – Надзвичайний та Повноважний Посол України в Федеративній Республіці Німеччина з грудня 2014 року. Перед цим він працював, зокрема, в Міністерстві закордонних справ України, Генеральним консулом в Гамбурзі і Першим секретарем Посольства України в Республіці Австрія. Далі він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук.

Анастасія Маґазова – вільний журналіст газети «Tageszeitung» та радіо «Deutsche Welle». Зараз вона – стипендіат науково-освітньої програми для європейських журналістів Берлінського Вільного Університету (2019-2020 рр.). 

 

Джерело: Zentrum Liberale Moderne