• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
В інтерв'ю газетам німецького медіа-холдингу "Funke Mediengruppe" Посол Андрій Мельник закликав Берлін забезпечити міжнародний моніторинг відведення російських військ
Опубліковано 24 квітня 2021 року о 23:19

У контексті оголошеного Москвою відведення військ від українського кордону у розмові з берлінською редакцією німецького медіа-холдингу «Funke Mediengruppe», що включає 13 впливових регіональних газет Німеччини сумарною кількістю читачів у 4 млн, Посол України у ФРН Андрій Мельник привернув увагу до офіційної позиції Києва, зокрема заяв Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, про те, що відведення військ РФ може сприяти зменшенню напруженості, проте воно не завершує ані нещодавню ескалацію, ані вирішує конфлікт з Росією у цілому. Було також передано сигнал керівництва МЗС до зарубіжних партнерів – не вестися на заяви Москви, а й надалі вживати дієвих заходів задля стримування Кремля.

В інтерв’ю редакції посол А.Мельник наголосив, що поки «зарано видихнути з полегшенням» після заяв Москви, оскільки відводиться в основному лише особовий склад, натомість вся важка техніка, зокрема системи «Град» і танки, і надалі залишаються вздовж кордонів з Україною. Саме тому небезпека нового воєнного нападу на нашу державу зберігається.

Відтак, Глава дипмісії закликав Федеральний уряд прискіпливо спостерігати за конкретними діями Кремля, щоб за заявами послідували дії, а також домогтися міжнародного моніторингу передислокації ЗС РФ.

Заяви глави української дипмісії у Берліні швидко поширилися у німецьких ЗМІ, зокрема за рахунок публікації повідомлення у провідному інформагенстві «AFP», що сприяє подальшій публікації як у німецькомовних, так й іноземних виданнях.


Переклад коментаря Посла України у ФРН редакції «Funke Mediengruppe»:

«Після оголошеного російським міністром оборони Сергієм Шойгу відведення військ від кордону з Україною та з Криму навряд чи можна видихнути з полегшенням.


Те, що російське керівництво було змушене піти на відведення своїх військ, Київ значною мірою завдячує нашим західним партнерам, зокрема й Німеччині.
Адже як Федеральний уряд, так і Бундестаг довели до Кремля недвозначні сигнали про те, що нове військове вторгнення в Україну потягне за собою дуже високу ціну. 


Втім, зараз ще зарано говорити про відбій.


Якраз навпаки: згадана риторична уловка може бути лише подальшою димовою завісою, щоб приховати справжні наміри президента Путіна та зберегти повну бойову готовність російської армії.


За даними українських спецслужб, насправді відводиться лише особовий військовий склад, а важка техніка, передусім ракетні установки артилерійської системи і танки, залишаються (зокрема техніка 41-ої армії ЗС РФ під Воронежем щонайменше до проведення навчань Захід-2021 у вересні ц.р.). 
Військова присутність в окупованому Криму та на сході України так само не зменшується.


Це означає, що і надалі зберігається чимала загроза нападу на Україну.


Тому Федеральний уряд має в терміновому порядку вимагати від керівництва Росії не махлювати і не лише вербально проводити деескалацію, а зробити так, щоб за словами послідували дії, а також домогтися від Москви міжнародного моніторингу за відведенням військ та військової техніки.»


Переклад коментаря Посла України у ФРН Андрія Мельника у повідомленні інформагенства «AFP»:


Росія повідомила про початок відведення військ на українському кордоні

Київ закликає партнерів і надалі залишатися на сторожі по відношенню до Москви

Росія заявляє, що розпочала виведення своїх військ, котрі протягом тижнів стояли на українському кордоні. Як повідомило Міністерство оборони Росії у п’ятницю, повернення солдат до «місця їхньої постійної дислокації» вже розпочалося. Київ вітає новину щодо відводу військ, але закликає своїх західних партнерів залишатися пильними по відношенню до Москви.

Протягом минулих тижнів Росія зосередила на українському кордоні та на окупованому півострові Крим десятки тисяч військових. Переміщення військ, яке Росія виправдовувала військовими навчаннями, викликало побоювання як в Україні, так і серед західних країн щодо подальшої ескалації напруженості в регіоні. Лише у навчаннях в Криму, за даними Міністерства оборони Росії, взяли участь 10 тисяч військових та 40 військових кораблів.

У четвер Міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив про відведення військ. Він обґрунтував це тим, що цілі військових маневрів в регіоні досягнуті.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував на російські заяви зі стриманим оптимізмом. Відведення військ може сприяти зменшенню напруженості, - прокоментував він у п’ятницю. Проте воно не закінчує нещодавню ескалацію або «конфлікт у цілому». Партнери України мають залишатися «на сторожі» та «вжити дієві заходи для стримування Росії», - закликав він.

Скептично по відношенню до російських заяв висловлюється також і Посол України в Берліні Андрій Мельник. Говорити про зняття небезпеки поки що зарано, наголосив він у розмові з редакцією «Funke Mediengruppe». «Якраз навпаки: ця риторична уловка може бути лише подальшою димовою завісою, щоб приховати справжні наміри президента (Владіміра) Путіна та зберегти повну бойову готовність російської армії»

Федеральний уряд також відреагував стримано. Як заявила речниця Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, оголошення про відведення військ «було взято до уваги» та може означати певну розрядку. Щодо обсягів відведення наразі ще немає «жодних даних». До цього США закликали Москву, щоб після анонсованого відводу послідували також відповідні дії.

Оголошене Росією скорочення присутності військ відбулося за день до поширення в російських державних медіа інформації про часткове закриття Москвою Чорного моря для проходження іноземних кораблів.

Морська блокада в Азовському морі, яке з’єднане з Чорним морем Керченською протокою у східній частині Криму, стосується також українських кораблів. Тому НАТО та ЄС жорстко засудили ці російські плани.

Кремль знову відкинув побоювання Заходу щодо подальшої російської ескалації в українському конфлікті у п’ятницю.

«Переміщення російських військ всередині Росії не представляє ні для кого загрозу», - заявив на зустрічі з журналістом речник Кремля Дмітрій Пєсков. За його словами, Путін «неодноразово» наголошував на своєму бажанні у покращенні відносин із Заходом.

Уповноважений Москви з питань України Дмітрій Козак запропонував провести нові переговори щодо конфлікту у так званому Нормандському форматі, у якому Німеччина та Франція виступають посередниками між Москвою та Києвом. Вже у четвер Путін заявив, що він готовий зустрітися зі своїм колегою Володимиром Зеленським у будь-який час у Москві, щоб обговорити двосторонні теми. Однак посилення військових дій на Сході України йому доведеться обговорювати з ватажками сепаратистів в регіоні самому.

Ситуація на Сході України, де проросійські сепаратисти ведуть військові дії з українською армією, нещодавно загострилася. Починаючи з середини лютого там ведуться посилені бойові дії, що ще більше підриває і без того нестабільний режим припинення вогню. З початку року в результаті конфлікту загинув щонайменше 31 український солдат, у 2020 році було вбито 50 військових. З початку конфлікту в 2014 році загинуло понад 13 000 людей.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux