З нагоди візиту Президента Україна Володимира Зеленського до США та його перемовин з американським колегою Дж.Байденом провідна німецька газета «Вельт» (0,9 млн. читачів) оприлюднила 1 вересня 2021 р. інтерв’ю посла у Німеччині Андрія Мельника із закликом якнайскоріше забезпечити членство України у НАТО. Лише приєднання нашої держави до Альянсу може гарантувати її безпеку у контексті просування найбільшого геополітичного проекту Кремля – проекту «Північний потік-2».

Зокрема, глава українського дипломатичного відомства в Берліні заявив, що «Україна потребує не якихось запевнень, а дуже конкретних зобов'язуючих гарантій безпеки з боку США та Німеччини, в ідеалі в рамках надання Києву швидкого членства в НАТО».

Посол додав, що «саме зараз, після того як Захід відступив із Афганістану, ми вимагаємо нової мужньої позиції у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі, щоб Україна була якнайшвидше прийнята до Північноатлантичного альянсу».

Переклад публікації WELT з німецької мови:

Політична ціна Німеччини за «Північний потік 2»

1 вересня 2021 року

Президент США Джо Байден змусив Ангелу Меркель до угоди з Україною. Німеччина має дорого заплатити за свою «вірність із саги про Нібелунгів» по відношенню до Росії через «Північний потік 2». Але Берлін відтягує презентацію кінцевого бачення такої угоди. Чи урветься у Києва терпець?

Олександра Матвійчук [очільниця Центру громадянських свобод] споглядає на Майдан [Незалежності] у Києві, освітлений вечірнім сяйвом. Понад 100 її однодумців загинули тут сім років тому. «Люди в Україні втратили життя за свої ідеї», - каже юристка за фахом. «У так званих розвинених демократіях це навряд чи можна зрозуміти. Там демократія успадковується від батьків автоматично».

Вона не може зрозуміти, чому демократичні країни дієво не підтримали Україну. Натомість ці країни, зокрема Німеччина, паралельно співпрацюють з Росією. «Якщо ви вірні власним принципам, то ви не зможете побудувати цей газопровід», - говорить О.Матвійчук, коментуючи ситуацію із «Північним потоком 2», і додає: «Як таке може бути, щоб високопоставлені представники Німеччини та Франції сиділи у наглядовій раді Газпрому?»

У помсту за Революцію Гідності 2014 року Росія анексувала Кримський півострів і вторглася на Схід України. Саме канцлер Ангела Меркель (ХДС) запровадила жорсткі санкції проти Росії в ЄС. Але через сім років після вторгнення Росії в Україну глава німецького уряду продовжує міцно триматися німецько-російського проекту газопроводу «Північний потік 2».

США чітко стояли на боці України, окрім невпевненого втручання адміністрації Д.Трампа. Ще за часів президентства Барака Обами США почали поставляти країні зброю. У контексті Північного потоку 2 Джо Байден чітко дав зрозуміти, як він розцінює німецьку «вірність Нібелунгам» щодо проекту: без сентиментів.

Він викликав А.Меркель у Вашингтон кілька тижнів тому. Вона мала погодитися на угоду, яка гарантувала б Україні фінансову та політичну компенсацію в обмін на будівництво газопроводу. Але з того часу мало що конкретного сталося. Після нещодавнього візиту А.Меркель до Києва Президент України Володимир Зеленський поскаржився, що всі заяви досі залишаються нечіткими. Він очікує від Німеччини конкретних зобов'язань.

Відразу після цього федерального міністра економіки Петера Альтмайєра (ХДС) викликали до Києва, де його повела на сповідь міністр енергетики США Дженніфер Гренгольм у присутності свого українського колеги. Але навіть після цієї зустрічі з німецької сторони не прозвучало жодних чітких зобов’язань. У середу В.Зеленський перебуватиме у Вашингтоні: там він також скаже Джо Байдену, що втрачає терпіння через тактику затягування зі сторони Німеччини.

Багато хто у Києві вважає, що якщо американці толеруватимуть «Північний потік 2», тоді вони повинні за це дорого заплатити. 

«Україна потребує не якихось запевнень, а конкретних зобов'язуючих гарантій безпеки з боку США та Німеччини, в ідеалі у рамках надання [Києву] швидкого членства в НАТО", - заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю редакції газети «WELT». 

«Саме зараз, після того як Захід вийшов з Афганістану, ми потребуємо нової мужньої позиції у Вашингтоні, Берліні та Брюсселі, щоби забезпечити якнайшвидше прийняття України до Північноатлантичного альянсу», - наголосив посол Андрій Мельник.

Джо Байден навряд чи дослухається до таких звернень. Буквально кілька днів тому він видав наказ щодо надання підтримки українським військовим ще на 60 мільйонів доларів США. Він зміцнює безпеку в Україні, але без членства в НАТО в обмін на «Північний потік 2». Питання про майбутнє України в НАТО залишається відкритим, заявив Джо Байден у червні. По-перше, країна має побороти корупцію. Зрештою, для президента США важливішою буде трансатлантична згуртованість, аніж максимальні вимоги України.

Що може статись, так це те, що Джо Байден погодиться на щось нове щодо компромісу з Берліном. Поки про це мало що чути з обох столиць. До 2024 року транзит [природнього газу територією України] вважається гарантованим відповідно до угоди між державною компанією України, «Нафтогазом», та російським «Газпромом».

Яким чином Німеччина має намір забезпечити транзит газу через Україну до 2024 року? На це А.Меркель не має відповіді. Президент Росії Володимир Путін під час прес-конференції після поїздки канцлера до Москви наголосив: «Попит у Європі має визначити майбутнє транзиту [газу] після 2024 року».

Залишається невідомим, що може статися, якщо Москва знову розпочне війну в Україні. Лише у вівторок проросійські бойовики вбили ще одного українського солдата, як повідомляє прес-служба Міністерства оборони України. З 22 серпня вже п’ятеро солдатів загинули. Напруження на фронті зростає. Якщо дійде до війни, чи насправді Берлін запровадить санкції проти російських експортних потужностей і, в гіршому випадку, піддасть німецьких споживачів холодним зимовим ночам? Чи відмовляться американці від поставок сирої нафти з Росії, яка зараз становить вісім відсотків імпорту?

Крім озвучених сум, які Німеччина обіцяла інвестувати в Україну, немає ясності з цього приводу. Йдеться про участь Німеччини у фонді на один мільярд доларів для переходу України на альтернативні види енергії, 70 мільйонів євро має бути виділено для двосторонніх енергетичних проектів. Враховуючи понад 1 млрд доларів СШІ щорічних транзитних зборів, які Київ нині отримує від Москви, це не є великими сумами.

В.Зеленському не варто очікувати прориву від зустрічі з Джо Байденом. Нинішній федеральний уряд вже готується складати повноваження, розмову з Вашингтоном про конкретну імплементацію угоди повинна буде взяти на себе наступниця чи наступник А.Меркель - а також разом з цим й неприємні дискусії з В.Путіним. Київ навряд чи може сподіватися на швидку відповідь, адже лише формування уряду в Берліні, ймовірно, затягнеться на 2022 рік. Тому для визначення нової зовнішньої політики можуть знадобитися місяці.

Підготував керівник зовнішньополітичного відділу газети «Вельт» Клаус Гайгер.

Джерело: Die Welt