18 травня увесь світ разом з Україною вшановує пам’ять жертв депортації кримських татар.

Цього дня відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу.

Депортація кримських татар (крим. Qırımtatar halqınıñ sürgünligi) — насильницьке виселення кримськотатарського народу з його історичної батьківщини — з Криму, здійснене упродовж 18-21 травня 1944 року; один із злочинів радянського тоталітарного режиму.

Етнічну чистку здійснено відомством держбезпеки СРСР за наказом Йосипа Сталіна і постановою Державного комітету оборони СРСР від 11 травня 1944 року. Усього, згідно з офіційними даними, у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Передуралля до республік Середньої Азії — було депортовано 191 044 кримських татар, а за даними самоперепису кримських татар, проведеного Національним рухом кримських татар, — 423 100. В ході виселення і в перші роки після нього загинуло приблизно 46,2 % кримських татар, тобто майже кожен другий з народу.

У 76-у річницю депортації кримських татар депутат німецького Бундестагу, Голова Комітету у справах Європейського Союзу Гунтер Кріхбаум (ХДС) звернувся у своєму відео-зверненні на підтримку мешканців Криму та закликав Міжнародну спільноту діяти та посилювати тиск на Росію, щоб на півострові дотримувалися права людини та Крим був де-окупований.

Пряма мова депутата Бундестагу Гунтера Кріхбаума:

«Півострів Крим вже шостий рік поспіль перебуває під незаконною окупацією Росії. Тамтешні мешканці не лише стикаються з репресіями, вони щодня піддаються репресіям [з боку окупаційної влади]. Особливо це стосується населення кримських татар.

Сьогодні я хочу звернути увагу на їхнє життя там. Я хотів би детальніше зупинитися на тому, з якими складнощами їм доводиться стикатися щодня.

Росія нехтує міжнародним правом. Тамтешні мешканці хочуть лише жити у свободі та мирі. Це те, до чого ми вже роками звикли в Європейському Союзі, що десятиріччями для нас стало нормою. Людині має гарантуватися свобода на віросповідання. Але, на жаль, це заборонено для кримських татар на півострові. Але ми спостерігаємо там протилежну ситуацію – їх навіть звинувачують, що вони належать до терористичної організації. Їх піддають тортурам. До відбування строку їх часто відправляють у віддалені частини Росії, за межі своєї країни, в моєму розумінні.

Якщо ми детально придивимося до всієї ситуації з правами людини на півострові, то ми мусимо діяти. Ми мусимо чинити тиск. Ми мусимо надати голос людям на півострові, які кинуті на розправу терористичним діям, бо інакше я це не можу назвати, і привернути увагу до їхньої долі.

Я хочу назвати випадки [неправомірних] засуджень у листопаді минулого року. Вони стосуються шести кримських татар – Муслім Алієв, Енвер Бекіров, Рефат Алімов, Вадим Сірук, Арсен Джепаров, Емір Усейн-Кукук. Усіх їх засудили до багаторічного терміну позбавлення волі через ймовірну співпрацю з ісламістською організацією.

Про умови у цих в’язницях я Вам не буду пояснювати детально, вони є нелюдськими та такими, які принижують людську гідність. Часто ув’язненим навіть не дають змоги спілкуватися з адвокатом, отримувати юридичну пораду та допомогу. Ситуація навіть ще гірша. Тому я хочу звернути увагу на той факт, що близько 22 тисяч кримських мешканців було зараховано до військової служби у лави збройних сил Росії, декого з них навіть відправляють на бойові завдання на Схід України. Це те, що нам вже відомо, і те, що не є припустимим. За відмову у військовій службі загрожує довгі тюремні ув’язнення.

На ці факти я хочу звернути Вашу увагу. Я не хочу, щоб ми переходили до звичного режиму, [не вирішивши ці питання]. Я закликаю, щоб Росія ратифікувала Резолюції ООН по Криму, яких вже на сьогоднішній день чотири, поважала Міжнародне право, а також зважала на рекомендації та рішення Міжнародного суду. Все це ігнорувалося та ігнорується до сьогоднішнього дня Росією. Адже йдеться про дотримання прав людини. Йдеться про те, що окупаційний режим мусить так само підпорядковуватися Міжнародному праву.

Тому для мене так важливо сьогодні звернутися до Вас із закликом: Надайте людям, які зараз страждають в Криму, голос. Уважно придивіться до цієї країни, України, з особливою увагою придивіться до півострова Крим. Ознайомтеся з порушеннями прав людини на півострові. Нам не може бути байдуже така ситуація!

Вже десятиріччя ми живемо в Європейському Союзі у мирі, у свободі, дотримуючись верховенства права, та у демократії. Все це в інших куточках світу інтерпретується як загроза, а не як цінність. Проте ми вважаємо, що ми зобов’язані перед усім перед такою країною, як Україна, яка у рамках Східного партнерства продемонструвала, що хоче наблизитися до цінностей Європейського Союзу, більше перейматися цією країною, перед усім підтримувати її населення, громадянське суспільство, усіх, хто займається суспільними справами.»