• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
Виступ Посла Ураїни у ФРН Андрія Мельника під час презентації проекту "Леся - Українка. І Ми - Українці"
Опубліковано 26 лютого 2021 року о 17:41

19 лютого 2021 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» презентував відеопроект дитячої творчості «Леся – Українка. І Ми – Українці» з нагоди відзначення 150-ліття від дня народження видатної української поетеси Лесі Українки.

 

З вітальним словом до учасників презентації відеопроекту звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол України у ФРН к.ю.н. Андрій Мельник.

 

Під час виступу Посол Андрій Мельник зазначив, що надзвичайно приємно, що саме постать Лесі Українки поступово перетворюється на один із головних об’єднавчих чинників для нашої Батьківщини і так само для всього світового українства. Він також поділився власним досвідом переосмислення та пізнання величі Лесі Українки, що відбулося саме у німецькій столиці під час опрацювання та занурення у архівні документи та листи Лесі, у яких вона розповідала рідним та знайомим про берлінський період свого життя.

 

Адже саме у Берліні у 1899 році Леся перебувала на лікуванні в одного з найвідоміших хірургів того часу д-ра фон Бергманна. Саме тут вона знайомиться із творчістю Гергарта Гауптманна, майбутнього нобелівського лауреата, чиї п’єси і постановки вона поціновувала чи не найбільше.

 

До речі, можна з великою ймовірністю говорити про те, що критично-креативне переосмислення його творів спонукало Лесю Українку вже по поверненню додому до написання «Лісової пісні», без якої не можливо уявити собі українську літературу.


Вітальне слово

Посла України у Німеччині

Андрія Мельника, к.ю.н., LL.M.

з нагоди 150-літнього ювілею із Дня народження Лесі Українки

 

Я надзвичайно щасливий, що саме постать Лесі Українки поступово перетворюється на один із головних об’єднуючих чинників для нашої Батьківщини і для всього світового українства. І це не є жодним перебільшенням.

Дозволю собі поділитися своїми дуже особистими міркуваннями.

Якщо чесно, то я би не сказав, що у шкільному віці я був великим фанатом Лесі Українки та її творчості.

Вона – та й зрештою інші відомі поети і письменники у радянській освітній програмі – видавалася мені радше таким собі далеким і недосяжним пам’ятником, висіченим у граніті, так само як якісь давньогрецькі мислителі чи філософи.

Досі пригадую її строгий погляд з портрету, який висів тоді у кабінеті української літератури.

Саме через цей дещо суворий образ сприймалася і сама творчість Лесі Українки.

В той час було неможливо собі уявити велику поетесу як живу людину, з її мріями та переживаннями, з її настирливістю і сумнівами.

Як не парадоксально, але саме в Берліні відбулася певна революція у свідомості.

Якраз на дипломатичній праці у Німеччині я зовсім по-іншому став розуміти і відчувати Лесю Українку.

Адже саме у німецькій столиці у 1899 році Леся перебувала на лікуванні в одного з найвідоміших хірургів того часу д-ра фон Бергманна.

Цей новий погляд я завдячую насамперед своїй дружині, яка як науковець протягом останнього часу ретельно досліджувала саме цей унікальний берлінський період життя і творчості Лесі Українки.

Особливо її численні листи, які вона надсилала на Україну, по-новому розкрили фантастичну особистість і неймовірний внутрішній світ Лесі.

Саме у цих дуже довірливих листах вона вперше постала як дійсно поетеса європейського масштабу, яка попри всі тяготи важкої операції всіма силами проникала у насичений німецький театральний і літературний світ, намагаючись не пропускати вистав Німецького драматичного театру.

Саме тут вона знайомиться із творчістю Гергарта Гауптманна, майбутнього нобелівського лауреата, чиї п’єси і постановки вона поціновувала чи не найбільше.

До речі, можна з великою ймовірністю говорити про те, що критично-креативне переосмислення його творів спонукало Лесю Українку вже по поверненню додому до написання «Лісової пісні», без якої не можливо уявити собі українську літературу.

Саме завдяки цим листам ми розкрили для себе, наскільки крутою кобітою, якщо виражатися сучасним галицьким сленгом, була насправді Леся Українка.

Людиною, яка просто випромінювала європейськість, яка була гросмейстером самоіронії, яка з одного боку щиро захоплювалася Берліном і всіма технічними та культурними досягненнями німців, з одного боку, і одночасно піддавала нещадній критиці ті сторони життя, які видавалися їй зовсім абсурдними.

Одним словом, Леся Українка – була і залишається однією із найбільш утаємничених постатей на вітчизняному літературному олімпі, вона запрошує усіх нас щодня крок за кроком розкривати секрети її неперевершеного таланту.

Тому я щиро запрошую усіх нас вирушити у цю справді захоплюючу подорож назустріч Лесі Українці.

 

Більше про презентацію робіт діток-українців з усього світу можна дізнатися за посиланням на сторінці MIOK:

МІОК

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux