До 2020 року Україна прагне бути  готовою до вступу в ЄС.

 

Україна прагне до 2020 р. виконати всі умови для вступу до ЄС. Про це спікер українського парламенту Володимир Гройсман сказав під час інтерв'ю з тижневиком "Парламент”, опублікованого в понеділок 30-го березня 2015 року. Він визнає, що до цього часу його країна повинна виконати багато завдань, як, наприклад, комплексну модернізацію промисловості. ”Це повинно було відбутися ще 10 років тому, сьогодні це завдання, безумовно, є неминучим”,- сказав Гройсман: 

 

Пане Гройсман, Бундестаг проголосував на користь Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, Грузією та Молдовою. Що це означає для Вашої країни?

 

По-перше, я хотів би щиросердечно подякувати голові Бундестагу за запрошення в такий особливий день. Рішення про Асоціацію з Європейським Союзом є історичною подією. Це є надзвичайно важливим для європейської інтеграції України, а підтримка Бундестагу є наступним успіхом на цьому шляху, за який люди боролися під час “Революції гідності”. Я мов змогу стежити за дебатами на пленарному засіданні. Мене вразила широка підтримка європейської перспективи для України. Канцлер Німеччини Ангела Меркель своєю присутністю під час дебатів наголосила, наскільки це важливо для Європейського Союзу. Для мене, і також для інших країн, це позитивний знак, адже процес ратифікації триває.

 

Крихке перемир’я на Сході країни, падіння економічного росту на 7,5 відсотків минулого року: Які можливості залишилися в українській політиці?

 

Агресія Росії проти нашої країни є очевидною. Це спроба дестабілізувати Україну та відвернути її від шляху до європейської інтеграції. Ми стоїмо перед серйозними випробуваннями. За 24 роки незалежності нам на жаль не вдалося провести ефективні реформи для модернізації країни. Ми сповнені рішучості в нашому намірі провести реформи. Новий, демократично обраний парламент в Києві вже довів свою рішучість.        

 

Якими конкретними діями?

 

За кілька місяців після виборів восени минулого року Верховна Рада підтримала закони в боротьбі проти корупції та винесла рішення про децентралізацію і про судову систему та національну безпеку. Ми розуміємо, що знаходимося лише на початку і попереду у нас - тернистий шлях. Тому Україна потребує підтримки від всіх її партнерів. Я впевнений, що наша країна вийде з цієї кризи сильнішою.  

 

Угода про Асоціацію вимагає від українців значної готовності до реформ. У зв'язку з умовами надання кредиту МВФ, найближчим часом, різко зростуть ціни на енергоносії для приватних господарств. Чи перевантажує тиск модернізації українське суспільство?

 

Я вважаю, що українці проявлять розуміння для необхідності цих реформ. Накопичення реформ, які зараз необхідно провести - це результат невдач минулих років. Деякі реформи будуть болісними. Наприклад, нам потрібно провести модернізацію енергетичного сектору. Україна залежна від постачань російського газу. Тут йдеться не лише про енергетичну залежність, але й, беручи до уваги агресію Росії, про національну безпеку. 

 

Одна з важливих ціль революції на Майдані була боротьба проти корупції та позбавлення влади олігархів. Які успіхи в цій боротьбі вже досягнуто?

 

Особливо в останні кілька днів відбулося багато подій в цій сфері. Президент Петро Порошенко прийняв рішення звільнити з посади одіозного губернатора Дніпропетровської області. Парламент підтримав рішення про створення антикорупційного бюро, і крім цього, ввів в дію положення, які гарантуватимуть прозорість державних підприємств. Потрібно обмежити вплив великого капіталу на політичні та економічні рішення.   

 

Важливі індустріальні області як Дніпропетровськ, Запоріжжя та Харків економічно тісно пов'язані з Росією. Як б Ви оцінили ризик того, що промислове виробництво може постраждати через наближення до ЄС?  

 

Промисловість терміново потребує модернізації. Це повинно було відбутися ще 10 років тому, тепер це завдання неминуче. Крім того, вкрай важливо, аби наші компанії отримали нових клієнтів. Традиційні ринки, особливо ті, що залишилися з часів Радянського Союзу, зокрема російський ринок, потребують трансформації. Не можна забувати, що поряд з військовою агресією Росії, ми маємо ще й справу з економічною.

 

Чи повинна Україна стати членом ЄС та, можливо, також і НАТО?

 

Наше завдання зробити все для того, щоб до 2020 року ми змогли виконати всі умови для вступу в Європейський Союз.

 

Які є пропозиції для нової Конституції України, який статус повинні отримати ДНР і ЛНР?

 

Ми знаходимося в процесі установчих зборів, вони були скликані Президентом Порошенком. Мене запропонували на посаду голови цих зборів. Президент буде разом з парламентом працювати над реформами. Пріоритетними питаннями є децентралізація та створення системи реального місцевого самоврядування.

 

Які залишаються можливості у разі, якщо конфлікт на Сході України знову загостриться?

 

Слід дотримуватися Мінських домовленостей, укладених в лютому цього року. Треба також додати, що тут йдеться не лише про регіональний конфлікт за участю лише двох регіонів в східній Україні. Це не так. Це глобальний конфлікт, який стосується всієї Європи. Ескалація, загострення агресії проти України рано чи пізно вплинуть на всі європейські країни. Я розумію, це важко уявити, що ця небезпека дісно існує, особливо для країн з високим рівнем життя. Але ця небезпека стосується нас всіх, вона реальна.  

 

На Вашу думку, розуміють країни-члени ЄС один одного?

 

Треба мати на увазі, що в цьому конфлікті йдеться про цінності, які поєднують всі європейські держави, навіть якщо вони говорять різними мовами. Це цінності свободи, прав людини, демократії та територіальної цілісності кожної країни. Помилково вважати, що цей конфлікт не стосується ЄС в цілому. Німецький теолог Мартін Німеллер сказав: “Коли нацисти прийшли за комуністами, я мовчав; адже я не комуніст. Коли вони заарештували соціал-демократів, я мовчав; адже я не соціал-демократ. Коли вони прийшли за лідерами профспілок, я мовчав; адже я не член профспілки. Коли вони прийшли за мною, не було нікого, хто міг би висловити протест.” Мені здається, ця цитата описує сьогоднішню ситуацію.   

 

 

 

 

"Das Parlament", Голова ВРУ Володимир Гройсман