«Пані Меркель врятувала життя багатьох українців»
Прем’єр-міністр України про кризу в його країні, перемир’я, а також плани Володимира Путіна в Сирії
В п’ятницю в Берліні за присутності близько 600 представників німецького та російського бізнесу Арсеній Яценюк разом з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель відкрив велику інвестиційну конференцію. Багато на кого 41-річний Прем’єр склав враження майстра послань, які він також хотів донести німецьким бізнесменам в інтерв’ю після конференції.
Пане Прем’єр-міністре, майже через 2 роки після початку революції на київському «Євромайдані» українська економіка знаходиться в кризовому становищі, країна – у відкритій конфронтації з Росією, багато людей жаліється на затримку реформ. Чи бачите Ви світло в кінці тунелю?
В лютому 2014 року, коли я зайняв крісло прем’єр-міністра, на державних рахунках в Центральному банку лежало 10.000 доларів, а зовнішній борг країни складав 73 мільярда доларів. Після незаконної анексії Криму та вторгнення російських військ у Донбас Україна втратила 20% своєї економіки. Ми змушені долати серйозні політичні, соціальні та військові труднощі. І все ж, нам вдалося стабілізувати нашу економіку та прийняти три жорстких консолідаційних пакета.
І які наслідки?
Це дуже непопулярна робота. По-перше, тому що наш пакет жорсткої економії був у десять разів серйозніший за той, що в Греції. Люди страждають. Та хтось мусив навести порядок. Ми провели дерегуляцію, що сприяє подоланню корупції. Вперше за десять років ми суттєво реформували наш енергетичний сектор, який користувався надто великою кількістю пільг і був рогом достатку для олігархів.
Але ж ці олігархи і досі існують!
В енергетичній галузі більше немає ні олігархів, ні хабарів. Раніше газовим концерном «Нафтогаз» керував Дмитро Фірташ, більше він цього не робить. Замість тіньової групи посередників ми заключили прямі угоди з компаніями RWE, E.ON, Gaz de France, Statoil та тристоронній договір з ЄС та Росією щодо газопостачання Газпромом в Україну. Ігор Коломойський фактично контролював нафтовий концерн «Укрнафта». Хоча більша частина акцій належить державі. Замість нього уряд призначив нового головного виконавчого директора, британця Марка Роллінза. А сталевий барон Рінат Ахметов більше не може отримувати фірми у власне володіння шляхом підозрілої приватизації і змушений платити високі податки на свої угоди щодо залізної руди. Великий бізнес більше не має впливу на уряд, у нього немає своїх представників у Кабміні.
В інтерв’ю з газетою Handelsblatt заступник голови МВФ Девід Ліптон ствердив, що він задоволений реформами, але він також висловив схвилювання, що на ґрунті економічних проблем зростає незадоволення населення.
Якщо Девід схвильований, хвилююся і я. Тим не менше, після замороження пенсій та зарплат держслужбовців з 1 вересня ми підняли пенсії на 13 і зарплати на 19%, що ,звісно, на фоні інфляції в 55% не надто багато. Та це хоч трохи допомагає українцям пережити реформи. Росія і опозиція хочуть використати соціальне невдоволення і, підбурюючи до протестів, повернутися до звичного бізнесу. Президент Путін хоче розвалити Україну за допомогою політичних та економічних методів впливу. Ми не маємо права йому це дозволити, тому я і приїхав в Німеччину – нам потрібні інвестори. Лише таким чином ми можемо досягнути зростання економічних показників.
Але чому німецькі компанії повинні інвестувати в Україну, державу, яка знаходиться в кризі?
В нас дуже розумні люди, високоосвічені кадри та найкращі ґрунти в Європі. До того ж, ми маємо сильний аграрний сектор та добре розвинену систему ІТ. Крім того, у нас наявний великий потенціал в енергетичному секторі та добре розвинена інфраструктура. Нещодавно ми започаткували співпрацю з німецькою залізницею. Ми хочемо впровадити належну культуру керівництва на наших підприємствах.
Ви все ще ведете переговори стосовно списання частини боргу. Ви вже домовилися з приватними кредиторами. Але з Москвою ще не досягнутий консенсус щодо реструктуризації кредиту в розмірі 3 млн. доларів. Ви справді вважаєте, що Росія спише Вам борг?
Ці 3 млн. доларів були російським хабарем для Януковича, щоб він зупинив підписання угоди про асоціацію з ЄС. І все ж, ми прагнемо домовленості з Росією. В результаті складних перемовин з приватними кредиторами ми добилися списання частини боргу. Такі ж умови ми пропонуємо Росії. Крайній термін для досягнення угоди - 29 жовтня.
А якщо не вдасться домовитися?
Тоді ми накладемо мораторій на виплати по кредиту і не обслуговуватимемо його. Ми не можемо відноситися до Росії інакше, ніж до інших міжнародних кредиторів.
Путін нещодавно наголосив, що тепер за впровадження Мінських домовленостей відповідає влада у Києві, вона повинна прийняти зміни до Конституції, Закон про амністію та провести вибори в сепаратистських регіонах Донецької і Луганської областей. Чому це так довго триває?
Путін завжди перекладає вину на інших. Тому він відправляє свої військові сили в Сирію, що стає причиною нових хвиль біженців і приносить Європі проблеми. Та ж сама історія з Донецьком і Луганськом. Правильним рішенням буде дотримуватися Мінських домовленостей. В нас було і є лише два варіанта: поганий і ще гірший. Ми надали перевагу поганому.
Але реалізовуєте ви його неохоче.
Ні, ми за Мінські домовленості. Перемир’я нестійке, але все ж допомагає, щоб українці більше не гинули. Тут ми також вдячні Канцлеру Ангелі Меркель, вона врятувала життя багатьох українців.
Уряди європейських держав наразі намагаються впоратися з міграційною кризою. Чи хвилюєтеся Ви, що через питання біженців забудеться конфлікт в Україні.
Я лише можу висловити свої застереження. Який план має Росія? Путін хоче завоювати не лише Донецьк і Луганськ, а всю Україну. Від цього плану він ніколи не відмовлявся. Путін зрозумів, що він не може організовувати нових військових наступів на Україну. Це привело б лише до нових санкцій. Тому він намагається дестабілізувати політичну, економічну та соціальну сфери України. І він має на меті розколоти європейське суспільство. Тому він надсилає солдатів у Сирію. Що більше здійснюється повітряних атак, то більше біженців залишають країну.
Чи справді Європа і США діють спільно, коли йдеться про Росію і Україну?
Так, я цілком впевнений в цьому. Ми не можемо дозволити Росії вбити клин між Європою та США. Це його ціль. Він на це розраховує.
Згодом європейці можуть спробувати пом’якшити санкції, якщо Путін натомість погодиться допомогти у вирішенні міграційної кризи.
Я не можу собі уявити угоди, за якої європейці відійшли б від своїх цінностей. В Україні йдеться про свободу, демократію та право на самовизначення народів.
Єдність – це звучить гарно. Але й всередині ЄС чути багато критики. Кажуть, що Порошенко проєвропейський, але Ви – американська маріонетка.
Я – перш за все – обраний українським народом.
Реформи спричинили серйозне падіння Вашого рейтингу. Ви справді думаєте, що Вас знову оберуть?
Навряд чи хтось зі світових політиків почувався б краще після таких реформ, які я був змушений провести. Звісно, жорсткі реформи непопулярні. Але я цим не переймаюся. Мені важливий не власний рейтинг, а моя країна. Зрозуміло, що це був акт політичного самовбивства. Але нам потрібні ці реформи, нам потрібне перезавантаження, навіть, якщо це складно. Можливо, я заплачу за це своєю політичною кар’єрою. Але історія покаже, що ми мали рацію.
Пане Прем’єр-міністре, щиро дякуємо за інтерв’ю.
Питання ставили Матіас Брюгман та Ян Хільдербранд.