«З наслідками катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції будуть мати справу цілі покоління»
За словами Надзвичайного і Повноважного Посла України у ФРН, Андрія Мельника, навіть через 30 років після аварії на Чорнобильській АЕС п'ять відсотків економічного виробництва України йде на подолання наслідків ядерної катастрофи. «Ця частка рівносильна витратам на освіту, або, навіть, на оборону, хоча останні у зв’язку з війною на сході країни зросли», зазначив посол під час інтерв'ю Reuters в понеділок. Майже два мільйони людей були визнані жертвами, понад 100 000 були вражені фізично. Незважаючи на те, що досі триває війна та на всі економічні проблеми, які спіткали Україну, не припиняються зусилля , щоб збудувати надійне і безпечне укриття над зруйнованим енергоблоком, котрий досі випромінює радіацію. «Чорнобиль став поворотним моментом для країни», зазначає Андрій Мельник. «Немає значення в яких умовах ми зараз живемо. У будь-якому разі ми не можемо дозволити собі забути про те що сталося та просто відкласти вирішення цієї життєво важливої проблеми».
Катастрофа 26 квітня 1986 року стала для багатьох українців травмою. «Важко знайти хоча б одну родину, котру не зачепила б ця трагедія – мова йде не тільки про здоров'я, а й про моральний стан, адже тогочасній владі (а саме Михайлу Горбачову) знадобилося цілих 18 днів, щоб нарешті сказати людям правду» розповідає посол. «Діти брали участь в демонстраціях 1 травня та на День Перемоги, тоді як в Німеччині населенню вже на третій день було відомо про те, що сталося лихо». Ця величезна брехня залишиться в пам'яті людей ще надовго. І, можливо, саме це стало ще одним фактором, що спричинив розпад Радянського Союзу. Більшість з 800 000 ліквідаторів, які 30 років тому були відправлені боротися з наслідками Чорнобиля, майже повністю беззахисні та лише частково екіпіровані, були вихідцями з України.
Залежність від атомної енергетики Росії може стати ще одним важелем тиску.
Незважаючи на лихо яке сталося, Україна сильно залежить від атомної електроенергії до сьогоднішнього дня. «Ми продукуємо майже 56 відсотків від нашого загального обсягу атомної електроенергії», запевняє Андрій Мельник. «Це дуже вагома частка, тільки Франція виробляє більше атомної енергії ніж Україна». Проте, Україна намагається за підтримки США зменшити, щонайменше, залежність від Росії в цьому питанні. До цих пір Росія не тільки поставляє паливо для українських реакторів, але і забезпечує їх функціонування. «На даний момент, на щастя, не дивлячись на війну, все в порядку. Росіяни розуміють, що це занадто важлива річ, щоб з нею жартувати. Однак не виключено, що це може стати засобом політичного тиску».
У той час як 30 років тому навіть освітлення ядерної катастрофи було табу, на сьогоднішній день українська громадськість все частіше ставить під сумнів власне саму атомну технологію. Уряд столиці вже певний час веде мову про розвиток альтернативних джерел енергії, таких як вітер і сонячна енергія. «Однак, не варто сподіватися, що ці нові джерела енергії в короткостроковій перспективі будуть в змозі замінити атомну електроенергію, вони можуть тільки доповнювати її».
Зона відчуження навколо Чорнобиля знаходиться під пильною охороною.
Зоною відчуження називається 30-ти кілометрова зона навколо Чорнобильської АЕС. Такі міста, як, наприклад, Прип'ять, де жили співробітники АЕС, стали містами-примарами, котрі повністю заросли різними рослинами. Десятки туроператорів пропонують тури в Чорнобиль з екскурсоводами, в котрих завжди напоготові лічильники Гейгера. Український уряд, за словами посла, в даний час розслідує, чи можна скоротити зону відчуження. Рішення ще не прийнято.
Досі триває будівництво саркофагу, вартістю 600 мільйонів євро, який вже в наступному році повинен перекрити існуючий старий та аварійний об'єкт «Укриття». На 100 квадратних метрах повинне постати нове покриття, котре закриє усі тріщини, через які вже роками виходить радіоактивне випромінювання Близько 2000 осіб за словами посла працюють кожен день в Чорнобилі. «Будівельні роботи йдуть повним ходом - площа в три рази перевищує розмір базиліки Святого Петра в Римі, це дійсно величезна конструкція», розповідає Андрій Мельник. В даний час в старому реакторі ще залишилося 200 тонн палива і понад півтори тонни радіоактивного пилу.
Андрій Мельник висловив глибоку подяку федеральному уряду, який у 2015 році, році головування Німеччини в G7, виділив кошти на новий саркофаг. Виділивши 90 мільйонів євро, Німеччина стала другим за величиною донором після США. Проте, будівництво саркофага знаходиться на початковій фазі: під новим покриттям реактор повинні розібрати і додаткові 100 мільйонів євро будуть використані для тимчасового сховища радіоактивних частин. Однак, на це в України до сих пір немає коштів.
В цілому, демонтаж епіцентру стихійного лиха, ймовірно, триватиме до 60-х років і коштуватиме мільярди, прогнозує посол. «Ми повинні потурбуватися, щоб помилки, яких ми допустили, і з якими ми були не в змозі впоратися власними силами, нам вдалося поступово виправити», говорить Андрій Мельник. «Це буде справою наступних двох або навіть трьох поколінь. Це не питання, яке можна швидко вирішити і одразу перегорнути сторінку».