Україна не зробила ніяких висновків з Чорнобилю?
Андрій Мельник, Посол України в Берліні розповідає BILD про катастрофу на Чорнобильському реакторі тридцятирічної давнини і її наслідки.
26 квітня 1986 року вибухнув четвертий енергоблок радянської Чорнобильської атомної електростанції, яка була розташована на території сучасної України.
З нагоди тридцятої річниці катастрофи на Чорнобильський АЕС Посол України в Німеччині Андрій Мельник ділиться в інтерв’ю BILD своїми особистими спогадами дитинства про перші дні після аварії на ЧАЕС, а також розповідає про величезні проблеми, які до сих пір несуть залишки електростанції.
BILD: Пане Посол, Вам зараз 40 років, тобто на момент катастрофи Вам було 10. Як Ви особисто пережили день трагедії і наступні тижні в Україні? Коли ви дізналися про аварію?
Андрій Мельник: Про катастрофу я дізнався приблизно через тиждень після аварії, це сталося на шкільному подвір’ї. Цей день дуже сильно викарбувався у моїй пам’яті. Декілька друзів розказали мені, що сталось дещо жахливе і ми не хотіли в це спочатку вірити, тоді це були лише чутки. Я думаю, що мої однокласники почули правду на хвилях західних радіостанцій. Майже кожен тоді таємно слухав вдома радіо “Вільна Європа” (Free Europe). В той же час в офіційних джерелах масової інформації була повна тиша.
Наскільки далеко ви знаходились тоді від місця подій?
Мельник: Я був на “безпечній відстані”, як це тоді називалось. Я народився і виріс у Львові, а це приблизно 600 кілометрів від Чорнобиля. Але моя дружина жила зі своїми рідними у Києві і 1-го травня вона, як школярка, виходила на парад. Це був сонячний день і вона провела його повністю на вулиці. Звичайно, ніхто не вимірював тоді там рівень радіації, але це було дійсно жахливо, невидиме зло, яким вони всі були опромінені. І лише 9-го травня, тобто трохи менше ніж через два тижні після аварії, Горбачов сказав, що сталась катастрофа. До того часу, люди не мало ні найменшого уявлення про ту небезпеку, яка їх оточувала.
У 2011 році було виділено 550 мільйонів євро на будівництво нового саркофагу, роботу над яким буде завершено найближчим часом. Можна сказати, що загроза буде усунена?
Мельник: Так, справді, новий саркофаг буде добудовано найближчим часом, його у 2017 році спорудять прямо над старим. І у зв’язку з цим я хочу виділити також внесок Німеччини. Саме Німеччина, яка була у минулому році було головуючою G7, підтримала надання коштів, яких бракувало для завершення роботи.
Але саркофаг – це лише часткове вирішення катастрофи, так, саме він стане на заваді подальшому розповсюдженні радіації в воду і повітря, але потім потрібно буде розібрати старий реактор і його заражені частини сховати. Для такого сховища поки не вистачає коштів, тож роботи ще достатньо на декілька десятирічь.
Після ядерної аварії на Фукусімі у 2011 році Німеччина вирішила поетапно відмовитися від ядерної енергетики. А в Україні зараз працює загалом 15 реакторів, які зосереджені в чотирьох місцях. З трагедії не було зроблено ніяких висновків?
Мельник: Це слушне питання. Багато українців питають те саме. Моя відповідь наступна: На даний момент ми залежимо від цих електростанцій. Досвід Чорнобилю став для нас дуже болючим і тепер ми точно знаємо, яку небезпеку несе атомна енергія. Звичайно, небезпека нової ядерної аварії існує, але як я вже сказав: в нинішній ситуація – це вимушена міра.
Ці 15 реакторів постачають сьогодні близько половини електроенергії, якої потрібно в Україні. І на разі ми не можемо дозволити собі так просто від них відмовитись. Але вже зараз, після Майдану, громадськість почала активно займатися цим питанням. Усвідомлення небезпеки зростає. Сьогодні у нас є майже 2 мільйони людей, які й надалі відчувають на собі наслідки аварії. Вони є постраждалими з так званим “чорнобильським статусом”, який і сьогодні компенсує їм завдану тоді шкоду. Звичайно, ми думаємо про альтернативи. У нас досить гарна ситуація з вітрами, окрім цього у нас є можливість використовувати сонячну енергію. В Криму, ще до його анексії, було побудовано найбільшу у світі сонячну установку. Ця електроенергія тепер нам не доступна.
Ключове слово – Росія. Нинішня політична ситуація в Україні є досить важкою. На Сході країни й надалі ведуться важкі бої. В якому стані знаходиться безпека в області атомних електростанцій в Україні?
Мельник: Безумовно, існує вплив. Ми повинні говорити це відкрито – ми знаходимося у стані війни. У війні, яка не є визнаною, але вона залишається війною. І звичайно, питання безпеки реакторів грає дуже важливу роль. Потрібно бути готовим до всього, навіть до диверсій на атомних електростанціях. Ми робимо все можливе задля забезпечення захисту ядерних установок. Ми також сподіваємося, що враховуючи на можливі наслідки такого нападу не тільки для нас, а й для всього регіону, ніхто не посміє зробити цей крок. Чорнобиль показав, якими жахливими можуть бути наслідки. І зараз ніхто не хоче, щоб це жахіття повторилося.
BILD,