«Крим – це рана, яка кровоточить»
Андрій Мельник є Послом України у Німеччині з грудня 2014 року. 41-річний дипломат народився в Західній Україні, а зараз дотримується жорсткого національного курсу щодо захисту інтересів України. У розмові із нашим виданням пояснює А.Мельник, чому тиск на Росію має бути посилено, яким чином українці прагнуть повернути Крим і чому контакти з містом-партнером Людвігсбурга Євпаторією можуть бути злочином.
З 2014 року в Україні понад 10 тисяч загиблих. У центрі Європі відбувається громадянська війна. Україна знаходиться на краю прірви?
Хотів би одразу внести ясність: у нас немає громадянської війни. Те, що ми переживаємо з весни 2014 року, було спочатку повзучим російським вторгненням, а зараз – відкритою агресією. Вирішення цієї проблеми міститься у Мінських домовленостях. Німеччина значною мірою брала участь у цьому процесі, зокрема особисто Федеральний канцлер Меркель. Ці домовленості стали важким компромісом для усіх – і перш за все, для України. Але нічого кращого немає. Тому ми повинні робити все, щоб крок за кроком ці домовленості були виконані у повному обсязі.
Незважаючи на міжнародні зусилля, ситуація на сході України залишається напруженою. Яким чином можна зруйнувати спіраль насильства?
Тим, щоб крати тих, хто щодня порушує режим тиші. Щоразу є сподівання, що припинення вогню дотримуватиметься. Причина, чому це не функціонує, є досить простою: до цього часу не відведене важке озброєння, хоча це передбачено першими пунктами Мінських домовленостей. А це означає, що щоденно існує загроза ескалації. Не бракує й провокацій. Згідно із звітами ОБСЄ, за понад 90% порушень режиму припинення вогню відповідають проросійські сепаратисти, а точніше – Росія. Збройні сили України мають чіткий наказ – не стріляти. Однак у випадках, коли виникає загроза для життя військовослужбовців та цивільного населення, не залишається іншого вибору, як відповідати. У цьому і є найбільша небезпека. Тому якщо росіяни не припинять порушувати домовленості, Заходу неодмінно слід запроваджувати нові санкції. Це єдина мова, яку розуміють у Кремлі, мова сили. Якщо лише сподіватися та продовжувати обходжувати Путіна, він не почуватиме себе змушеним виконувати свої зобов’язання. На жаль, Путін знову став бажаним гостем. Та й у Німеччині все більше дискутують з приводу послаблення санкцій, що є абсолютно хибним підходом.
Чи є сенс посилювати також військовий тиск на РФ? Україна якраз веде переговори зі США щодо постачання зброї.
Вважаємо, що це сприятиме дипломатії. Дипломатичних успіхів можна досягнути лише тоді, коли такі переговори посилюються у рамках т.зв. "нормандського формату" у поєднанні з розумними рішеннями та сміливими діями. Однією з таких дій є постачання оборонної зброї в Україну. Це законне прагнення. Згідно зі Статутом ООН Україна має право на самооборону. З іншого боку ми говоримо про агресивну війну, що веде Російська Федерація, порушуючи міжнародне право. Якби російські генерали та їхні найманці знали, що Україна володіє розумною оборонною зброєю, яка одразу може відповісти на кожен ворожий постріл, ескалації конфлікту можна було б швидко покласти край.
Чого конкретно Ви чекаєте від Німеччини?
Як і раніше, Німеччина разом із Францією відіграє важливу посередницьку роль. Цю роль ми високо цінуємо. Однак ми також вважаємо, що Німеччина на правах медіатора могла б досягти ще більше. Під цим я також розумію надання практичної допомоги з метою покращення контролю над оборонною сферою та її модернізації. Це, наприклад, стосується масштабних навчать і тренінгів для наших військ, оснащення для військових лікарень, а також може включати постачання оборонної зброї. Існують конкретні списки, які ми давно передали Федеральному міністерству оборони, з переліком нагальної необхідності, які б неодмінно дозволили попередити подальше розгортання конфлікту. Приміром, нам бракує карет швидкої допомоги. На жаль, люди дуже часто гинуть на полі бою через відсутність вчасно наданої медичної допомоги. З моменту розгортання конфлікту 40% поранених українських солдат загинули на полі бою. Для країн-членів НАТО показник смертності на полі бою становить у середньому 3%.
Нещодавно Ви сказали, що Крим скоро знов належатиме Україні - "на багато раніше, ніж хтось думає". Як це може відбутися?
Передусім, для нас важливі люди. Два мільйона людей, що живуть на півострові, є для нас громадянами України. На жаль, на відміну від східної України, відносно Криму не ведеться жодного політичного процесу. Росіяни його просто блокують. У свою чергу, німці на це відповідають так: спочатку питання східної України, а потім Крим. У цілому, така логіка могла би бути правильною, але не в даному випадку. Якщо не говорити про Крим, це означатиме мовчати про людей, які там живуть. Нам необхідно, незалежно від конфлікту на сході України, якомога скоріше розпочати політичний процес стосовно Криму. Ми повинні нарешті змусити Росію говорити про Крим. Це буде непросто, але нам слід відкрито обговорювати інтереси людей, які там мешкають. Визнання анексії Криму порушенням міжнародного права, як і раніше, є ключовим питанням, але цього недостатньо. Крим для України - рана, яка кровоточить.
Проте багато людей там раді бути російськими громадянами. Як Ви хочете переконати цих людей?
Ніхто не запитував людей у Криму, тому що референдум у березні 2014 року проходив під дулами російської зброї. З цієї причини міжнародне співтовариство, ООН та ЄС засудили та не визнали цього фарсу. Найкращий шлях для переконання – успішна Україна. Економічне диво. Ми хочемо цього досягти сміливими реформи. Коли жителі Криму через кілька років побачать, що економічна ситуація в Україні краща, ніж у них, тоді ми зможемо здобути їхні серця та голови. Люди в Криму більше не можуть займатися зовнішньою торгівлею. Ніхто з Заходу не може туди інвестувати. Немає законного транспортного сполучення, жодного залізничного та повітряного сполучення. Українські та іноземні туристи мандрівники туди не подорожують. Туристична галузь у Криму повністю зруйнована. Росіяни інвестують лише стільки, скільки потрібно, щоб люди не протестували на вулицях. До речі, в Євпаторії люди також раніше жили за рахунок того, що здавали туристам квартири влітку. На даний момент цей бізнес повністю зупинився.
Крістіан Лінднер з ВДП сказав, що ситуацію з Кримом варто розглядати як тривале тимчасове рішення. Інші політики поділяють його точку зору. Наскільки болючі для Вас такі висловлювання?
Ці висловлювання тому для нас настільки болючі, що їх висловлюють під час передвиборчої боротьби і вони не містять жодних нових креативних ідей щодо вирішення кримської кризи. Цей закид, на жаль, є дуже популістським. Соромно, коли деякі партії намагаються отримати декілька додаткових голосів за рахунок людей, що страждають у Криму. Звичайно, ми будемо й надалі намагатися шукати діалогу з усіма партіям, щоб пояснити наші аргументи. І щоб показати, що пропозиції законсервувати кримську кризу або проігнорувати її, є абсолютно не ефективними та навіть досить небезпечними. Оскільки де-факто, таким чином намагаються закріпити неприйнятний протиправний стан речей, жахливу ситуацію у сфері прав людини та залишити на призволяще наших співвітчизників, передусім півмільйона етнічних українців і близько 300 тисяч кримських татар, які зазнають регулярних переслідувань. Ми не можемо з цим миритися.
Українська влада розпочала провадження щодо німецького техно-бенду Scooter, який на початку серпня виступив з концертом у Криму. Ви особисто назвали цей концерт злочином. Музиканти з Людвігсбурга також були у червні у місті-побратимі нашого міста в Криму та мали там концерт. Повинні вони також зважати на можливе переслідування з боку української влади?
Це дуже складне питання. Однак всі повинні поважати закони кожної країни. А з 2014 року згідно з законодавством потрапити до Криму можна лише з дозволу української влади та через Україну. Такою є послідовна відповідь на незаконну анексію. Ми повинні залишатися вірними нашим рішенням. І тут не можна робити жодних винятків. На цьому наш уряд повинен твердо стояти. Адже йдеться про наш суверенітет. Моя порада усім людям, які мають намір підтримувати існуючі дружні контакти з Кримом, буде простою: дотримуйтеся наших законів. Ми не можемо дозволити росіянам використовувати наших німецьких друзів у якості інструмента для того, щоб справити враження нормальної ситуації, зокрема при встановленні контактів з т.зв. новою владою. Будь-який контакт з окупаційною владою Криму є порушенням нашої незалежності та територіальної цілісності.
Це не було для нас приємним рішенням, однак не існує іншого шляху. Ми не можемо йти на жодні погані компроміси у цьому питанні. Тому й намагаємося пояснити цю складну та безпрецедентну ситуацію нашим німецьким друзям. Це є і однією з причин мого приїзду сюди.