Посол України в Федеративній Республіці Німеччина Андрій Мельник й надалі робить ставку на солідарність Заходу і особливо цінує посередницьку роль Канцлера Ангели Меркель (ХДС) у конфлікті з Росією.
WZ: Пане Посол, Ви зустрілися з парламентською фракцією АдН в Дюссельдорфі після того, як політики АдН приїздили до Криму через територію Росії минулого тижня. В Україні це вважається серйозним злочином та загрожує правовими наслідками.
Андрій Мельник: Так, це навіть гірше, аніж якби хтось, недипломатично висловлюючись, подорожував би човном з Гельголанду до Німеччини без візи, а потім опинився десь у Дітмаршені з плакатами «Це - датська територія». Ви можете легально подорожувати до Криму, єдине, вам потрібен дозвіл від української влади, який, до речі, видається дуже швидко. Наразі немає офіційного авіаційно-морського сполучення, тому сухопутний маршрут є обов'язковим. Політики від АдН також могли б скористатися цією можливістю, аби на власні очі все побачити.
«Звичайно, політики від АдН були підступно використані росіянами».
WZ: Як пройшла розмова?
Андрій Мельник: Голова фракції заявив, що це був приватний візит, але, звичайно, він не був таким. Політики мали при собі прапори АдН та роздавали візитівки в якості членів земельного парламенту, до того ж, вони робили політичні заяви, які не мали нічого спільного з приватною поїздкою і суперечать інтересам та територіальній цілісності України. Я не їду до Майорки влітку і не коментую ситуацію в Каталонії. Для німців, які живуть у мирі та злагоді, все це може здатися дещо суперечливим конфліктом, але Україна не може миритися з такими порушеннями свого суверенітету. І, звичайно, політики від АдН були підступно використані росіянами.
«У Берліні багатьом важко зрозуміти різницю між свободою та зловживанням».
WZ: Російський державний центр РТ, колишній "Russia Today", відповідає за медійне поширення інформації щодо АдН. В Україні заборонена РТ, країни ЄС поки що не завжди розрізняють свободу преси та пропаганду Путіна. Ви розумієте це?
Андрій Мельник: Німеччина – це країна медіа-демократії. Без свободи думки та свободи преси Україну навряд чи б розуміли, тоді ми б програли. Що я можу винести з розмови з МЗС Німеччини, якщо ніхто не пише про це? З іншого боку, ви не завжди погоджуєтеся з думкою, що російська гібридна війна через засоби масової інформації діє. Протягом чотирьох років ми неодноразово могли переконатися в тому, на що вона спроможна. У Берліні багато хто не розуміє різниці між свободою та її зловживанням.
WZ: Яка тема наразі займає перше місце у ваших переговорах з Міністерством закордонних справ Німеччини: війна на сході України, яка далі триває, або російська окупація Криму?
Андрій Мельник: Ці теми не можна розділити, але, на жаль, така німецька лінія: спочатку закінчити війну, а потім перейти до Криму. Це логічно, але невірно, тому таку тактику можна назвати малоуспішною. Через чотири роки дипломатії війна все ще триває і поки що немає передумов для її закінчення. Понад мільйон людей, що знаходяться в радіусі 409 кілометрів навколо лінії розмежування, щоденно стають жертвами артилерійських обстрілів. Крим не може бути відокремлений від війни на Сході, оскільки передумови схожі, а ключ до вирішення - у Москві. Для Криму немає навіть відповідного переговорного формату, майже нічого не можливо зробити. Проте, ми прагнемо створити такий формат. Зрештою, є Спеціальний представник ООН для Північного Кіпру, і ведуться переговори щодо об'єднання острова. Я сподіваюся, що новий Федеральний уряд вдаватиметься до нових акцентів.
«Популістські висловлювання ніяк не допомагають».
WZ: Наскільки серйозно ви берете до уваги у цьому контексті заяви лідера ВДП Крістіана Лінднера або раніше засудженого президента футбольного клубу «Баварія» Улі Хьонесса, які хочуть залишити кримську проблему, щоб провести переговори з Росією з приводу інших питань?
Андрій Мельник: Це дуже болісно. Насамперед, це ілюзії, які не мають нічого спільного з сумною реальністю та нічим не допомагають. Ідея вирішення проблеми шляхом виключення її є досить наївною. Політики та знаменитості публічно говорять про те, що вони не розуміють. Я намагався поговорити з Крістіаном Лінднером про це, але обіцяна ним зустріч так і не відбулася. У розмові з Вольфгангом Кубікі я зрозумів, що у партії немає власного рецепту вирішення проблеми. Популістські висловлювання ніяк не допомагають.
WZ: Ви працюєте над тим, щоб Німеччина визнала "Голодомор", заплановане Сталіним вбивство мільйонів українців 1932-1933 років, як геноцид. Канада, країни США та ЄС, такі як Бельгія або Ватикан, вже зробили це. Що німці відповідають вам на це?
Андрій Мельник: Відповідь, яка, на мою думку, є дещо цинічною, полягає в тому, що вірменський геноцид несе в собі щось на зразок німецької спів-відповідальності або, принаймні, хоч якусь спів-свідомість. Тому це стало темою для обговорення у рамках Бундестагу. Це не стосується Голодомору. Врешті-решт, завдяки Партії зелених, у минулому році відбулися парламентські дебати щодо історичної відповідальності Німеччини перед Україною, хоча і жодних рішень не було прийнято. Ми хочемо продовжити цей дискурс і сподіваємося, що німецький парламент визнає Голодомор геноцидом. Те, що відбувається сьогодні між нами та Росією, також легше зрозуміти, якщо знаєш історію.
«Єдина гаряча війна в Європі в Мюнхені звучатиме як другорядна тема».
WZ: Наступного тижня розпочнеться Мюнхенська конференція з безпеки, в якій братиме участь Президент України Петро Порошенко. Вас турбує, що на тлі ситуації в Сирії Україна зникне "з поля зору"?
Андрій Мельник: Я боюся, що Сирія також не буде в центрі уваги та не стане головною темою для обговорення. Україна не є офіційною темою на конференції. У нас були жорсткі дискусії з головою конференції, послом Вольфгангом Ішингером, якого ми дуже цінуємо. Єдина гаряча війна в Європі буде в Мюнхені другорядною темою. Я розумію, що конфлікт складний і незручний, але чим довше він триватиме, тим нагальнішим ставатиме його вирішення. Тому ми дуже вдячні пану Ішингеру за запрошення президента Петра Порошенка виступити з промовою.
«Ми високо цінуємо німецьке посередництво, включаючи особисту участь канцлера».
WZ: Яку роль відіграє для Вас той факт, що формування уряду в Берліні триває так довго?
Андрій Мельник: Ключову роль, без перебільшення. Ми високо цінуємо німецьке посередництво, включаючи особисте залучення Канцлера, пані Меркель. Ми зобов'язані їй в тому, що конфлікт взагалі вдалося дещо втамувати, а міжнародні переговори розпочалися. На жаль, протягом року виборів відбулося лише одне засідання у форматі Нормандії; яке тривало 37 хвилин.
WZ: Чого Ви очікуєте від наступного уряду Німеччини?
Андрій Мельник: Німеччина вирішила грати більш активну роль у світі. Ми сподіваємось, що Федеративна Республіка застосує свою політичну вагу для балансу сил, аби остаточно вирішити конфлікт. Важливо, щоб санкції проти Росії не скасовувалися, тому що це заморозить конфлікт. З серйозними наслідками, також для Німеччини. Це буде означати, що лише одна Україна повинна самостійно шукати рішення, і, нам, з огляду на недостатній рівень військової обороноздатності, доведеться знову озброюватися.
WZ: Ви вважаєте, що можлива подальша ескалація?
Андрій Мельник: Якщо солідарність Заходу закінчиться, то не буде виключено повернення до реваншизму і навіть прагнення до відновлення ядерного статусу. Україна відмовилася від ядерної зброї у 1994 році в обмін на гарантії непорушності своїх кордонів. Але Росія цинічно порушила це зобов'язання. Ми - 45 мільйонів людей, серед яких дуже багато молодих, процвітаюче громадянське суспільство. Я не хочу спекулювати, що трапиться за десять-двадцять років, якщо конфлікт не буде вирішено. Війна на сході України коштує Росії три мільярди євро на рік. Російська економіка не була реформована, вона досі спирається на сировинний потенціал. Як довго Кремль зможе дозволяти собі таку війну, допоки не настане колапс?