4 липня 2019 року у впливовій регіональній газеті Саксонії «Freie Presse» (більше 600 тис. читачів) опубліковано розлоге інтерв’ю Посла України у ФРН Андрія Мельника, присвяченого здебільшого важливості продовження санкційної політики по відношенню до Росії. У публікації глава української дипмісії в Берліні нагадав, наскільки згубним є проект «Північний потік-2» та закликав німецькі підприємства ще активніше виходити на український ринок, адже усі передумови для цього є, а процес реформ в Україні цьому тільки сприяє.
«Посол України в Німеччині Андрій Мельник вимагає від європейців стратегічного терпіння у питанні санкцій проти Росії
Хемнітц. Незважаючи на мільярдні збитки для підприємств, Європейський Союз вирішив продовжити санкції проти Росії до кінця січня 2020 року. Санкції були запроваджені у 2014 році після незаконної анексії Росією півострова Крим та підтримки проросійських сепаратистів на Сході України. Кореспондент газети «Freie Presse» Крістоф Ульріх провів розмову з Послом України в Німеччині Андрієм Мельником про санкційну політику та економічний розвиток України.
Freie Presse: Багато саксонських підприємств, а також прем’єр-міністр Саксонії доволі критично ставляться до санкцій проти Росії. Чому Україна наполягає на санкційній політиці?
Андрій Мельник: Я помічаю, що санкції саме для малих підприємств, які є активними на російському ринку, є тягарем. Вони болючі, тим не менш, ще жодне підприємство через них не збанкрутіло. Санкції – це наш єдиний шлях протидії Росії. Це стосується принципів та майбутнього Європи. Незаконною анексією Криму та захопленням Донбасу Росія вперше з часів кінця Другої світової війни змінила кордони силою. Таку поведінку президенту Росії Путіну ми не можемо дозволити. ЄС та, насамперед, Німеччина повинні мати стратегічну витримку та не зламатися під тиском.
Freie Presse: Багато підприємств занепокоєні, що вони програють російський ринок Китаю або Південній Кореї.
Андрій Мельник: Звичайно, що така стурбованість є зрозумілою, але я вважаю, що німецькі підприємства з їхніми технологіями та ноу-хау неможливо замінити чимось іншим. Окрім того, санкції не є єдиною причиною, чому вести справи з Росією стало складніше. Проблема полягає насамперед в нестабільній економічній ситуації Росії, відсутності реформ та складнощах фінансування російських підприємств. Також значення Росії для Саксонії є перебільшеним – на неї припадає лише 1,3% експорту. Для України ж Росія завжди була найбільшим торговельним партнером із часткою експорту більш, ніж у 30 відсотків. На сьогоднішній день частка складає лише 8 відсотків.
Freie Presse: Як українська економіка змогла це компенсувати?
Андрій Мельник: Насамперед, завдяки тому, що в Україні активно триває процес реформ, також в економічній сфері. Якщо раніше ми переважно експортували сировину та сільськогосподарську продукцію, то сьогодні велику частку складають промислові товари, як, наприклад, деталі до автомобілів. За останні п`ять років ми стали невід’ємною частиною промислового ланцюга німецької автомобільної індустрії. Німецькі підприємства середнього рівня створили вже 35.000 робочих місць в українській постачальній галузі. Минулого року наше зростання сягало 3,3%. І це посеред війни, де ми вже втратили більш, ніж 20 відсотків економічного потенціалу.
Freie Presse: Тим не менш, складається враження, що реформи в Україні просуваються дуже повільно - чи Ви бачите це по-іншому?
Андрій Мельник: Я з цим не можу погодитись. За останні роки було проведено багато реформ, також завдяки підтримці Німеччини. Але це нелегкий шлях. Наша країна повинна повністю змінитись. Було б небезпечно, якби ми не скористалися нашими економічними можливостями після двох демократичних революцій. Німеччина є нашим найважливішим партнером. З іншої сторони, Путін хоче запобігти успішному економічному розвитку України, оскільки це поставить під загрозу його автократичну систему влади.
Freie Presse: Яку роль відіграють дискусії навколо газопроводу «Північний потік – 2»?
Андрій Мельник: Це єдине питання у відносинах з Німеччиною, з якого ми маємо різні бачення. Для України «Північний потік – 2» є дуже складною темою тому, що це не сприяє нам ані в економічному, ані в безпековому плані. Якщо транзитну угоду на постачання газу не буде продовжено з 2020 року, втрати для державного бюджету становитимуть понад 3 мільярди доларів, що складає 10 відсотків загального державного бюджету та 3 відсотки ВВП. Це б знищило успіхи росту останніх років.
Freie Presse: Уряд Німеччини хоче використати цей газопровід, щоб зробити наше постачання газу більш безпечним. Які є аргументи проти?
Андрій Мельник: Ми запитуємо себе, чи новий надзвичайно дорогий газогін є доцільним. Наша трубопровідна система, яка, до речі, була побудована німцями, є однією з найбільших і найбезпечніших у світі і може транспортувати до 200 мільярдів кубометрів газу в рік. На даний час система використовує менше половини своєї повної потужності, і все завдяки Росії. У 2018 році було прокачено 86,8 мільярдів кубометрів газу. Обидва газопроводи «Північний потік» разом прокачуватимуть 110 мільярдів. Оскільки споживання газу в Німеччині, як очікується, буде зростати, то зупинка транзиту Україною означатиме «постріл собі в ногу». Але важливішою за рахунки є небезпека нової, набагато більшої війни Москви та гірка втрата довіри по відношенню до народу України, а також Польщі. «Північний потік-2» не має нічого спільного з диверсифікацією.
Freie Presse: Україна має нового Президента і через кілька тижнів відбудуться вибори до Парламенту. Чи буде продовжено процес реформ?
Андрій Мельник: Наші цілі – дуже чіткі. Ми хочемо вступи в ЄЄ та НАТО. Ці цілі ми навіть закріпили в нашій Конституції. Отже, основний напрямок не зміниться. Жоден новий уряд не може дозволити собі поставити під сумнів процес реформ. Курс є незворотним. Я в цьому переконаний. Ми сподіваємося на дієву підтримку з боку Німеччини, а також особливо Саксонії.»