Коментар Посла України у ФРН А. Мельника популярній берлінській газеті «Der Tagesspiegel» у ході відвідування українських військових у Шпиталі Бундесверу
«Військова операція проти мультирезистентних мікроорганізмів»
Підготував Крістоф Клюге
Поранені українські солдати проходять лікування у військовому шпиталі Берліна – у рамках «гуманітарної допомоги». Цивільні громадяни також мають з цього користь.
У повсякденному житті мало хто в Берліні замислюється над тим, що на відстані близько двох тисяч кілометрів від них відбувається збройний конфлікт. У військовому шпиталі, що знаходиться у районі Берлін-Мітте, присутність війни, що на Сході України, досить відчутна. Саме тут з 2014 року проходять лікувальний курс поранені солдати Збройних Сил України. Пан Олег є одним із них. Він був важко поранений у боротьбі проти сепаратистів, яких підтримує Росія. Декілька куль влучило у колінні суглоби Олега. Усю ніч двоє товаришів несли його через поля, луки, ліси, поки нарешті не дістались польового госпіталю. Це сталося у 2014 році і з того часу Олег досі страждає від важкої інфекції, яка не покидає його організм.
Цього тижня до солдата завітав Посол України у ФРН. Андрій Мельник прийшов у палату Олега у спеціальному медичному одязі, яке закриває волосся і обличчя. Наступного тижня Олега знову переведуть до Київського шпиталю, де він продовжить свій курс лікування.
Насправді в житті в Олега інше ім’я, однак через військову таємницю його не можна оприлюднювати. Наразі у військовому госпіталі Берліна проходять лікування четверо українських солдатів. У травні їх доставили спеціальним літаком Бундесверу з Києва. І ці солдати не є першими, які прибули на лікування.
За даними санітарно-медичної служби Збройних Сил Німеччини, загалом 125 українських військових проходять лікувальний курс у Німеччині, починаючи з 2014 року. Близько чверті з них лікуються саме у Військовому госпіталі Берліна. Офіційно програма називається «Гуманітарна допомога», а не військова підтримка України в боротьбі проти сепаратистів, підтримуваних Росією. Найманці з зони конфлікту поки не лікувались тут. Схожі, однак дещо менші програми «гуманітарної допомоги» вже мали місце у 2010 році з інших кризових регіонів: Туніс, Йорданія, Північний Ірак. Яким саме регіонам буде надана допомога, це вирішує Міністерство закордонних справ ФРН.
«Більшість наших пацієнтів вже декілька місяців лікувались в українських шпиталях перед тим, як їх перевели до нас», - повідомляє полковник медичної служби Крістіан Віллі. Четверо чоловіків мають інфіковані поранення на ногах. «Лікарям в Україні вдалось врятувати їхні кінцівки», - розповідає К. Віллі. Проте інфекція поширилася далі і в тканинній частині або у кістках активувались мультирезистентні збудники, які неможливо було успішно вилікувати за допомогою звичайних антибіотиків та хірургічного втручання. Пацієнти страждали від болю і не могли більше нормально пересуватись.
Шпиталь Бундесверу спеціалізується на подоланні таких сильнорезистентних збудників інфікованих ран. Важливу роль відіграє дотримання гігієни, - коментує хірург К. Віллі. Пацієнтів з особливо небезпечними збудниками госпіталізують в окремі кімнати. Заходити до них дозволяється виключно в спеціальному одязі, який після відвідування відразу знищується. «Правил потрібно дотримуватись, бо в іншому випадку можуть заразитись інші пацієнти.» У щоденній роботі над важкими випадками персонал вдосконалює свої навички. Лікарі та медсестри підвищують свою лікарську кваліфікацію, стикаючись з подібними викликами. «Від таких вдосконалень вигоду отримують також наші цивільні пацієнти», наголошує К. Віллі. Такі пацієнти складають 80 відсотків.
Щоб досягти кращих результатів у боротьбі з мультірезистентними збудниками, в Шпиталі Бундесверу проводять дослідження. Багатообіцяюча методика базується на використанні бактеріофагів, - пояснює професор К. Віллі. Йдеться про спеціальні віруси, які заражають і вбивають бактерії – людині вони не шкодять. Ефективність цих фагів була винайдена ще у 1917 році. З поширенням антибіотиків терапевтичні переваги фагів у багатьох країнах відходять у небуття. Але сьогодні вони знову користуються попитом як зброя проти мультирезистентних збудників. «Фаги можна знайти, наприклад, в стічних водах, та ізолювати їх», - пояснює процес проф. К.Віллі. Потім їх досліджують, очищують та зберігають. Аптека лікарні з декількох фагів може підготувати індивідуальний препарат для окремого пацієнта. Такий „коктейль“ з фагів було застосовано у лікуванні одного українського військового ще у 2016 році. Такий метод лікування ще не затверджений, але тим не менш, лікування з юридичної точки зору можливе, - коментує К. Віллі, – якщо у такий спосіб можна запобігти ампутації. В рамках керованого проф. К.Віллі дослідницького проекту «PhagoFlow» Шпиталь Бундесверу співпрацює з Лейбніц-Інститутом та Фрауенгофер-Інститутом з Брауншвайгу. Також в лікарні «Шаріте» проводять дослідження з цієї проблематики. З жовтня 2020 року розпочнеться застосування на практиці. До того моменту методика має бути настільки випробуваною, щоб її можна було регулярно застосовувати на пацієнтах. У майбутньому планується, що таке лікування буде покриватись за рахунок медичного страхування. Це вирішує Спільний Федеральний комітет, який просуває проект «PhagoFlow». У такому випадку фагову терапію можна було б застосовувати, наприклад, під час лікування постраждалих внаслідок ДТП із зараженими ранами, - продовжує К. Віллі.
Під час лікування українських пацієнтів військовий шпиталь співпрацював з лікарнею «Шаріте», але й також з військовою лікарнею Брюсселя та Еліава-Інститутом Тбілісі. За словами К. Віллі, в Грузії в цій царині фахівці мають багаторічний досвід. Насправді лікування українця досягло успіхів. Але врешті-решт воно тривало дуже довго, і пацієнт просто виснажився. Він втратив свою витривалість і свідомо обрав ампутацію. Звичайно, що це є його рішенням, пояснює К. Віллі: «Як лікарі ми можемо лише радити. Ми не проводимо експерименти над людьми.»
За українськими військовими піклуються не тільки німецькі військові лікарі. Волонтери залюбки допомагають – щоденно. Наприклад, як перекладачі у розмовах з лікарями. Волонтери приносять пацієнтам типову українську їжу, а також маленькі гостинці, щоб хлопцям полегшити довге перебування на чужині. Як правило, волонтери є членами української громади німецької столиці. «В Берліні проживають близько 12 000 українських громадян», - коментує Посол Андрій Мельник. Окрім того, тут проживає декілька тисяч українців за походженням з німецькими паспортами. Громада тримається купи.
Коли стан здоров’я хлопців дозволяє, Посольство організовує для українських пацієнтів оглядові екскурсії по Берліну. У такий спосіб вони можуть хоча б трохи познайомитись з визначними пам’ятками архітектури міста, як то Бранденбурзькі ворота, наприклад. Кнут Ройтер, командир та медичний директор Військового шпиталю згадує про момент прибуття чотирьох українських пацієнтів у травні цього року: «Коли вони сюди прибули, на кожній тумбочці біля ліжка стояла троянда». То волонтери підготували як вітальний жест для солдатів, з якими на той момент вони навіть не були знайомі. «Такого я за свою практику ще не зустрічав», розповідає К. Ройтер помітно зворушено.