Берлін, 20.03.2014

Шановний Пане Голово Фракції,

Шановні члени Фракції,

В цей драматичний для моєї держави час, коли внаслідок російської агресії Україні загрожує втрата територіальної цілісності та суверенітету, я вирішив звернутися до Вас. Підтримка Вашої партії, що достойна розвитку і завжди виступала за мир та демократію, сьогодні важлива для України, як ніколи.

Ваша однозначна позиція щодо недоторканості територіальної цілісності України була сприйнята з великою вдячністю в моїй державі.

Так само позитивно в Україні було оцінено Вашу зацікавленість у поглибленні українсько-німецьких відносин.

Водночас, Ваша оцінка внутрішньополітичних процесів  спричинила деякі непорозуміння в українському суспільстві. Особливо, це стосується промови Голови фракції Пана Грегора Гізі на слуханнях щодо України, проведених 13 березня в Бундестазі, яка була прийнята критично і оцінена як упереджена та поверхнева. В цьому контексті, я дозволю собі наголосити на деяких аспектах, які не поділяє переважна більшість суспільства.

Зокрема, не викликає схвалення твердження про те, що українське суспільство глибоко розколоте у питаннях вибору зовнішньополітичного курсу країни. Варто зазначити, що саме європейська ідея об’єднала суспільство, що засвідчили результати останніх парламентських виборів. Так, у ході передвиборчої боротьби, за європейську інтеграцію України агітували всі політичні сили у Верховній Раді, окрім комуністів. Усі закони та рішення у Верховній Раді, необхідні для євроінтеграції України, приймалися як голосами партії влади – Партії Регіонів, так і опозиції. Важливо також наголосити на тому, що проєвропейські закони позитивно сприймалися переважною більшістю суспільства і в жодному разі не знаходили негативної реакції в країні, не говорячи вже про те, щоб викликати масові протести.

Хочу підкреслити, що все більше і більше людей на Сході України, передусім – представники молодого покоління, полідяють європейські цінності.

Я не можу погодитися з тим, що в Україні не знайдеться такої політичної фігури, яка могла б представляти інтереси Сходу та Заходу, оскільки не поділяю думки про те, що Україна складається з двох суспільств. 

Я змушений також порушити тему так званого «фашизму» в Україні. Як відомо, серед членів Майдану було чимало представників різних національностей, які спільно боролися проти корупції, бюрократії та авторитаризму. Люди захищали свої демократичні права і прагнули до введення європейських стандартів. Ворожі для людини і суспільства ідеї ніколи не були метою Майдану.  

Прикметно, що лише російські ЗМІ з першого дня Майдану позиціонували його учасників як фашистів, екстремістів і терористів. Залишається, на жаль, констатувати те, що така агресивна російська пропаганда сприяла поширенню низки міфів та кліше про українців.

З цих причин, слова Росії про те, що «в Україні при владі фашисти» є некоректними. Такі заяви принижують українців, що самовіддано боролися за свої права і багато з яких пожертвували своїм життям заради вільного та демократичного майбутнього України. 

В якості додаткового аргумента я б хотів також навести коментар газети «Юдіше Альгемайне» від 20 березня 2014 року: „На прес-конференції 4 березня Путін описав демонстрантів як «реакційні, націоналістичні та антисемітські сили». Хоча представники правих сил, включаючи тих, що в минулому займали відверті антисемітські позиції, відіграли важливу роль в опозиційному русі, більшість представників єврейської громади гостро заперечили висловлювання Путіна і засудили вторгнення російських військ у Крим".

Я свідомий того, що внутрішньополітичні процеси в Україні є достатньо складними для того, щоб давати їм багатосторонню та об’єктивну оцінку, адже наше суспільство постійно знаходиться в процесі змін. Може бути, що та чи інша трансформація не завжди відбувалася у бажаному напрямі. Ми повинні аналізувати, а лише пізніше – оцінювати ці процеси.

Я однозначно проти того, щоб позиція однієї сторони нав’язувалась іншій. Потрібно поважати право людей давати власну оцінку процесам, що відбуваються . Разом з тим, я вважаю важливим, щоб такі оцінки опиралися на результати комплексних дискусій.

В цьому контексті я б хотів закликати Вас до проведення таких дискусій в Німеччині. Хочу Вас запевнити в тому, що Посольство України охоче підтримає такі ініціативи.

З надією на подальшу співпрацю

З найкращими побажаннями,

Павло Клімкін