• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
«Чи є марлеві бинти зброєю для нападу?» - Інтерв’ю Посла України у ФРН Андрія Мельника впливовій німецькій газеті WELT AM SONNTAG
Опубліковано 07 червня 2021 року о 13:48

Інтерв’ю 

Посла України у ФРН Андрія Мельника 

впливовій німецькій газеті WELT AM SONNTAG

(бл. 1 млн. читачів)

6 червня 2021 року

 

«Чи є марлеві бинти зброєю для нападу?»



Німецькі дебати про військову допомогу Україні перебувають поза межами всякого здорового глузду. Ексклюзивний погляд на списки Києва з проханням про допомогу засвідчує, що занепокоєння з приводу надання зброї до регіону конфлікту було явно перебільшеним. Тепер інші західні країни допомагають у модернізації українських Збройних Сил. 



Було 12 червня 2014 р. Війна на Сході України все більше розгорялася, саме тоді офіційний Київ вперше звернувся із проханням за допомогою до Федерального міністерства оборони Німеччини.


«Через особливо критичну ситуацію на Сході України та бойове розгортання українських добровольчих сил, національної гвардії та підрозділів збройних сил, Україна терміново потребує засобів для особистого захисту військовослужбовців», - звертається до німецької сторони посольство України.


«Саме тому українська сторона просить про допомогу у наданні бронежилетів з класом захисту IV та кевларових шоломів», - йшлося у листі.


Майже через два тижні українське посольство пише наступного листа із проханням “вивчити можливість надання Україні у якості гуманітарної допомоги контейнерних модулів Бундесверу (нових або таких, що були у користуванні) для розміщення українських солдатів у польових умовах».


Враховуючи поточні дебати щодо поставок зброї, ініційованих співголовою партії Зелених Робертом Габеком, варто все ж проаналізувати, із чого все починалось: а саме із прохань українців надати їм допомогу задля зміцнення власних зусиль по самозахисту, які були спрямовані насамперед на збереження життя своїх військовослужбовців, а не із запитів про зброю для нападу.


Так, у наступному листі від 8 липня 2014 р. українська сторона просить розглянути питання щодо надання 11 видів медичних засобів задля екстреної клінічної допомоги пораненим на полі бою: до списку увійшли такі засоби першої медичної необхідності як набори для штучної вентиляції легенів, індивідуальні медичні аптечки, кровозупинні засоби Celox та медичні шини для фіксації шийних хребців.



Запити України ставали все нагальнішими по мірі того, як загострювалася ситуація на Сході України. Адже у червні 2014 року було вбито 141 українського військовослужбовця, у липні – 329, а у серпні - 753.


«На той час панував хаос, наші військові були абсолютно не готові до справжньої широкомасштабної війни з Росією, близько 40 відсотків поранених гинули на лінії фронту ще до того, як їм була надана адекватна медична допомога”, - згадує Посол України Андрій Мельник у розмові з Welt am Sonntag.


«Оскільки у країні був абсолютно відсутній придатний медичний транспорт, водії та військові лікарі часто гинули під кулями під час евакуації поранених під обстрілами з боку регулярних російських військ і контрольованих Москвою так званих сепаратистських бойовиків”, - додає Посол України А.Мельник.


Відтак, у листі від 21 серпня 2014 р. Посольство знову звертається з проханням про можливість постачання в Україну надлишкової  військової техніки Бундесверу, зокрема медичного транспорту та засобів для евакуації поранених (броньованих чи неброньованих), вертольотів типу BО-105 (легкий вертоліт, який використовується для рятувальних операцій).


Аналізуючи всі ці запити, які є в ексклюзивному розпорядженні видання WELT AM SONNTAG та які з самого початку були орієнтовані виключно на військово-медичну допомогу, виникає логічне питання: чому ж надання такої підтримки викликало у Німеччині такі бурхливі суперечки?


Посол А.Мельник теж є спантеличеним у зв’язку з нинішніми дебатами у ФРН. «Німці, - за його словами, - стверджують, що нібито то не існує суто оборонної зброї», як цього вимагав Роберт Габек.


«Але ж і військово-медичний транспорт має бути оснащений на даху зброєю, яка може допомогти захистити себе у випадку нападу»,  - наголошує посол. «Проте очевидно, що за допомогою  таких транспортних засобів навряд чи можна атакувати лінію зіткнення чи відвоювати тимчасово окуповані території», - додає він.


З 2015 року листи України зі списками про допомогу стають більш розширеними, крім засобів зв’язку, українська сторона звертається за розвідувальним обладнанням, приладами нічного бачення, легкою броньованою технікою, безпілотниками та літальними апаратами.


Після того, як фінансова ситуація в Україні стабілізувалася, все частіше вже йшлося не про отримання допомоги, а про зацікавленість Києва у закупівлі німецьких військових технологій.


Вибрати зі списків ті види військової допомоги, які не є летальними, було б досить легко. Натомість – повна тиша!


Федеральний уряд при цьому навіть не утруждає себе, щоб змістовно обґрунтовувати власну позицію щодо молодої демократії, на яку було здійснено напад, і яка майже щоденно втрачає своїх захисників, які гинуть під кулями російських снайперів.


«Навіть коли йдеться про зустрічі на високому політичному рівні, ця тема просто замовчується», - повідомляє посол А.Мельник.


“За шість з половиною років це питання майже ніколи не обговорювалося по-справжньому, не кажучи вже про будь-які змістовні дискусії», - додає він.


При цьому публічні апелювання німецьких політиків про те, що Німеччина не постачатиме зброю у кризові регіони, не надто заслуговують на довіру з огляду на численні винятки, зроблені Німеччиною у згаданому питанні за останні роки.


У той же час посол України безумовно визнає надану Берліном допомогу в інших сферах, наприклад, у розбудові громадянського суспільства. Або ж у тому, що Бундесвер доставив на лікування до Німеччини 152 важкопоранених українських військовослужбовців.


Не беручи до уваги кількох винятків, Берлін лише за останні два роки накінець почав поставляти обладнання для військових шпиталів у значних масштабах.


Так, очікується, що цьогоріч Міністерство оборони Німеччини надасть Україні польовий шпиталь, вартість якого складає близько 5,3 млн. євро, за що українці є надзвичайно вдячними.


Водночас, репутація Німеччини в Україні дуже серйозно постраждала через підтримку “Північного потоку 2” і того факту, що Берлін і надалі відмовляється продавати Україні озброєння, що ускладнює модернізацію українських Збройних Сил.


Насправді ж із військової точки зору Україна перейшла на новий рівень. Коли Кремль розпочав війну у 2014 році, йшлося лише про виживання і про те, щоб не дозволити росіянам розтоптати країну.


Наразі ж йдеться про посилену розбудову та модернізацію українського війська, а також адаптацію до стандартів НАТО. У цьому беруть участь багато інших західних країн: США, Велика Британія, Канада, Франція чи, наприклад, Туреччина.


Лише Німеччина залишається осторонь, оскільки вона сама ж з самого початку наклала на себе обмеження, які важко комусь пояснити.


Підготував Клеменс Вергін


Джерело: Welt am Sonntag 





Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux