Інтерв’ю Посла України у ФРН Андрія Мельника

головному німецькому журналу у сфері безпекової політики «.loyal» 

Асоціації резервістів Збройних Сил Німеччини 

1 червня 2021 року

Військовий журнал «.loyal»

(0,2 млн. читачів)

«Путін хоче знищити Україну»

Андрій Мельник народився у 1975 році у Львові. Він вивчав правознавство у Києві, Лунді (Швеція) та Гарвардському університеті в США. На дипломатичній службі України він вже працював у Відні та Гамбурзі. У Міністерстві закордонних справ України очолював департамент європейських країн. Як Заступник Міністра Кабінету Міністрів України опікувався питаннями інтеграції України до ЄС. Починаючи з грудня 2014 року, працює Надзвичайним і Повноважним Послом України у ФРН та є одним з небагатьох дипломатів, хто найдовше працює у Берліні

Ситуація на українському кордоні після нещодавнього скупчення російських військ поки заспокоїлася. Але Посол України у Німеччині Андрій Мельник не вважає, що загроза війни зникла. В інтерв’ю редакції журналу .loyal дипломат підбирає незвично прямі слова, що описують дії Володимира Путіна, а також поведінку Німеччини у конфлікті

Редакція: Як виглядає ситуація на українсько-російському кордоні після того, як президент Росії Путін відвів частину своїх військ?

Посол А.Мельник: Ситуація, як і раніше, залишається дуже напруженою. Лише незначна частина російських військ була насправді відведена. Важка техніка залишилася там же, куди її стягували протягом останніх тижнів. Це дає нам привід для занепокоєння. Загроза війни аж ніяк не зникла.

Редакція: Чи є у Вас пояснення тому, що ж взагалі означало це брязкання зброєю з боку Росії?

Посол А.Мельник: Це були не лише погрози з російського боку. Ми виходимо з того, що існувала реальна небезпека нового масштабного нападу на Україну, зрештою вона залишається і донині. Путін хотів не лише протестувати нову Адміністрацію США та Федеральний уряд Німеччини. Путін сконцентрував на нашому кордон від 100 до 120 тисяч солдатів, оснащених найновітнішою зброєю. Наша армія налічує лише 246 тисяч військових. На жаль, масований збройний напад Росії на Україну можливий у будь-який момент.

Редакція: Чи бажає президент Путін захопити Україну?

Посол А.Мельник: Його план, як і раніше, полягає у знищенні України як незалежної держави. Це і є його божевільна ціль. Прозахідний та демократичний розвиток моєї батьківщини для Путіна – це наче більмо на оці, тому що це загрожує його тоталітарному та корупційному режиму.

Редакція: Як виглядає ситуація на кордоні з Білоруссю?

Посол А.Мельник: З боку України немає жодних проблем з Білоруссю, ми не розглядаєм наших сусідів як супротивників. Наш спільний кордон у понад 1000 км є відкритим флангом. Звичайно, ми з великою стурбованістю спостерігаємо за посиленою підтримкою з боку Путіна білоруському президенту Лукашенку, а також за їхньою все тіснішою співпрацею. Втім, найбільшою є небезпека розв’язання нової агресії Кремля саме з півдня, з території окупованою Криму.

Редакція: Чи в змозі Україна захистити себе у військовому плані?

Посол А.Мельник: Наша армія у багатьох аспектах суттєво поступається російській – як кількісно, так і якісно. Але Путін дуже недооцінив оборонні спроможності українців та поламав собі на цьому зуби.

Редакція: Україна прагне членства в НАТО. Це є для Вашої країни державною метою, бо членство в НАТО навіть закріплено в Конституції України. Наскільки реалістичною виглядає така мета?

Посол А.Мельник: Ми можемо досягти безпеки для нашого населення лише тоді, коли станемо членом оборонного військового альянсу - такого як НАТО. На жаль, наші німецькі партнери не розділяють це бачення, бо вони побоюються, що в такий спосіб начебто зможуть спровокувати Путіна. Проте ця дилема є притягнутою за вуха. Саме входження України, яка як з політичної, так і культурної точки зору є невід’ємною складовою західної спільноти цінностей, до НАТО та Європейського Союзу відповідає інтересам ФРН.

Редакція: Чому Ви так вважаєте?

Посол А.Мельник: Бо тільки так можна покласти край штучно створеному Путіним конфлікту з Україною та все ж уникнути нової великомасштабної війни в Європі. Лише взяття України, яка звісно вноситиме свій вагомий внесок у спільну безпеку, під захист НАТО може відлякати Росію від нових воєнних вторгнень. Найкращими прикладами стабілізуючої та миротворчої ролі НАТО є вступ балтійських країн та Польщі. Москва тільки тоді наважиться здійснити новий збройний напад, коли буде впевнена, що зможе контролювати ініційований конфлікт. Допоки Україна не є членом Альянсу, допоки існує цей небезпечний вакуум сили, ми і надалі будемо залишатися жертвою російського експансіонізму - із небезпечними наслідками для усього континенту. Навряд чи такий сценарій відповідатиме інтересам і Німеччини, і США.

Редакція: Чи отримуєте Ви достатню підтримку з боку Федерального уряду щодо бажання України вступити в НАТО?

Посол А.Мельник: Ми б хотіли відчувати набагато більше мужності і підтримки з боку Берліна. Під час Бухарестського саміту НАТО у 2008 році Німеччина та особисто пані Федеральний канцлер Ангела Меркель взяла на себе зобов’язання докласти усіх зусиль, аби Україна та Грузія стали членами НАТО. З того часу пройшло довгих 13 років, з них вже 7 років в Україні йде кривава російська війна, яка – і це навіть важко собі уявити – триває значно довше ніж Друга світова війна. Мудрі політичні рішення держав-членів НАТО 2008 року так ні до чого конкретного і не привели. Ми б хотіли, щоб обіцяні на той час переговори щодо вступу [в НАТО – мається на увазі ПДЧ] розпочалися ще у 2021 році.

Редакція: У чому, на Ваш погляд, причина, що НАТО займає таку стриману позицію, хоча вже було оголошено про перспективу вступу України? Чи причина полягає в тому, що НАТО не хоче бути втягнутим у збройний конфлікт?

Посол А.Мельник: Ніхто так не скаже, але це так і є насправді. У Берліні ігнорують той факт, що Україна була і залишається глибоко європейською країною західного світу. Відстань між Берліном та Києвом складає бл. 1300 кілометрів, до мого рідного міста Львова, німецькою Лемберга, навіть менше ніж 900 кілометрів. Відстань же між Берліном та Парижем складає 1000 кілометрів. Це означає, що суто географічно ми знаходимося набагато ближче, ніж комусь це може здатися. Саме тому європейці не можуть собі дозволити не помічати гібридної російської війни в Україні, яка забрала життя бл. 14 тисяч людей. Якщо б Україна ближчим часом вступила б до НАТО, то це однозначно б стало важливим внеском у безпеку всієї Європи. Це було б також чітким сигналом Москві, тоді б Путін нарешті зрозумів, що йому не все дозволено, і тоді б нарешті зазнала краху і його злочинна стратегія – відділити Україну від решти Європи та розтоптати її чобітьми російських солдат.

Редакція: Україна будує спільно з британцями дві нові бази – у Чорному та Азовському морях. Йдеться про інвестиції у два мільярди фунтів стерлінгів. З Лондоном мати справи краще, ніж з країнами ЄС?

Посол А.Мельник: Це правда. Ми купуємо у британців корвети та інші військові катери задля розбудови нашого флоту. Ми мусимо дуже суттєво інвестувати у нашу оборону. Дуже шкода, що Німеччина стоїть осторонь та інсценує себе в якості такого собі «морального апостола». Ми б хотіли придбати сучасні німецькі військові системи, що належать до найкращих у світі. Але через політичний опортунізм це є неможливим, і це дуже прикро. Існуюче берлінське табу на постачання зброї має бути поламане. Так само як і Ізраїль, Україна має повне право на самозахист. Йдеться ж про оборонну зброю. Німці постачають нам цінне обладнання у медичній сфері, а наші поранені військові проходять лікування у шпиталях Бундесверу. За все це ми дуже вдячні [Німеччині]. Але підтримка нас – саме зараз - шляхом модернізації нашої оборони за допомогою нових військових систем повністю відповідала б німецьким інтересам. Інакше Німеччина сама ж себе ізолює і позбавиться можливості впливати на будь-які процеси. У британців стосовно цього інша думка, в принципі, як і в американців, турків та інших наших партнерів.

Редакція: Якщо ваше бажання вступити до НАТО не буде підтримано, чи залишаєте ви для себе тоді відкритою опцію знову оснаститися ядерною зброєю? У 1994 році Україна відмовилася від атомного озброєння і отримала натомість гарантії безпеки від великих держав-власників ядерних арсеналів, зокрема також і від Росії. Як показав досвід російської агресії 2014 року, що триває і до нині, ці [безпекові] гарантії нічого не варті. Чи означає це, що Україна знову буде нарощувати ядерний арсенал?

Посол А.Мельник: Більшість українців переконані, що наша відмова від ядерних арсеналів свого часу була фатальною помилкою. Сьогодні ми залишилися з порожніми руками. Тому що Росія як найпотужніша ядерна країна світу захопила військовою силою сім відсотків території України. Решта підписантів Меморандуму не перешкодили цьому воєнному вторгненню. Це означає надзвичайну втрату довіри, у тому числі і для режиму нерозповсюдження ядерної зброї. До речі, тоді не лише ядерні держави, але також і Німеччина чинила потужний політичний тиск на Україну одразу ж після відновлення нашої незалежності, щоб ми позбулися свого ядерного арсеналу. Тому також і Федеративна Республіка Німеччина несе особливу історичну відповідальність за збереження суверенітету України, і вона мусить нам допомогти якомога скоріше стати членом НАТО. Що ж стосується відновлення статусу ядерної держави, то тут я хотів би поки заспокоїти наших німецьких друзів – на даному етапі ця тема для нас не стоїть на порядку денному.

Редакція: Пане Посол, я Вам вдячний за розмову! 

 

Інтерв’ю провів Андре Узуліс

Джерело: Друковане видання ".loyal" №6 2021