Посольство України у ФРН публікує текст в авторській редакції Українсько-німецької історичної комісії за згодою співголів комісії. Посольство висловлює підтримку спільному заклику українських і німецьких науковців. Ми дякуємо історикам за готовність змінювати плин історії.

80 років після закінчення Другої світової війни: Німеччина повинна визнати свою історичну відповідальність перед Україною

8 травня 2025 року відзначатиметься 80-та річниця закінчення Другої світової війни в Європі. Проте, поки ми згадуємо цю історичну дату, вже більше трьох років триває нова війна на європейській землі — жорстока агресія Росії проти України. Президент Путін маніпулює пам’яттю про «Велику Вітчизняну війну», щоб виправдати свою агресію проти України та забезпечити підтримку російського населення. Інструменталізація перемоги у Другій світовій війні таким чином стала підґрунтям для початку цієї нової війни. Україна, країни Балтії та Польща вже давно попереджають про агресивне використання Росією історії перемоги над нацизмом у травні 1945 року. Однак у німецькій культурі пам’яті досвід цих націй тривалий час ігнорувався. Поширена, але хибна рівність між мільйонами радянських жертв війни та російськими призвела до однобічного сприйняття історичної провини, зосередженої насамперед на Росії.

У цьому контексті Німецько-українська історична комісія закликає Бундестаг чітко визнати історичну відповідальність Німеччини перед Україною.

Факти про німецьку окупацію України

• Уся територія України перебувала під жорстокою німецькою окупацією, що супроводжувалася експлуатацією, терором і систематичним насильством.
• В Україні було вбито 1,5 мільйона євреїв, десятки тисяч ромів, а також хворих і людей з інвалідністю.
• 2,2 млн українців було вивезено на примусові роботи до Німеччини.
• Понад 600 українських населених пунктів були повністю знищені під час німецької окупації, багато з яких разом із їхніми жителями.
• Приблизно 8 мільйонів українців були мобілізовані до лав радянської армії і складали чверть її загальної чисельності.
• Втрати цивільного населення та військових з України під час Другої світової війни дорівнюють близько 10 мільйонам осіб. Люди в Україні у 20 столітті зазнали державного терору та насильства з боку двох великих злочинних режимів європейської історії того часу — нацистської Німеччини та сталінської Росії. Цей досвід подвійної диктатури до сьогодні впливає на історичне сприйняття багатьох українців.

Несправедливість, що дотепер не подолана

Масштаби катастрофічних руйнувань і людських втрат в Україні під час Другої світової війни були зумисно занижені в радянському контексті. Водночас у Німеччині багато злочинців так і не були притягнуті до відповідальності за свої злочини під час окупації України. Ця відсутність судового переслідування злочинців у Федеративній Республіці Німеччина є продовженням несправедливості стосовно жертв.

Наш заклик

Ми закликаємо Бундестаг вжити необхідних заходів для того, щоб забезпечити належне вшанування жертв масових злочинів, вчинених нацистською Німеччиною в Україні, у рамках німецької культури пам’яті. Німеччина має визнати свою історичну відповідальність перед Україною.

Історична відповідальність Німеччини перед Україною зобов'язує її посилити підтримку України, щоб вона могла відбити агресію Росії, покласти край окупації українських територій і зберегти своє право на самовизначення як нації. Історичний урок Другої світової війни полягає в тому, що не можна йти на будь які компроміси з агресором, кордони не можна змінювати силою, а демократію, верховенство права та рівність між державами і націями необхідно захищати від ворогів цих здобутків. Сучасний європейський порядок базується на згаданих принципах. Було б черговою історичною помилкою, якби Німеччина не зробила всього можливого для їх захисту.

Проф. д-р. Поліна Барвінська, Проф. д-р. Гелінада Грінченко (Голова), Проф. д-р. Ярослав Грицак, Проф. д-р. Владислав Гриневич, Проф. д-р. Олександр Лисенко, Проф. д-р. Юрій Шаповал, Д-р. Ігор Щупак, Проф. д-р. Ґвідо Гаусманн (Голова), Проф. д-р. Таня Пентер, Проф. д-р. Мілош Жезнік, Проф. д-р. Мартін Шульце Вессель, Приват-доцент д-р. Кай Штруве, Проф. д-р. Рікарда Вульпіус, Д-р. Анна Вероніка Вендланд