Переклад статті шеф-кореспондента німецької газети «Die Welt» Клеменса Вергіна

«Злочини нацистів в Україні:

Захист Штайнмаєром «Північного потоку - 2» є перекручуванням історії»

 

Провідна німецька газета «Die Welt» (0,8 млн. читачів)

від 9 лютого 2021 року

Федеральний президент [Франк-Вальтер Штайнмаєр] захищає проект «Північний потік - 2», виправдовуючи його особливими зобов’язаннями Німеччини по відношенню до Росії, пов’язаними з [її виною] за злочини нацистського режиму. І робить він це так, як нібито інші держави, які постали на території колишнього Радянського Союзу, не постраждали у такій же мірі або навіть ще набагато більше.

Коли у політиків закінчуються аргументи, то вони залюбки вдаються до невдалих історичних порівнянь. Проте не щодня трапляється ситуація, коли б найвища офіційна особа Німеччини, виступаючи нібито з університетської кафедри, займалася б таким відвертим перекручуванням історії, як це зробив Президент Франк-Вальтер Штайнмаєр в інтерв’ю газеті «Rheinische Post». У ньому Штайнмаєр зухвало захищає надзвичайно суперечливий проект газопроводу «Північний потік - 2», називаючи його «майже останнім мостиком між Росією та Європою». Вже навіть така постановка питання є більш аніж суперечливою.

Однак на цьому Штайнмаєр не зупиняється, більше того - він закликає до поблажливості у відносинах з Росією, особливо з боку німецької сторони, з огляду на 20 мільйонів убитих на території Радянського Союзу внаслідок звірств нацистів. «Так, ми зараз є свідками непростих відносин», - зазначає Штайнмаєр, - «але ми маємо минуле до цього та матимемо майбутнє після цього».

Водночас, якщо таки й говорити про історію, то її НЕ можна розглядати як свого роду каменоломню, з якої навмання виколупують  окремі елементи, а потім їх складають докупи у перекручену історичну пам’ять. Так, Радянський Союз був російським проектом, що мав на меті продовження російського імперіалізму іншими засобами. Так само відповідає дійсності і той факт, що Росія у багатьох відношеннях стала правонаступницею Радянського Союзу.

Проте це жодним чином не може означати, як про це натякає Штайнмаєр, що німецькі злочини на території Радянського Союзу є обґрунтуванням для більшого морального зобов’язання по відношенню до Москви аніж до інших держав Східної Європи. Врешті-решт, багато країн, які сьогодні отримали незалежність, свого часу входили до складу СРСР: насамперед балтійські держави та Україна, на територіях яких нацисти скоїли особливо тяжкі злочини.

Саме Україна – цілком справедливо – виступила проти апологетичного тлумачення Штайнмаєром історії на користь Росії. Зрештою саме Україна надзвичайно жорстоко постраждала від обидвох диктатур – нацистської та радянської.

«Землі, залиті кров’ю» (Bloodlands) – саме так історик Тімоті Снайдер називає території між Центральною Польщею та Західною Росією, на якій сталінізм, німецько-російська окупація Польщі та Друга світова війна нанесли спустошення неймовірного розмаху. На початку 1930-х років Україна стала спершу жертвою Голодомору - геноциду голодом, який був організований за наказом радянського керівництва і спрямований саме проти українського населення, згодом же Україна перетворилася на плацдарм найжахливіших нацистських злочинів.

Саме тому Україна заслуговує на подвійну солідарність, яка випливає із цієї історії Німеччини, рівно ж як на німецьку допомогу, щоб не стати повторно жертвою нової російської експансії та жаги [Кремля] до панування, що вже матеріалізувалася на прикладах окупації Криму і Сходу України. Разом з тим, проект газопроводу «Північний потік -2» якраз і виступає повною протилежністю для такого бачення, адже він пролягатиме до Європи в обхід України та надасть Росії нові засоби шантажу по відношенню до офіційного Києва.

Відбілювання такої геостратегічної вигоди для Москви за рахунок Другої світової війни не лише не має нічого спільного з історією, але є безсоромним кроком у порівнянні з колосальними стражданнями, які понесли країни Східної Європи та неросійські екс-республіки Радянського Союзу від нацистської Німеччини та російського радянського імперіалізму.

Очевидно, саме таке цинічне перекручування історії настільки міцно закріпилося у німецькому дискурсі щодо Росії та країн Східної Європи, що навіть для Федерального президента [Штайнмаєра] воно виглядає нормою. Проте як з інтелектуальної, так і моральної точок зору подібні наративи є просто ганебними».

Публікація німецькою мовою доступна за посиланням: https://www.welt.de/debatte/kommentare/article226024653/Steinmeiers-Verteidigung-von-Nord-Stream-2-ist-geschichtsvergessen.html?fbclid=IwAR3FNPLGVv0cTSGqavg63XYtKXnxOglHy__shzO1N8sSeOth1qioOU0M-Ak