У Путіна немає дедлайну щодо закінчення війни, - Посол України у ФРН Андрій Мельник в інтерв’ю зі столичною редакцією медіа-холдингу RedaktionsNetzwerk Deutschland

Редакція: Пане Мельник, після більш як семи років на посаді Посла України в Берліні, Вам потрібно тепер повертатися назад до Києва. Чи важко Вам дається це прощання?

Посол Андрій Мельник: Так, це прощання насправді дуже важке для мене і для моєї родини, тому що ми почували себе дуже комфортно в Німеччині, тому що ми любимо цю країну, але, перш за все, тому, що ми знайшли багато нових друзів для України. Це було свідоме рішення поїхати саме до Берліна, тому що я завжди відчував, що можу багато зробити для своєї Батьківщини, виходячи з мого німецького досвіду. І маю сказати, що робота мені дуже сподобалася. Під час мого перебування тут я відхилив кілька дуже привабливих пропозицій з Києва просто тому, що робота була дуже важливою для мене, а завдання були дуже захоплюючими.

Редакція: Коли саме має закінчитися Ваша дипломатична місія в Берліні і чим Ви займатиметеся в Києві після того?

Посол Андрій Мельник: Станом на зараз, я пробуду тут до кінця вересня, а в жовтні переїду до Києва. Є пропозиція від мого Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, яку повністю підтримує Президент України Володимир Зеленський, щоб я перейшов в МЗС України його заступником. Я їм дуже вдячний за довіру, але за Конституцією України рішення приймає наш уряд. Тому я не хочу забігати наперед.

Редакція: Ви неодноразово критикували, що Німеччина не постачає належної зброї та недостатньо швидко.

Посол Андрій Мельник: Це так, і частково це залишається так і до сьогодні. Зараз ситуація дійсно трохи покращилася. Наприклад, ми отримали десять самохідних гаубиць 2000 і три реактивні системи залпового вогню MARSII, за що ми вдячні, а також за ЗСУ Gepard та інші системи озброєння. Але складається враження, що Німеччина досі постачає нам не все, що було б необхідно і можливо, при цьому не послаблюючи позиції Бундесверу. Наприклад, коли йдеться про основні бойові танки типу Leopard, які ми могли б придбати безпосередньо у німецьких промислових компаній, але і тут уряд Німеччини все одно виправдовується: «Ми не хочемо бути першими». Чому? Мабуть, з поваги до Росії нам не хочуть поставляти основні бойові танки напряму, хоч Leopard 1 понад 40 років, а шукають обхідні шляхи через моделі кільцевого обміну, які повністю не функціонують або принаймні викликають роздратування серед причетних сторін.

Редакція: Ви якось говорили в інтерв’ю RND наприкінці травня, що здавалося, ніби Німеччина затягувала час, коли йшлося про постачання зброї. У Вас досі складається таке враження?

Посол Андрій Мельник: Так, інакше це не можна назвати. Ми переживаємо так би мовити блокаду, яку я не можу зрозуміти. Спочатку був аргумент, що українці не можуть так швидко опанувати німецьку техніку. Але за три тижні наші здібні хлопці навчилися володіти Panzerhaubitze 2000. Німецькі тренери були вражені тим, що українці так гарно підготовлені та ще й до того прекрасно володіють англійською мовою. Я тому вважаю, що це суто політичне рішення. Ймовірно, через приховане бажання не віддалятися від Москви повністю. Ймовірно, вони хочуть залишити трохи маневру для післявоєнного періоду, щоб знову мати змогу виступати посередниками. Але про це можна лише здогадуватися.

Редакція: Що мало б статися, щоб такі відбулися переговори з Росією?

Посол Андрій Мельник: Переговори – це єдиний спосіб закінчити цю війну. Я переконаний, що до цього дійде. Але цей момент не настав, тому що Путін досі не був змушений вести чесні та серйозні переговори. Військова перевага росіян залишається величезною, незважаючи на колосальні втрати. Путін вважає, що у нього достатньо часу, у нього немає дедлайну для закінчення цієї війни. Єдине, що його турбує, це санкції, і вони, на жаль, мають лише середньостроковий ефект. Тому для України життєво важливо, щоб Німеччина та інші західні партнери дійсно поставили все на військову карту, щоб у першу чергу зробити можливим тривалий мир. Тільки якщо ми разом поставимо Путіна на його місце на полі бою, він відступить і припинить цю війну на знищення.

Інтерв’ю провів Ян Емендьорфер

Джерело: RedaktionsNetzwerk Deutschland