• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
Роберт Габек про зброю Україні і “колотнеча” навколо його заяви – репортаж інформ-агенства Укрінформ
Опубліковано 28 травня 2021 року о 20:27

Співголова партії “Зелених” став хедлайнером новин у Німеччині

Візит одного з лідерів німецької партії «Зелених» в Україну на початку цього тижня викликав бурхливу реакцію на його батьківщині.

Так, Роберт Габек є співголовою політичної сили, яка в даний момент лідирує у передвиборчих перегонах, але не він є кандидатом у канцлери. Так, ситуація навколо України залишається дуже неспокійною, але не в найгарячішій фазі. Крім того, візити німецьких політиків у Київ і у прифронтові регіони трапляються більш-менш регулярно. Чому ж заяви Габека, вірніше один з його меседжів, викликали такий широкий резонанс?

КРИТИКИ ТА АДВОКАТИ

Якщо на таку країну, як Україна, нападають, їй не можна перешкоджати у здійсненні самооборони та захисту. Більш того, варто було б підтримати її засобами захисту. Таку думку висловив Габек у спілкуванні з німецькими журналістами, які супроводжували його в поїздці Україною. За словами німецького політика, прагнення Української держави, яка зіткнулась з російською агресією, до отримання оборонних видів озброєнь є «обґрунтованим».

Подібна заява не просто від німецького політика (до цього вже лунали поодинокі зауваження, що ФРН могла би підтримати Київ оборонними озброєннями), а від одного з керівників партії, яка традиційна вважається пацифістською, миттєво розлетілася в ЗМІ та відразу запалила «червону лампочку». Не прокоментував слова депутата Бундестагу хіба що ледачий.

Слід визнати, що коментарі у переважній своїй більшості були негативними.

Але Габека «уся ця колотнеча» (саме так він охарактеризував ситуацію), схоже, жодним чином не засмутила. Наступного дня він дав розлоге інтерв’ю Німецькому радіо, в якому повторив свою тезу та навіть розвинув її. «З точки зору безпекової політики, Україна почувається залишеною на самоті», – констатував він.

Розкритикували популярного політика насамперед опоненти з лав соціал-демократів і консерваторів, «лівих» і лібералів. Основний меседж тут був: не треба дратувати пана Путіна.

«Росія би використала поставки зброї Україні як привід для нарощування своїх військ у Криму, на сході України, а також уздовж російсько-українського кордону», – сказав експерт із питань зовнішньої політики фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Юрґен Гардт, який, слід зауважити, неодноразово робив заяви на захист України.

«Зброя – це останнє, чого потребує цей регіон, вона тільки піділлє гасу в конфлікт», – заявив у свою чергу лідер фракції «Лівих» Дітмар Барч. Його колега по партії Севім Дагделен пішла далі та звинуватила Габека в тому, що той «засліплює себе ненавистю до Росії та ігнорує ультраправих ополченців в Україні», що саме він і є «реальною загрозою безпеці Німеччини та Європи»…

Політик Соціал-демократичної партії, колишній віцеканцлер і міністр закордонних справ ФРН, а тепер голова асоціації Atlantik-Brücke (Атлантичний міст) Зіґмар Ґабріель нагадав у Twitter: «Якщо Роберт Габек готовий надавати зброю Україні, то він відходить від домовленості між СДПН і «Зеленими» унеможливити постачання зброї в райони напруженості та криз». У єдиному коаліційному уряді, до якого входили до цього часу «Зелені» на правах молодшого партнера есдеків, вперше було зафіксовано правило не постачати озброєння в кризові регіони.

Члени нинішньої правлячої коаліції, які програють у популярності екопартії, скористалися ситуацією, аби подати справу таким чином, що ця політична сила ще «не доросла» до того, аби брати владу в руки.

Однак, були й ті, хто тези Габека підтримав. Наприклад, засновник і директор берлінського аналітичного центру Zentrum Liberale Moderne, який є афілійованим із «Зеленими», Ральф Фюкс. Він відповів Ґабріелю також через Twitter. За його, Фюкса, словами, постулат «жодного експорту зброї в кризові райони» завжди був «аполітичним виправданням», що декларує «псевдонейтралітет, який де-факто надає перевагу агресору над атакованим». Поставки в Україну систем ППО, протитанкових озброєнь і розвідувальної техніки підвищили б для Кремля поріг нападу, слугували б меті стримування, вважає Фюкс.

Неочікувано підтримав, принаймні, сам факт дискусії щодо надання Україні озброєнь депутат Бундестагу від ХСС (партії правлячої коаліції) Томас Ерндль. Він пропонує переосмислити курс консерваторів із цього питання, адже ситуація є іншою, ніж була в 2014 році. Немає сенсу «рефлекторно відмовляти», заявив політик у інтерв’ю виданню Der Spiegel у четвер.

«Ми повинні стежити за стабільністю Європи в цілому. І обороноздатність України тут відіграє важливу роль. На поставки зброї не повинно бути табу», – сказав Ерндль. Він вважає, що стриманість Європи лише спонукає Путіна продовжувати агресію.

…Втім, від заяв Габека дистанціювалися деякі його однопартійці. Анналена Бербок, яка ділить з Габеком посаду голови партії і веде її на вибори, м’яко спробувала нейтралізувати ситуацію, заявивши, що її колегу «не так зрозуміли», що, взагалі-то він мав на увазі технічну підтримку СММ ОБСЄ (щоправда, слово «ОБСЄ» в згаданому інтерв’ю навіть не пролунало). Кандидатка запевнила, що програма партії виключає постачання німецьких озброєнь у кризові регіони, і обидві співголови не мають розбіжностей у позиціях щодо цього.

ПРАВО НА ЗАХИСТ

Видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, журналіст якої літав із делегацією «Зелених» в Україну, зазначає, що українська сторона хотіла би отримати від Німеччини деякі види німецьких озброєнь і техніки для захисту, зокрема, свого узбережжя від російської висадки з моря (це особливо актуально в зв’язку з нещодавньою демонстрацією сили російською армією на кордоні з Україною та в Чорному морі). До переліку входять боєзаряди для протикорабельних ракет типу «Морський спис», зенітні гармати GDM-008 Millennium та безпілотні мініпідводні човни типів «Морська кішка» та «Морська лисиця», які, зокрема, використовуються для підводної розвідки та видалення морських мін, а також корвети.

Списки необхідних для ЗСУ озброєнь неодноразово офіційно передавались і МЗС, і Міноборони ФРН. Були й офіційні відмови. Так що трохи лукавив речник МЗС ФРН, говорячи, що їм не відомо про подібні запити української сторони.

(До слова, певну зброю Україна від Німеччини все ж отримує: за даними Мінекономіки ФРН, на 2020 рік було схвалено 63 контракти на загальну суму 3,5 млн євро, йдеться про зброю з метою мисливства та спорту.)

Треба зауважити, що нормативні акти в сфері експортного контролю в Німеччині не роблять поділу між наступальними та оборонними озброєннями. Отже, заклики Києва надати виключно оборонну зброю, не змінюють картини. Та й сам Габек визнав, що будь-яку техніку можна використовувати в обох напрямах. При цьому види техніки, що Габек згадав як такі, що їх можна було б надати Україні, під визначення «зброя», згідно німецьких норм, якраз не підпадають. Він говорив про прилади нічного бачення, розвідувальну техніку, засоби утилізації боєприпасів та транспорт для евакуації поранених тощо. «Йдеться про те, щоб подбати, аби українців не розстрілювали», – сказав політик.

З прогнозованим ентузіазмом привітав заяви Габека посол України в ФРН Андрій Мельник. Дипломат і сам нерідко виступає з такими закликами та з критикою позиції уряду ФРН у німецьких ЗМІ. Щоправда, ці заклики лишалися здебільшого без відповіді.

«Путін хоче стерти Україну з карти і знищити українську державу. Ось чому ми, українці, абсолютно не розуміємо небажання уряду Німеччини поставляти нам оборонну зброю», – заявив посол цього разу, назвавши позицію Берліна «дивною». Він упевнений, що потужна оборонна зброя «охолодить гарячі голови в Кремлі, приведе їх до тями і зможе запобігти великомасштабному вторгненню Москви».

Мельник провів паралелі з Ізраїлем, право якого на захист Німеччина цілком визнає (і постачає, як єдиний виняток з експортних директив, зокрема, підводні човни). Чому такого ж права не має Україна, на сході якої орудують терористи, якій постійно погрожують і на яку робляться атаки?

У коментарі Укрінформу Андрій Мельник заявив, що надзвичайно щасливий, що саме завдяки співголови «Зелених» вдалося врешті решт поламати багаторічне табу серед політичного істеблішменту ФРН щодо питання постачання Україні зброї. Попри всі критичні голоси, які пролунали на адресу Габека з боку урядовців, наразі чи не вперше точаться надзвичайно бурхливі публічні дебати, які поставили під сумнів «невиправдану рестриктивну політику офіційного Берліна у сфері експорту німецької зброї», – зазначив посол. За його словами, несправедлива, абсолютно хибна відмова у допомозі в зміцненні обороноздатності України, яка є жертвою агресії Москви і тому розглядається як кризовий регіон, є величезною стратегічною помилкою Німеччини. Особливо на фоні того, що до Ізраїлю у 2020 році було направлено німецької зброї на понад пів мільярда євро. Більше того, частина цих воєнних поставок субвенціонується з державного бюджету ФРН – як наслідок історичної відповідальності Берліна за злочини Голокосту. Натомість щодо України, яка чи не найбільше постраждала від нацистської окупації і понесла мільйонні жертви 80 років тому, а також ледь не щодня втрачає своїх воїнів сьогодні через кремлівську інтервенцію, на жаль, і надалі застосовуються подвійні стандарти.

«Прийшов час покласти край таким невиправданим моралізаторським підходам», – закликав посол. Він привітав той факт, що тепер і в рядах правлячої партії ХДС/ХСС усе гучніше почали лунати голоси про необхідність якнайшвидшого перегляду нинішнього курсу, який не приніс бажаного результату. Такі сигнали дійсно надихають, зауважив дипломат.

НЕ ПРИ ЦЬОМУ УРЯДІ

Заяву Роберта Габека прокоментував і офіційний представник федерального уряду Штеффен Зайберт. Він твердо заявив, що при цьому уряді політика в галузі експортного контролю точно не зміниться.

«Ми проводимо обмежувальну та відповідальну політику щодо експорту зброї і, що стосується України, ми не видаємо жодних дозволів. Я можу говорити лише за цей федеральний уряд у цей законодавчий період. Нічого в даному питанні в цей (законодавчий) період не зміниться», – констатував Зайберт.

Як уже зазначалось, обмеження та відповідальність стосуються того, що ФРН позиціонує себе так, що вона ніби не постачає зброю в кризові регіони, країнам, які ведуть, або в яких іде війна. Втім, загалом Німеччина дуже непогано заробляє на продажах військової техніки та зброї. У період з 2016 по 2020 рік держава посідала 4-те місце серед найбільших експортерів цього товару. У 2019 році експорт сягнув максимальних 8,015 млрд доларів, минулого - знизився до 5,635 млрд. При цьому уряд затвердив в 2020 році експорт зброї на понад 1 мільярд євро до країн, що беруть участь у конфліктах в Ємені чи Лівії, або порушили ембарго на постачання озброєння Лівії (Єгипет, Катар, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Туреччина, Йорданія). Щоправда, поставки до Саудівської Аравії та Судану було призупинено. Не в останню чергу також через обвинувачення в порушенні там прав людини.

Урядовий речник Зайберт нагадав, що канцлер Ангела Меркель і весь уряд ФРН надзвичайно інтенсивно та невпинно з 2014 року переймаються українськими питаннями та підтримують Україну в різних сферах – дипломатично, політично, економічно. Але щодо підтримки зброєю, то Меркель від самого початку конфлікту, який Зайберт, і за те дякуємо, назвав «конфліктом між Україною і Росією», категорично відкидала таку можливість. І всі ці 7 років вона постійно наполягає на необхідності політичного рішення.

Очевидно, що стосовно України проблема полягає не в правилах експортного контролю, не в щирій вірі пані Меркель у можливості домовитися, не у високій моральності та миролюбності німців. Вона уходить корінням в історію. Після поразки в Другій світовій війні німці присягнули самі собі, що їхня зброя ніколи більше не буде піднята «проти росіян». Це – справжнє моральне гальмо, подолати яке вдасться ще дуже нескоро, якщо взагалі вдасться.

У Києві співголова партії «Союз 90/Зелені» зустрівся із президентом України Володимиром Зеленським, з яким він уже бачився раніше, під час першого візиту українського лідера до ФРН, а також з іншими високопосадовцями держави. Відвідав Широкине. Мабуть, саме там німецький гість відчув увесь жах ситуації, наслідки російської агресії проти України, на власні очі побачив неймовірні спустошення, принесені на нашу землю кремлівською солдатнею, відчув смертельний подих від близькості російських снайперів. І зрозумів: «Україна тут веде боротьбу не лише за себе, Україна захищає тут також безпеку Європи. Якщо вона зазнає невдачі, то це стане лише запрошенням для Росії здійснювати подальшу ескалацію інших конфліктів».

Саме це всі 7 років намагаються донести до політиків у ЄС українські лідери.

Ольга Танасійчук, Берлін.

Джерело: Укрінформ 

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux