• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • Deutsch
"Водень для Німеччини: Україна вдало позиціонує себе порівняно з Росією – і це у мільярдних проектах",- інтерв'ю Виконавчого директора UkraineInvest Сергія Цівкача
Опубліковано 25 березня 2021 року о 12:06

У ході візиту до Німеччини з метою участі у відкритті 4-го Українсько-Німецького бізнес-форуму, що відбувся 19 березня 2021 року у Берліні, Виконавчий директор UkraineInvest Сергій Цівкач дав інтерв'ю редакції новинного порталу "Deutsche Wirtschaftsnachrichten".

Публікація вийшла 22 березня 2021 року на сайті видання за посиланням, перегляд доступний для передплатників абонементу. 


Переклад публікації українською мовою:

Німецькомовне онлайн-видання «Deutsche Wirtschaftsnachrichten»

22.03.2021 р.

Водень для Німеччини: Україна вдало позиціонує себе порівняно з Росією – і це у мільярдних проектах


У реалізації Національної водневої стратегії Німеччина змушена звертатися до поставок з інших країн, оскільки не має власних виробничих потужностей. Зараз Україна, східно-європейська країна, яка до цього часу відігравала другорядну роль, виходить на перший план як новий енергетичний центр.


З моменту проголошення Національної водневої стратегії в середині 2020 року Німеччина почала пропрацьовувати усі варіанти, аби забезпечити необхідних постачальників для власних потреб. У березні, наприклад, країна підписала Заяву про наміри щодо співпраці із Саудівською Аравією, іншими словами, зі старим енергетичним партнером, який завжди був постачальником Німеччини.

Окрім того, постійно ведуться перемовини зі старим союзником, про якого Федеральний міністр економіки Петер Альтмаєр завжди позитивно висловлюється на різного роду заходах.

Але зараз Україна, країна у Східній Європі, яка до цього не відігравала провідної ролі для Німеччини в енергетиці, все більше виходить на перший план. У майбутньому Україна має зайняти важливе місце у постачанні водню.

«Наш ринок для «зеленої» енергетики дуже добре розвинутий та має величезний потенціал для подальшого розвитку», - коментує Сергій Цівкач, Виконавчий директор UkraineInvest у розмові з редакцією «Deutsche Wirtschaftsnachrichten».

Передісторія: Німеччина та Україна вже заснували партнерство, яке має забезпечити енергопоставки зі східно-європейської країни. Обидва партнери започаткували десять пілотних проектів, деякі з яких мають запуститися наступного року. Німецько-українське енергетичне партнерство передбачає розробку повноцінної стратегії  у поточному році.

Важливим для Німеччини є саме виробництво «зеленого» водню, оскільки він генерується за допомогою відновлюваних джерел енергії, що мають найменший негативний вплив на навколишнє середовище.

Загалом протягом наступних років в Україні заплановано п’ять великих проектів на виробничих потужностях, об’єм інвестицій в які складає від 12,5 до 14 мільярдів євро – максимально у двозначному мільярдному діапазоні.

Більша частина виробництва розрахована на експорт. В одному проекті Siemens входить в консорціум. Окрім того, ThyssenKrupp та Linde оголосили про свій інтерес увійти до складу керівного органу в іншому проекті.


Україна – новий європейський енергетичний центр

Витрати на виробництво, які зараз розглядає український уряд, становлять шість доларів за кілограм - близько п'яти євро. Для порівняння: у своєму Стратегічному документі за 2020 рік ЄС виходить з того, що витрати мають коливатися від 2,5 до 5,5 євро за кілограм для того, щоб проекти окуповувалися. Обсяг інвестицій за прогнозами Брюсселя до 2030 року по всій Європі складатиме від  24 до 42 мільярдів євро.

Таким чином, Україна із своїми проектами на загальну суму інвестицій у понад 14 мільярдів євро може впевнено зайняти дві третини. Східно-європейська країна рухається до того, аби стати новим енергетичним центром Європи, оскільки для континенту в майбутньому саме водень буде відігравати ключову роль у енергетичній політиці.

У прямого суперника з регіону, Росії, розбудова потужностей з відновлювальної енергетики відбувається дуже повільно, оскільки російська влада не надто сильно просуває цей напрямок. Так, наприклад, частка вітряної та сонячної енергії складає менше двох відсотків від загального обсягу генерованої енергії. Хоча план уряду і передбачає збільшити об’єм «зеленої» енергетики до 2024 року до 4,5 відсотків, проте темпи зростання наразі не надто великі.

Росія виробляє два мільйони тон водню на рік. Але це опирається головним чином на інші технології, що вважаються менш екологічно чистими, наприклад, природний газ («бірюзовий» водень). Тому Німеччина поки не перейшла до конкретних кроків у співпраці з Москвою, не просунувшись далі загальних обговорень, на відміну від того, як це відбувається у випадку з Україною.

«Більше того, порівняно з Росією ми знаходимося ближче до Німеччини», - Сергій Цівкач, Виконавчий директор UkraineInvest наводить ще один аргумент, чому саме Україна, на його думку, більше підходить для такої співпраці, аніж її великий сусід. Насправді відстань між двома країнами становить близько 700 кілометрів. Якщо німці бажають імпортувати водень з Росії, його потрібно буде додатково транспортувати через територію Республіки Білорусь – а це ще на 700 кілометрів більше – факт, що може призвести до додаткових витрат та ускладнити планування.


Підготував кореспондент Зебастіан Бекер

Фото: UkraineInvest

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux