Шановний пане Федеральний Президенте!
Шановна пані Президенте Бундестагу!
Шановний Федеральний канцлер!
Шановні члени Федерального уряду!
Шановний суддя Федерального конституційного суду!
Ексцеленціє,
Дорогі друзі України,
Шановні українці
Того дня рік тому я насилу міг собі уявити сьогоднішню подію. Тоді Україну турбувало питання виживання. Сьогодні ми говоримо про подолання наслідків. Тоді Україна волала про допомогу. Сьогодні Німеччина вшановує хвилиною мовчання на знак глибокої солідарності.
Ми, українці, цінуємо цю солідарність та всеохоплюючу підтримку Німеччини. Завдяки цій підтримці Україна вистояла. Завдяки цьому ми переможемо.
За цей рік ми, Україна та Німеччина, стали набагато ближчими. Ми почали краще розуміти один одного. Чути і бути почутим. Розмовляти один з одним з довірою, як це може бути в родині. Цей поворотний момент також є частиною поворотного моменту в часі. І головну роль тут відіграв теплий прийом понад мільйона українців, які шукали захисту від російської війни.
Звичайно, у цьому розумінні ще є багато потенціалу на розширення. Я глибоко переконаний, що таке розуміння приходить через знання. Через нові кафедри української історії. Через нові спільні дослідження. Шляхом вивчення української мови як іноземної в школах.
Для цього процесу вже є гарний німецький термін. «Східне розширення» свідомості. Це також частина європейської інтеграції України, членства України в ЄС та НАТО. Запитання, яке з минулого літа змінилося з «Чи взагалі таке можливо», на «Коли і як швидко». Не в останню чергу завдяки позиції Німеччини.
Німеччина також підтримує нас там, де це найбільше необхідно. На передовій. Для захисту нашої цивільної інфраструктури або наших цивільних осіб. У відбудові наших міст. З цього року Німеччина стала нашим найбільшим європейським прихильником у всіх сферах. Військово і фінансово. Як я вже неодноразово говорив: німецька зброя рятує життя. Німецька зброя рятує Україну.
Україна поділяє і насамперед захищає європейські цінності. Цінності, які відстоюють усі німецькі демократичні фракції. Україна – це не політичне питання, а ядро демократичної єдності. Хочу подякувати за це депутатам Бундестагу.
Мені приємно, що ми поділяємо бачення миру з федеральним урядом і конструктивною опозицією.
Ми дякуємо Вам, шановний пане Федеральний Президенте, за Вашу підтримку та відданість Україні.
Дякую, шановний канцлер, за чіткі слова про те, що Німеччина підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно. Також за Вашу особисту прихильність питанню поставок зброї в Україну. Ми дякуємо Вам!
Не повинно бути продиктованого миру. Має бути тільки справедливий і міцний мир. Йдеться не лише про кордони чи території, а й передусім про людей. Сьогодні ми боремося за волю України. Йдеться передусім про визволення нашого народу. Ми всі знаємо, які звірства відбуваються під російською окупацією. Тортури, зґвалтування, викрадення людей, вбивства. На жаль, сьогодні нам важко уявити масштаби російських військових злочинів.
Мир з неба не падає. З неба на Україну зазвичай падають російські крилаті ракети та безпілотники-камікадзе. Потрібно боротися за справедливий і міцний мир. Це те, за що ми виступаємо. Для цього українські хлопці та дівчата зараз на українському фронті. На лінії, яка сьогодні проходить між Європою та варварством.
Тримаємо лінію опору разом. І разом ми переможемо.
Слава Україні!