“Ми, українці, потребуємо нових озброєнь”

Новий Посол України в Німеччині Андрій Мельник висловив свій подив у тому, що масована пропаганда влади Путіна щодо імовірних погроз та оточення Росії з боку Заходу падає на сприятливий ґрунт серед багатьох німців. “Навіть такий великий цивілізований народ, очевидно, не має імунітету проти брехні, яка використовується для посилення сумнівів і антиамериканізму”, - сказав Мельник Hamburger Abendblatt. Сама ідея погроз Росії з боку Заходу є абсурдною. “Росія вважає, що НАТО їй погрожує. Але що таке НАТО? Це, у тому числі, і німці. Чи маєте Ви намір погрожувати Росії?”

 

Від початку січня український топ-дипломат є найвищим представником своєї країни в Німеччині. “Я бажав би іншого моменту для вступу на цю посаду, з іншим порядком денним”, - каже він. “Проте зараз ми у стані війни, і це затьмарює усе”. Це особливо трагічно, тому що розвиток громадянського суспільства в Україні, за словами Мельника, тільки-но зазнав "величезного поштовху". У Гамбурзі залишились лише найтепліші спогади про Мельника, доктора юридичних наук, котрий чудово говорить німецькою, з 2007 до 2010 рр. був Генеральним консулом України в Гамбурзі, а в 2014 році - заступником Міністра закордонних справ.

 

“Випадок у Дебальцевому став жорстоким ударом для мирного процесу, - стверджує Мельник. - На жаль, сталось те, чого побоювались у Мінську. Бій за Дебальцеве був основною проблемою затяжних переговорів у Білорусі. Тепер можна побачити, що сепаратисти, які підписали угоду під сильним тиском з боку Путіна, не мали жодного наміру її дотримуватися. Проте я все ж таки хотів би залишатися оптимістом і сподіватися, що миротворчі зусилля не провалились.” Можемо помітити, що бої уздовж всієї лінії фронту стали вже менш інтенсивними або навіть повністю припинились. “Але тепер у нас є прецедент, і цілком можливо, що ми будемо спостерігати ще більше таких випадків і будемо висувати Росії та сепаратистам нові вимоги. Це було б дуже небезпечно, тому що цю спіраль було б дуже складно зупинити”. Чи недооцінив ЄС рішучість Путіна? “Цього не можна виключати, - вважає Посол. - Ми вірили, що якщо піти на певні поступки, зміниться й політика Росії. Але на даний момент ми не бачимо їхнього прагнення до міцного миру. Можливо, потрібно було мати більше козирів у рукаві для більшого впливу на переговорах. Нічого ще не вирішено, але ми стоїмо на роздоріжжі. Санкції проти Росії в даний час повинні бути посилені, повинен прямо підтримуватися тиск”. Україна стала першою жертвою імперіальної політики Росії, і Польща з Прибалтикою мають острах, що в їхніх країнах може розгорнутись аналогічний сценарій. “Це не просто “війна в Україні”, як це можна часто прочитати в газетах. Це війна між Росією, яка прагне розширити горизонти своєї влади, і рештою співтовариства держав, які хочуть зупинити цю божевільну тягу до влади. Не лише Україна знаходиться в небезпеці, а й усі наші сусідні держави. Це теж має стати сигналом для європейців”.

 

Мельник не бачить гострого ризику того, що у разі провалення Мінську-ІІ до влади в Києві можуть прийти ультранаціоналісти. “Звичайно є люди, які незадоволені тим, що влада має іти на компроміси - проте такою є ціна мирного вирішення. Втім, в Україні розуміють, що мир є вищим благом. Ми дуже підтримуємо Президента та його уряд, люди жадають миру. Не слід переоцінювати невдоволення в українському суспільстві, громадянське суспільство стало дуже сильним за цей час і армію підтримують десятки тисяч добровольців. І про загрозливий поділ України, незважаючи на успіхи сепаратистів, не може бути й мови, - зауважив Мельник. - Той факт, що ці два регіони на Сході в даний час не контролюються київською владою, за нашою оцінкою, лише тимчасове явище. До початку конфлікту на Сході не було сепаратистських рухів , як вважають у деяких європейських країнах, не було політичних претензій на відділення регіонів. Це з’явилось тільки через втручання Росії та російську військову допомогу. Ні, ми не боїмось, що це призведе до розколу в українському суспільстві. Хоча Крим і був анексований, та це ніколи не буде визнано ні нами, ні Заходом”. Звичайно, немає ніяких гарантій, що Росія більше не буде прагнути більше військових рішень. “І якщо не зміцнити оборону країни, яка піддається нападу, це створить ще більше спокус для агресора, - говорить Мельник з огляду на можливі поставки озброєння українській армії. - Ми вважаємо, що поставки озброєння не викликали б подальшої ескалації конфлікту. Путіна не провокували - а він все одно спричинив стільки страждання. Також не йдеться про те, щоб одразу передавати це озброєння на передову. Але ми потребуємо нової зброї. Наші регулярні війська були повністю знищені при уряді Віктора Януковича - збройних сил просто не було”.

 

Щодо визначення Путіним новостворених на Сході “республік” український дипломат говорить: “Від початку це був сценарій Путіна; він вже робив це в Криму і тепер хоче зробити те саме на Сході. Ті поступки, на які ми пішли під час переговорів Мінськ-І та Мінськ-ІІ, були на межі допустимого. Для України як держави та як народу. В рамках рішення, деякі регіони на Сході все ж можуть отримати додаткові права, але утворення республік або чогось подібного повністю виключено. Ми пішли на дуже болючі компроміси ще у вересні під час перших переговорів у Мінську, а потім ще раз відносно реформ Конституції під час других переговорів - тепер має йтись про їхню реалізацію. І Німеччина є не лише важливим партнером для України, але й частиною вирішення”.

"Гамбургер абендблатт",