"Довіру до Німеччини підірвано", щоденна газета "Die Welt" видавництва "Axel Springer Verlag" (більше 700 тис. читачів)
DIE WELT: На парламентських виборах в Україні партія новообраного Президента Володимира Зеленського скоріше за все здобуде надзвичайну підтримку виборців. Яким чином це змінить країну?
Посол А. Мельник: Це вперше за 28 років незалежності України, коли одна партія може отримати таку велику кількість голосів, а можливо й абсолютну більшість у парламенті. Це може дуже посприяти стабільності країни. Попередник Президента Володимира Зеленського – Петро Порошенко мав лише незначну більшість у парламенті. Тому важливі реформи, яких також вимагало суспільство, не завжди знаходили підтримку в парламенті.
Якщо законодавча та виконавча влада зараз об’єднають свої зусилля, то не буде більше жодних відмовок і не можна буде перекладати провину один на одного у випадку, коли болючі, але такі необхідні реформи відкладаються. При цьому дуже важливо, що у нас і надалі залишається активне громадянське суспільство, яке пильно слідкуватиме за політиками та ефективно виконуватиме контрольну функцію.
DIE WELT: Декілька днів тому Президент Зеленський вперше мав телефонну розмову з Путіним. Про що вони говорили?
Посол А. Мельник: Я вважаю, що Володимир Зеленський хотів таким чином надати чіткий сигнал Німеччині та Франції докладати ще більше зусиль у вирішенні конфлікту на Донбасі, де все ще триває відкрита війна. А тим часом Путін робить це на свій лад, спрощуючи видачу російських паспортів на окупованих територіях і укріплюючи вплив на Донбасі, з чим не можна за жодних обставин миритися мовчазною згодою.
Під час телефонної розмови йшлося передусім про звільнення двадцяти чотирьох українських моряків. Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі своїм рішенням зобов’язав Москву негайно звільнити усіх моряків. Дзвінок Володимира Зеленського Путіну мав на меті також продемонструвати і нашим західним партнерам, що в українців поступово уривається терпець і вони сподіваються на значно більшу підтримку з боку Заходу.
DIE WELT: Хіба Німеччина та Франція не зраділи б, якби В. Зеленський та В. Путін самі б дійшли згоди про вирішення ситуації на Донбасі? Це б їх звільнило від відповідальності і полегшило б їм нормалізувати відносини з Росією.
Посол А. Мельник: Врешті-решт це була свого роду зіркова година дипломатії, коли Німеччина та Франція зрозуміли, що Київ і Москва самотужки не в змозі знайти рішення для припинення військової інтервенції Росії. Звичайно, що є в Німеччині люди, які б з радістю позбулися цього тягаря. Проте відповідальні політики в Німеччині та Франції розуміють, що зняття із себе зобов’язань перед Україною – це стало б фактичним оголошенням банкрутства їх політиці, яка велась протягом останніх років. Тому я переконаний, що Німеччина збереже цей курс.
DIE WELT: Але з Європи надходять різні сигнали: нещодавно Росії повернули право голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи.
Посол А. Мельник: Це рішення було нищівним. На жаль, вісім німецьких депутатів за нього проголосували, особливо «відзначився» голова делегації Андреас Нік (ХДС). Таким чином він та його колеги несуть персональну відповідальність за шкоду, дискредитацію та самоурізання повноважень однієї з найважливіших інституцій Європи. Цим нівелюються і зусилля канцлера Ангели Меркель проявляти більше жорсткості по відношенню до Путіна.
DIE WELT: Але ж Федеральний уряд сам підтримав це рішення, чи не першим підштовхнув до цього.
Посол А. Мельник: Хто б не був відповідальний за це рішення в Берліні, зокрема в Міністерстві закордонних справ, – українці вважають, що цей крок був фатальною помилкою. І не в останню чергу через це похитнулась довіра Києва до Німеччини. Багато людей в Україні вважають, що коли-небудь Німеччина повернеться до Realpolitik і за рахунок інтересів України за нашою спиною поновить дружні відносини з Росією. Цей суперечливий крок масово підживив цю підозру без необхідності на те.
DIE WELT: Чи стало рішення Ради Європи передумовою для майбутнього послаблення санкцій ЄС? Тиск в цьому напрямку в Німеччині і надалі зростає. Нещодавно свою думку з цього приводу висловили прем’єр-міністри східнонімецьких земель.
Посол А. Мельник: Це насправді є дуже тривожним сигналом. Але для мене було важливим те, що голова партії ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер публічно засудила такі заяви саксонського прем’єр-міністра Кретчмера. У ЄС, як і в Німеччині, потрібно розуміти, що означатиме скасування санкцій – а саме продовження та розширення військової агресії посеред Європи.
DIE WELT: Президенту України потрібно протистояти не тільки агресивній політиці Росії. Йому також потрібно вирішувати проблеми і всередині своєї країни. Яких нових ініціатив варто очікувати від Володимира Зеленського, особливо в сфері боротьби з корупцією?
Посол А. Мельник: Новий Президент Володимир Зеленський хоче вочевидь зберегти досягнення свого попередника, як, наприклад, функціонування Національного антикорупційного бюро, систему електронного декларування доходів політиків і держслужбовців (е-declatations) та незалежний Вищий антикорупційний суд України. До того ж, він планує активно реформувати такі структури, як Генеральна прокуратура та Служба безпеки України, де за часів П.Порошенка реформи не надто сильно просунулись вперед. Володимир Зеленський хоче притягти до кримінальної відповідальності високопосадовців та держслужбовців за незаконне збагачення. Центральним питанням залишається для нього також реформа судової системи, що не була проведена до кінця. Окрім того, новий глава держави також хоче повністю перейти на електронне врядування, щоб громадяни не мали безпосереднього контакту з чиновниками і тим самим не виникало стимулів до корупції («держава в смартфоні»).
DIE WELT: Президент Зеленський очевидно підтримує тісні зв’язки з олігархом Коломойським – не дуже оптимальна передумова для цілеспрямованої боротьби з корупцією.
Посол А. Мельник: Чітко зрозумілим є одне: надзвичайний успіх Володимира Зеленського на президентських виборах із понад 70% голосів був потужним сигналом виборців також і проти існуючої системи олігархів. Тому він не може та відповідно не допустить того, щоб Коломойський або інші магнати кидали на нього тінь. Це б зашкодило його президентству. Було важливим сигналом те, що Володимир Зеленський в певних аспектах публічно відмежувався від Коломойського, зокрема, у питанні оскарження націоналізації найбільшого банку країни, «Приватбанку».
DIE WELT: З огляду на війну на Сході України та анексію Криму Президент Зеленський запропонував Путіну прямі переговори, у яких також мають бути задіяні лідери США та Великої Британії. Чому В. Зеленському недостатньо переговорів у Нормандському форматі, до якого входять Німеччина, Франція, Росія та Україна?
Посол А. Мельник: Я повинен уточнити: Президент Зеленський наголосив, що Нормандський формат повинен продовжувати існувати. Цією новою пропозицією він насамперед хотів привернути більшу увагу до проблеми анексованого Криму, яка, на жаль, не обговорюється в Нормандському форматі. Німецький федеральний уряд також продовжує засуджувати анексію Криму та не визнає її, за що ми, українці, дуже вдячні, але на сьогодні не було запропоновано жодного міжнародного формату переговорів, де можна було б говорити з Москвою про головну тему Криму та повернення українського півострову до України. У зв’язку з цим з’явилася ідея В. Зеленського залучити США та Велику Британію. Обидві країни є ядерними державами і за Будапештським меморандумом 1994 року мають гарантувати територіальну цілісність України. Ми сподіваємось, що федеральний уряд нарешті визнає нагальну потребу активно діяти у питанні Криму.
DIE WELT: Мінські угоди передбачають, що вся важка зброя повинна бути відведена з території Донбасу, а Україна відновить контроль над своїм державним кордоном. Путін не готовий до цього, це було б рівнозначно відмові від його зазіхань на Східну Україну. Що могло б зараз змусити його змінити свою позицію?
Посол А. Мельник: Проблема Мінських угод полягала зокрема в тому, що вони мали один єдиний строк: до кінця 2015 вони мали бути повністю імплементовані. Цього, на жаль, не відбулось, оскільки Путін не проявив політичну волю. Тому, напевно, нам варто було б встановити нові чіткі терміни для відповідних кроків на шляху до повного виконання угод. Це також варто було б поєднати із погрозою застосування санкцій в разі недотримання строків.
DIE WELT: Чи не існує загроза, що Зеленський, незважаючи на Мінські угоди, особисто намагатиметься домовитись про компроміс з Путіним?
Посол А. Мельник: Петру Порошенку після виборів у 2014 році теж закидали, що він може домовитись про якийсь план з Путіним. Однак він швидко зрозумів, що якщо Україна почне домовлятись з Росією наодинці, то не буде гарантій, що глава Кремля дотримається обіцяного. Президент Зеленський це також чудово усвідомлює. Тому надзвичайно важливо, щоб Німеччина та Франція як посередники були за столом переговорів, а можливо також і США, Велика Британія або Польща, які могли б забезпечити тиск на Москву, а за потреби і ще більше посилити його.
DIE WELT: Якщо підтримка України зі сторони Європи ослабне, чи зросте значення США для України? Останнім часом Вашингтон посилив свою підтримку України, але політику Дональда Трампа неможливо передбачити. Наприклад, під час Саміту G20 він публічно у дружній формі спілкувався з Путіним.
Посол А. Мельник: Ще в ніч обрання В. Зеленського президентом Д. Трамп особисто привітав його по телефону. Команда В. Зеленського спочатку не могла в це повірити. Гадали, що це телефонує якийсь «пранк». Але це був дійсно Дональд Трамп. Це був чіткий сигнал про те, наскільки США підтримує Україну. Для нас надзвичайно важливо, щоб Захід залишався єдиним. Той факт, що США та ЄС об'єднали свої зусилля, стало рецептом успіху в стримуванні агресії Росії проти України.
DIE WELT: Можливо НАТО є для України більш перспективним інструментом для інтеграції на Заході, ніж ЄС?
Посол А. Мельник: Членство в ЄС та НАТО є для нас основним пріоритетом, це навіть закріплено у нашій Конституції. Ми маємо чітку дорожню карту, як впроваджувати стандарти НАТО. До речі, тут ми досягнули навіть більший прогрес, ніж деякі інші кандидати на вступ до НАТО чи навіть деякі країни-члени. Якби ми ще п’ять років тому були країною-членом НАТО, анексії Криму та війни на Донбасі ніколи не відбулося би. Ніколи! Ми хотіли б, щоб німецький Федеральний уряд нарешті висловився б за це відкрито та недвозначно підтримав перспективу України на вступ в ЄС та НАТО.
Інтерв’ю провели кореспонденти газети "Die Welt" Ф. Фрітц та Р. Герцінгер